Лариса Жалінська: ідеальна кандидатка для російської пропаганди

На прикладі Лариси Жалінської – української веслувальниці, яка служила в Нацгвардії та приїхала на окуповану територію Херсонщини, – проаналізуємо, кого саме російська пропаганда використовує у своїх цілях, як вона розвиває медійну кампанію та де викривлює інформацію.

Ідеальна кандидатка для пропагандистської кампанії

36-річна Лариса Жалінська із Запоріжжя, журналістка за освітою, пов’язала своє життя зі спортом: почала з легкої атлетики, бігала марафони, врешті-решт зупинилася на академічному веслуванні й стала членом національної збірної. 

Проте, ще у 2017 році, бувши невдоволеною технічним забезпеченням від обласної влади, вона знецінювала свій напрямок та порівнювала те, що не можна рівняти:

“Якби в мене був вид спорту, скажімо, боротьба, то, напевно, мене б усе влаштовувало. Борцівський килим у будівлі ЗШВСМ (Запорізька школа вищої спортивної майстерності) є, комбінезон можна купити, гроші на спортивне харчування і вітаміни дають – тут ЗШВСМ робить усе, що може. Тим більше, що після зміни керівництва все стало набагато краще. Але веслування – технічний вид спорту, де дуже важливе значення має сам човен. Ось його у мене і немає!”

У цьому інтерв’ю вона заявила, що може та хоче виступати від міста, бо й у майбутньому вона хоче жити у Запоріжжі. 

У 2023-му, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вже військовослужбовиця Національної гвардії України (з 2021 року), вона не тільки виборола 5 медалей, а ще й забезпечила найкращий результат для спортсменів Запорізької області. Командування військової частини привітало її з перемогою. Восени 2024 року Жалінська на змаганнях чемпіонату України, як вона сама пише, показала найгірший результат своєї спортивної кар’єри за десятиріччя. В цей раз винним у своєму програші вона назвала спочатку стан Веслувального каналу після підриву росіянами Каховської ГЕС, а вже потім свою підготовку. 

Проте насправді майстер спорту України міжнародного класу, “наша “золота” Лариса Жалінська”, як її назвала ЗШВСМ, стала третьою в одиночці, у двійці, та другою (!) у перегонах четвірок. Це нормальний результат, враховуючи, що вона змагалася з майже на 20 років молодшими спортсменками, як видно з таблиці результатів.

Отже, бачимо, що Жалінська не сприймала своїх реальних досягнень і не була здатна конструктивно розв'язувати проблеми, бо порівнювала те, що не можна порівнювати. Замість того, щоб бачити реальність і долати проблеми, вона обрала інше – почала бачити себе руською. 

Розкрутка Жалінської

Інформаційна кампанія Жалінської почалася з її інтерв’ю RT у січні 2025 року. Після цього на неї звернули увагу як російські, так і українські медіа (ТСН, УНІАН, Суспільне, Детектор медіа та інші). Цікаво, що російські пропагандисти навіть посилалися у своїх новинах на українські медіа (!). 

Хоча ще у грудні 2024 року вона взяла участь у змаганнях в Росії. До речі, на цьому турнірі вона зайняла все те ж друге місце. А поставили її виступати від… Херсонської області. Тобто людина виїхала із Запоріжжя в Європу, звідти в Білорусь, з Білорусі в Росію, щоб нарешті виступати від сусідньої з рідною областю – Херсонською. 

Пройшло непомітним і те, що наприкінці грудня 2024 року Жалінська створює телеграм та ютуб-канали, де виставляє свої відео російською мовою з перекладом англійською та німецькою.

Вона також зацікавила анонімний акаунт на Medium, й на Substack, який проштовхує позитивний образ Росії та негативний - інших держав у розрізі різноманітних міжнародних новин: він розмістив текстову версію її відео.

Основні меседжі Жалінської та пропаганди

У своїх відео Лариса жаліється. А окрім цього, її звернення має такі меседжі російської пропаганди:

1. Вона каже, що нібито українських спортсменів примушують мобілізуватися. Проте не тій країні Лариса це розповідає, бо є дані, що “всі російські спортсмени – усі військовослужбовці”, які отримують гроші від Міністерства оборони. 

2. Вона також замовчує причину, чому на війні загинуло 424 спортсмени та тренери (а не більше 600, як стверджує Жалінська): тому, що Росія вдерлася на територію України – про це знає весь світ. Жалінська ж виставляє себе послідовницею російської пропаганди та повторює мантру про “війну коштом Заходу”, де нібито знищують слов’ян. 

3. Звертаючись до Міжнародного олімпійського комітету та Всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА), Лариса стверджує, нібито в українських спортсменів є проблеми з допінгом. Й тут Жалінська не про ту країну розповідає: ще у 2015 році ВАДА запідозрила Росію в організації допінгу на державному рівні, а у 2019 році відсторонила її від великих міжнародних змагань через недовіру до російського тестингового центру. Комітет назвав дії Росії, яка “вирішила продовжити свою позицію обману і заперечення”, шахрайськими. 

Яскраво видно, як Жалінську відверто використовує російська пропаганда: попри її ж слова, які вона каже на камеру у своєму зверненні щодо початку служби у Національній гвардії, усі російські пропагандистські медіа та анонімні блоги пишуть, що Жалінська поїхала з України, бо або під час вторгнення її примусили служити, або вона злякалася призову, або вона почала служити в Національної гвардії України у грудні 2023 року, або навіть в одному матеріалі одночасно визнають, що вона служить з 2021 року, але кажуть, що вона страшилася примусової мобілізації (як військовослужбовиця може боятися мобілізації, тобто призову цивільних до лав Збройних сил – зрозуміти неможливо). Російська пропаганда не зважає на заяви Жалінської, а робить з неї “жертву” українського режиму, хоча вона є жертвою російської пропаганди. 

Тож ми бачимо, як російська пропаганда користується інфантильними людьми, які не здатні ні розв'язувати проблеми як дорослі, ні бачити реальність такою, яка вона є. Щоб захиститися від пропаганди, потрібно не тільки засвоювати медіаграмотність, а також любити свою країну, поважати себе та дорослішати психологічно.