У маленькому селі Новонаталівка неподалік від Чаплинки живе близько 800 людей. Під час реформи децентралізації мешканці села вирішили об'єднатися не з Чаплинською, а з Хрестівською громадою. Добиратися до Новонаталівки складно, а в дощ майже неможливо - туди веде тільки ґрунтова дорога. Через це перевізники часто відмовляються їздити в село.
Мешканці давно мріють про асфальтований шлях, бо їхати в інше село за довідкою доводиться в об’їзд, що утричі довше і дорожче. А ще в селі немає свого лікаря, доводиться їхати до Хрестівки в об’їзд.
Біля приміщення Новонаталівської сільської ради
Проте у невеличкій Новонаталівці є свій садочок і школа, де навчають до дев’ятого класу. Старшокласників відвозить автобус у школу до сусіднього села за декілька кілометрів від Новонаталівки. Також працює будинок культури, де виступають місцеві таланти на свята, і є сучасний дитячий майданчик.
На вході у місцеву церкву
Найбільше Новонаталівці пишаються своєю церквою, до якої нас люб’язно запросила Людмила Володимирівна. Церкву переоблаштували у 1989 році з колишнього гуртожитку, де жили будівельники.
Ікони та рушники до церкви Новонаталівці приносять самі
Жінка розповіла, що ікони і рушники сюди приносять самі мешканці села. У церкві зберігається рушник, який вишила місцева жінка ще 71 рік тому, а її родичі подарували його храму.
Рушник, який вишила місцева жителька ще у 1950 році
Тут є своя особлива ікона, з якою сталося диво - вона сама відновилася. Раніше ікона лежала на горищі в однієї жінки. Від старості реліквія почорніла так, що одразу й не зрозумієш, кого на ній зображено. Одного дня жінка піднялася на горище й помітила, як ікона посвітліла й виявилося, що на ній зображено Божу матір. Це неабияк налякало господарку, вона вирішила віднести її до церкви. Проте селяни разом із батюшкою вирішили, що ікона самовідновилася і боятися нема чого, бо це гарний знак.
Ікона Божої матері, яка самовідновилася. Місцеві вважають, що це гарний знак для села
Людмила Володимирівна розповіла: ікони до них передають навіть колишні мешканці Новонаталівки. Одна родина вже давно виїхала жити до Хмельницької області, але вирішили передати свої ікони до Новонаталівської церкви, бо тут їх дім.
Ми дуже любимо нашу церкву, - ділиться Людмила Володимирівна. - Тут гарна енергетика. Я завжди показую храм всім гостям, бо це душа нашого села.
Місцеві доглядають за церквою своїми силами, ба вважають її душею села
Нещодавно в церкві місцеві своїми силами оновили стелю та стіни, привели до ошатного стану вівтар, і тепер церкву часто показують приїжджим, а Людмила Володимирівна разом з односельцями піклуються про порядок всередині святині.