«Вистави з рядженими» – це давній прийом російської пропаганди. Особливо їх приваблюють «героїчне історичне минуле» та козацтво. Тепер такі костюмовані шоу російські загарбники практикують і на окупованому півдні України.
Нещодавно в Бердянську Запорізької області вони влаштували захід під лозунгом «відродження вірного Росії запорізького козацького війська». Пропагандисти РФ анонсували створення підрозділу «запорізьких козаків», який служитиме на окупованих територіях України.
Це вже не вперше росіяни намагаються залучати «козацтво» до війни проти України. Наприклад, ще у 2014 році «донські козаки» брали участь в окупації Донбасу.
Але, як завжди з російською пропагандою, потрібне уточнення. Запорізьке козацтво, яке зараз вони завзято пропагують на окупованих територіях, ніяк не належать до традицій українського козацтва.
Розберемося, коли була перша згадка про козаків на Херсонщині, які дві Січі вони заснували та чому російська пропаганда так полюбляє «ряджених козаків»?
1492 рік. Поблизу сучасного села Тягинка українські козаки напали на турецьке судно. Це відомо із листа кримського хана Менґлі Гірея до князя Великого князівства Литовського Олександра. То була перша згадка про козаків на теренах Херсонщини.
Також з козацтвом пов’язані назви річок, місцин, населених пунктів. Серед них – річка Кошова в Херсоні чи Карантинний острів, який називали Запорозьким. І таких топонімів доволі багато.
Розповідаючи про козаків, не можна не згадати про дві Січі – Олешківську та Кам’янську. Майже три десятиліття ці козацькі фортеці розташовувалися на Херсонщині.
Після зруйнування царською армією Чортомлицької Січі на Запоріжжі, частина запорізьких козаків переселилися в Пониззя Дніпра. Тут вони у 1709 році біля сучасного села Республіканець на правобережжі Херсонщини заснували Кам’янську Січ.
Місце для заснування Січі обрали не випадково. В гирлі річки Кам’янка здавна перебували козацькі підрозділи. Вони контролювали тут переправу через Дніпро.
За словами дослідника Дмитра Яворницького, Січ мала форму замкнутого редуту: зі сходу – 245 метрів, з півночі – 140, з заходу – 262, з півдня – 76. А посередині розташовувалася площа завширшки близько 10 метрів. По обидва боки простяглися курені.
Тут був похований кошовий отаман та соратник гетьмана Пилипа Орлика Кость Гордієнко.
Тривалий час затриматися на Кам’янські Січі козаки не змогли. Через три роки після її заснування під натиском російських військ вони переселилися на лівий берег Дніпра.
Тут у 1711 році вони заснували Олешківську Січ. За версіями деяких дослідників, вона розташовувалася в районі нині окупованих Олешок.
Січ займала площу щонайбільше 2 гектари, це був майже правильний чотирикутник, оточений ровами й валами з дерев’яним частоколом. Її оборонний комплекс доповнювали 4 редути – в кожному з кутів форту.
Але й тут козаки затрималися не на довго. Й в 1728 році спочатку повернулися до Кам’янської Січі. А в 1734 році повернулися на терени Запоріжжя.
Така їхня тридцятилітня мандрівка Херсонщиною була пов’язана з черговою російською агресією.
І через 300 років щось змінилося? Ні!
Ще до повномасштабного вторгнення біля села Республіканець був заснований національний природний парк «Кам’янська Січ». І знову ця територія страждає від нинішніх російських загарбників. Під час окупації правобережжя Херсонщини війська РФ мінували тут територію. Станом на 5 листопада 2024 року, впродовж лише одного тижня, тут українські сапери вилучили 750 протитанкових мін. І тепер природний парк ще потерпає від постійних обстрілів російських окупантів з лівого берега.
Таке воно жахливе «дежавю»…
У Росії ряджені козаки та взагалі тема «козацтва» набуває популярності майже одразу після розпаду Радянського Союзу.
«Взірцем для російських «казаків» були дореволюційні утворення – протидержавні, автономні утворення, самоврядні, такі як Донське, Терське козаче військо, сибірське або кубанське козацтво. Коли вже почав розвалюватися Радянський Союз, тоді почали відроджуватися абсолютно різні організації… Часто серед таких людей опинялися відставники військові, з правоохоронних органів люди, ветерани з різних гарячих точок. Така досить пасіонарна публіка. Часто «казаки» були героями якихось кримінальних розборок, часто у них були різні історії з політичним підтекстом», – розповідав історик Максим Майоров виданню «Радіо Свобода».
Водночас починають активізуватися організації, наприклад, в Криму, які вважали себе «козаками» та мали проросійські позиції. Потім, у 2014 році, такі «формування» допомагали російським військам окуповувати Крим та у 2022 році відіграли свою роль у повномасштабному вторгненні РФ в Україну.
«Звісно, після початку повномасштабної війни ця вся «казацька» тема теж ожила, вона теж стала дуже сильно актуальною. По-перше, саме їхніми організаційними, мобілізаційними можливостями вони вербують якихось найманців, вони вербують так званих добровольців на війну. Організовують різні «казацькі» формування, які воюють на материковій частині України. Зараз дуже багато регулярних частин, які мають статус «казацьких», – додав історик виданню «Радіо Свобода».
А тепер ще створюють на окупованих територіях півдня України добровольчі батальйони «козацтва». Ймовірно, так російська пропаганда намагається показати чергову маніпуляцію з підтримкою місцевого населення окупантів.
І російська пропаганда також настільки ефективна у створенні спотвореного образу козака, що саме цей образ, а не український традиційний козак, є панівним уявленням про козаків у світі. Над спростуванням цього міфу нам усім треба працювати…