СРСР – держава плагіату

Автівки, їжа, електроніка, одежа, пісні, навіть туалетний папір та ядерна бомба. Чого тільки не вкрав СРСР, подаючи це як “передові здобутки виробництва”. При цьому навіть не зміг вкрадену із Західної Європи та Америки продукцію виробляти на такому ж рівні високої якості.

Розберемося, як “сверхдержава” сплагіатила вироби із західних країн, перетворюючи їх у “власні бренди”. 

Радянські рецепти із “західним присмаком”

Все почалося у 30-х роках минулого століття. Тоді народного комісара промисловості СРСР Анастаса Мікояна відправили, не повірите куди, у двомісячне відрядження до США. Після цього в радянській державі з’явилися нові рецептури та технології виробництва. Він не просто ознайомився з тим, як працює американська промисловість, а й купив там різноманітні виробничі лінії. Так, наприклад, в СРСР з’явилося відоме морозиво різних сортів: молочне, вершкове, ескімо, ванільне та фруктове.

“Легендарна” лікарська ковбаса, за якою так ностальгують деякі люди старшого покоління, хоча незрозуміло, з чого вона була вироблена, також продукт Чиказького м’ясокомбінату. Єдине, що в цій ковбасі було радянським, — назва “лікарська”. Начебто вона мала дієтичні та корисні властивості для здоров’я людини.     

Мікояну припали до смаку й американські гамбургери. Але з рецепта він взяв лише технологію приготування м’яса, яке потім отримало назву “мікоянівські котлети”. Він купив 25 машин для виробництва приблизно 2 мільйонів таких котлет на день. Так у великих містах СРСР з’явилися кіоски, де можна було купити щось схоже на американський гамбургер за 50 копійок.  

Далі ще цікавіше!  

Апельсиновий сік, кетчуп, майонез (хоча він був відомий ще за часів Російської імперії), а також “Совєтське шампанське”, яке світова спільнота сприймала як третьосортне вино. Бо радянський хімік Антон Фролов-Багрєєв вирішив скоротити тривалість виробництва ігристого напою, тому смак у нього був, м'яко кажучи, “не дуже”, від слова “зовсім”. 

Консервування горошку, кукурудзи, огірків, томатів – американська технологія, яку також привіз Мікоян.  

Такі страви, як вінегрет, мімоза, бульйон, пюре сплагіатили з французької кухні. 

Цей список можна продовжувати нескінченно. Окрім того, що радянська номенклатура крала методику виробництва продукції із Заходу, перетворюючи якісний продукт на помиї, а й знищувала національні кухні народів, які населяли територію СРСР. 

Так, український борщ, вареники, білоруські деруни, вірменський лаваш та узбецький плов отримали статус “всесоюзних страв”. 

Дивіться детальніше про те, як росіяни намагалися зазіхати на український борщ у минулому відео Медіаплатформи “Вгору” 

Держава вкрадених технологій та виробів

Говорячи про вкрадені технології та вироби, не можна не згадати фразу, яку пам'ятають очевидці приїзду генерального секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова на херсонський комбайновий завод імені Петровського: “Не соромтесь, тирте все!” (фраза могла бути трохи іншою, але в нашій інтерпретації, вона передає усю суть тогочасного виробництва в СРСР). 

У радянській державі були проблеми з виробництвом власних технологій. Як партійна верхівка вирішила її розв’язати? Дуже просто! Копіювала закордонні товари, прикриваючи їх “власним брендом”. 

Так, радянські “кулібіни” німецький Opel Kadett K38 “перетворили” у “Москвич-400”, а “Запорожець” (ЗАЗ-965) був копією італійського Fiat 600. Потім той же Хрущов на презентації останнього на Червоній площі у Москві прямо гордився автомобілем. І звісно, як не згадати про “Волгу” – автомобіль партійної еліти, офіцерів вищої ланки, зірок культури та директорів заводів. Його також сплагіатили з американської автівки Ford. 

І конвеєр плагіату “торкнувся” не лише машин. Побутова техніка, електроніка, ігри та, навіть, труби, через які СРСР постачав газ та нафту.  А це було, на хвилиночку, “державоутворюючим” для економіки держави. Так, відомий нафтопровід “Дружба”, яким постачали “чорне золото” до країн Європи, побудували з труб із Західної Німеччини. Чому? Бо радянські труби були занадто низької якості.  

Побутова техніка також мала іноземне походження. Скажімо, пилососи “Москва” та “Чайка” скопіювали з американського Lewyt Model 40 (1947 року). З електробритвою “Агідель–М” взагалі не заморочувалися та сплагіатили з нідерландської моделі Philishave SC 8010. При цьому навіть форму та колір коробки залишили оригінальними. 

Тут виникає логічне питання. Навіщо українцям повертатися у це  радянське минуле, яке так активно зараз пропагує нинішнє керівництво Кремля на чолі із Путіним? 

Як намагаються на лівобережжі Херсонщини провернути чергові незаконні вибори, вже, президента РФ за радянськими традиціями, дивіться у минулому ролику Медіаплатформи “Вгору”.