Фотограф зробив вражаючі знімки країни, в яку майже неможливо потрапити

Фотограф Амос Чапл здійснив подорож до сучасного Туркменістану. Фото з цієї країни вкрай мало – залишається одною з найбільш закритих в світі і відмовляє у в'їзді майже всім іноземцям.

Знімки і подорожні нотатки Амоса Чапла про країну, де ще недавно були заборонені цирк, опера, відеоігри, інтернет і золоті зуби опублікував Bird in Flight.

"Мені двічі відмовляли у візі, але я вирішив побувати в Туркменістані на що б то не стало. Для початку я оформив візу в прикордонний з Туркменістаном Казахстан. Уже з Казахстану я відправився в місто Мешхед, що на сході Ірану. Будучи в Ірані, я подав заявку на отримання транзитної візи через Туркменістан. Все виглядало так, ніби я хочу повернутися в Казахстан, скориставшись туркменським транзитом. Хитрий маршрут був того вартий, і мені дали триденну візу. До речі, перетинаючи кордон між Іраном і Туркменістаном, я познайомився з англійцем, який виконав ті ж маніпуляції для в'їзду, але йому відмовили. Хоча це відбувалося в один час і в одному місці", – розповідає Амос.

Не маючи спеціального дозволу на зйомку, фотограф був змушений використовувати маленьку камеру Lumix GX7.

"У Туркменістані мене пронизало усвідомлення, що свобода, демократія та інші речі, які сприймаються нами за замовчуванням, на ділі дуже тендітні матерії. Країні легше потонути в чомусь поганому, ніж покращитися. А якщо люди не захищають ці цінності, то все швидко розвалюється. Проте я вважаю, що в Центральній Азії працюють інші механізми і без репресивного керівництва ці країни були б поглинені ісламським екстремізмом".

У Туркменістані Чаплі встиг поглянути на газовий кратер Дарваза, який вже майже 50 років палає посеред Каракумський пісків. Кратер утворився в 1971 році під час пошуків нового газового родовища, в ході буріння свердловини: бурова вишка провалилася в порожнечу під землею, на місці провалу утворилася діра, з якої почав виходити метан. З тих пір вогонь не згасав, кратер отримав ім'я найближчого села – Дарваза, а народна назва – Ворота пекла.

"На шляху до кратера я натрапив на село. Воно здалося мені покинутим, але при цьому у ньому було життя. Люди виглядали з дверей і боязко виходили, щоб нас розглянути. Село здалася мені безнадійним місцем. А сам Туркменістан я б назвав жарким, одиноким і порожнім. Хоча в столиці всі магазини і виглядають сучасно, в них майже ніхто не ходить. Здається, їх єдина мета – просто створювати картинку".