Херсонські «непосиди»

Учора до цих волонтерок прийшов хлопець, який співпрацює з військовими. Військові самі готують собі їжу. Крупи в них є, макарони є, але не вистачає консервів, сала, тушкованки.

Дали хлопцеві для військових консервів, тушкованки… Але побачив він борошно й питає:

І волонтерки з розумінням поставилися до його відмови. Бо, як каже лідерка громадського осередку «Справи громад» пані Оксана, для херсонців наразі одна з найболючіших проблем – чим себе зайняти корисним, щоби не зосереджуватися  на душевних стражданнях.

У кожного з цих волонтерів/волонтерок є своя власна справа. Але вільний час присвячують допомозі іншим.

Починали з патріотичних акцій у Херсоні та допомоги військовим: плели сітки, їздили до них із концертами та ласощами. Під час окупації допомагали харчами та ліками партизанам і цивільним херсонцям. Після звільнення Херсона роздавали жителям гуманітарку – харчові набори, речі першої потреби.

Багато  волонтерів зі стажем виїхало. Частина – через окупацію, бо були родичами військових. Немало полишило місто вже після його визволення, особливо, коли побачили 24 грудня вбитих обстрілами у центрі  людей, – не витримали. Але долучаються інші.

І продовжують забезпечувати хлібом та, за можливості, консервами працівників різних закладів й установ, які самовіддано рятують життя людей та відновлюють місто.

Але переорієнтовуються знову більше на допомогу армії. Адже наразі вже у багатьох херсонців є запаси олії, борошна, макаронів та консервів. Люди почали отримувати сертифікати, за якими можна купити продукти в магазинах. А на передовій ситуація завжди складніша.