Підтримати нас

Як росіяни не вчаться на своїх помилках – найгучніші провали російських СВО у 20 столітті

Єгор Сидорович
Автор статті
20 лютого 2024 18:00
2,367
Поширити:

“Блискавична війна” з Японією, Фінляндію – за 20 днів, Афганістан – за кілька годин. Це не просто низка випадкових цифр. Саме в таких часових рамках царські, радянські та російські війська обіцяли добитися перемоги під час воєнних конфліктів 20 століття, які для них стали ганебними провалами. Але історія наших східних сусідів не вчить, бо два роки тому вони оголосили, що візьмуть Київ за три дні. Чим все закінчилося, всі добре знають…

Але підемо за хронологією та розберемо, як «успішні СВО» в минулому столітті стали справжнім крахом для царської, радянської та російської армій.

Японський копняк під зад російському царю

Якою була Російська імперія на початку 20 століття? Територіально велика монархічна держава зі зростаючою корупцією, безмірною бюрократією, безкарністю чиновників, тотальною цензурою та відсутністю будь-яких громадянських свобод. Усе це підривало не лише її міжнародний авторитет, а й позбавляло населення імперії будь-яких сподівань, що влада  спроможна щось змінити на краще. До того ж царський уряд все глибше занурював державу в економічну та політичну кризи.

Як тодішні російські можновладці розв’язали ці проблеми? Та просто: вирішили організувати чергову «побєдносну» війну. На початку 20 століття почала занепадати Китайська імперія Цін. На її територію та природні ресурси одразу ж поклали око Японія та ще ряд європейських країн. І як же без Росії, яку також  привабив ресурсний потенціал цієї азійської держави.

Усе це вилилося в протистояння між Російською та Японською імперіями. Російська влада хотіла не лише захопити нові землі на сході, а й підняти свій престиж серед власного населення. Тому в лютому 1904 році почалася російсько-японська війна за контроль над Маньчжурією* та Кореєю, яка закінчилася не миттєво, як хотіли адмірали та генерали Російської імперії, а лише в жовтні 1905 року. Війна тривала, як на суші, так і на морі. Японський флот знищив міф про могутність «непобєдімого» російського флоту.
 
Не будемо детально описувати  цю відому війну. Лише зазначимо, чим вона закінчилася. А закінчилося все передбачувано!

Японці захопили Корею, захопили російські військові бази у Порт-Артурі та Дальньому на Жовтому морі, змусили царську армію вийти з Маньчжурії, а південна частина острова Сахалін стала японською. А що отримала Російська імперія? Падіння міжнародного престижу та революцію 1905-1907 року, яку з великими зусиллями змогла придушити. Надалі започатковані тоді процеси призведуть до повного краху царської держави та її розпаду в 1917 році.

Як фінські укріплення «зламали зуби» радянській армії 

Керівництво СРСР вирішило продовжити «славетні традиції» царських СВО та «швидкого» захоплення територій сусідніх країн. Так, у 1939 році радянське керівництво вирішило організувати «блискавичний похід» проти Фінляндії. Причина? Відсунути кордон від Ленінграда (зараз, – Санкт-Петербург) на декілька сотень кілометрів.

Спочатку СРСР запропонував Фінляндії начебто обміняти території, бо остерігався нападу нацистської Німеччини через фінську територію. Нагадаємо, тоді вже кілька місяців тривала Друга світова війна, яку розпочала нацистська Німеччина на чолі з Гітлером. Попри те, що Кремль та Третій Рейх підписали 23 серпня 1939 року пакт Молотова – Ріббентропа про ненапад, тодішні керівники радянської держави на чолі зі Сталіним все одно побоювалися наступу військ Вермахту через Фінляндію, яка була союзником Гітлера.

І що сталося надалі? 30 листопада 1939 року СРСР без оголошення війни напав на Фінляндію. Нічого не нагадує?! Радянське командування планувало легко перемогти до 21 грудня та присвятити цю перемогу 60-річчю Сталіна. Але замість "побєдоносного походу" радянська армія «обламала зуби» на укріпленнях Маннергейма та самовідданій обороні самих фінських солдатів. Європейська країна з населенням 3,7 мільйона стримувала натиск «радянського монстра» упродовж 104 днів.

За різними оцінками, СРСР втратили до 700 тисяч убитими, пораненими, обмороженими та полоненими, а це приблизно 40 відсотків від усіх залучених у цьому конфлікті військ. Натомість фінська сторона втратила до 70 тисяч військових. Цифри доволі приблизні, бо ще досі немає точних даних.

В результаті Фінляндія втратила Карелію, Саллу та ще частину своїх територій. Але якою ціною радянська держава цього досягла? Плюс ця кровопролитна війна показала Гітлеру, що СРСР має неефективну тактику введення бою та допотопне озброєння. І це, ймовірно, стало однією з причин нападу нацистських військ на СРСР у 1941 році.  

Провал СВО в Афганістані

Гадаєте, щось навчила радянське керівництво війна у Фінляндії? Ні! Вони продовжували втягуватися в безглузді військові конфлікти, які закінчувалися великим втратами в першу чергу серед своїх же громадян. Одним з найгучніших провалів радянських СВО стала війна в Афганістані у другій половині 20 століття.  

У 1979 році радянське керівництво вирішило змінити одного комуністичного очільника Афганістану – Хафізуллу Аміна – на іншого – Кармаля Бабрака. У грудні спецпідрозділ КДБ «Альфа» провів спецоперацію, знищивши у власному палаці Аміна. Ніхто з радянського керівництва, військового командування та очільників КДБ не думав, що це призведе до повномасштабної війни, яка затягнеться на майже 10 років. Афганське населення просто повстало проти прорадянського режиму.

Навесні 1980 року СРСР на чолі з Брежнєвим вже довелося вводити в Афганістан «обмежений контингент радянських військ». Упродовж 10 років їм не вдалося навіть встановити контроль над стратегічно важливою Панджшерською ущелиною – єдиним автомобільним маршрутом, що вів від столиці Афганістану – Кабула – до півночі країни. Афганці вміло використовували тактику партизанської війни, що також не врахувало радянське керівництво. Тому кожний будинок, кожний аул, кожний афганець був для радянських солдат небезпечним. А допомога США, Пакистану, Ірану, Китаю та інших країн допомогла озброїти афганську армію. Найбільшим страхом для радянських льотчиків стали американські «Стінгери», через які СРСР втратила перевагу в повітрі.

І чим все закінчилося? 15 лютого 1989 року радянські війська вивели з Афганістану. Ні за що загинуло у цій війні від 15 до 30 тисяч радянських солдатів, а посилення внутрішньої кризи призвело до прискорення розпаду СРСР.

І вже в наш час, у 2022 році, російські війська знову «наступили на ті ж граблі». Кремлівські пропагандисти кричали, що «Київ візьмуть за три дні». Але як і в Японії, Фінляндії та Афганістані це виявився просто «пшиком» та пустими словами. Оборона Києва стримувала наступ понад місяць (24 лютого – 2 квітня 2022 року) і ЗСУ змусили відступити російські війська. На цей раз Росія навряд чи встигне взяти якість уроки з  військової авантюри. Адже, за прогнозами багатьох відомих аналітиків, є дуже великі передумови, що її може спіткати доля СРСР…  

Більше новин читайте на нашому телеграм каналі
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ