Фейк: українських школярів навчають зустрічати військових на колінах

Російські пропагандистські ресурси 26 листопада поширили зображення з нібито інструкцією для школярів в Україні. На ній буцімто пояснюється, як правильно зустрічати загиблого українського захисника з фронту. 

Зокрема, інформація зʼявилася на сайтах “ZOV Херсон”, “Pravda Молдавия”, “Pravda SK” (тобто навіть для громадян Молдови та Словаччини), телеграм-каналах “Отряд Ковпака”, “На самом деле в Херсоне”, АТО Донецк”, “Гражданин”, а також в пропагандистських акаунтах соцмереж “Х”, “ВКонтакте” тощо.

Що не так із цим зображенням – далі в матеріалі “Вгору”.

Як вдалося виявити, ця фотографія зʼявилася в інтернеті лише 26 листопада, імовірно, у телеграм-каналі “АТО Донецк”. В описі йшлося, що інструкція нібито призначена для школярів у Кременчуці.

Але на українських сайтах чи деінде, окрім російських пропагандистських ресурсів, такої картинки не виявилося. 

Також в “інструкції” є шість ілюстрацій людини з різних ракурсів, що стоїть на коліні. 

Пошук за зображенням показав малюнок, що продається на декількох фотостоках. Підписують його англійською, дослівно “набір футболістів, які протестують на колінах проти расизму та жорстокості поліції за Black Lives Matter” .

На зображенні, яке поширювала пропагандистська мережа, у людини немає, наприклад, намальованих футбольних бутсів чи гетрів. Утім, на деяких малюнках гетри все ще збереглися, як в оригіналі. Навіщо тоді вони на зображенні, призначеному, як стверджувалося, для українських школярів?

Оригінальний малюнок ілюструє, як футболісти і спортсмени протестують, стаючи на коліно. Так вони висловлюють підтримку руху “Black Lives Matter”. Цей рух, як відомо, виступає проти расизму та поліцейської жорстокості. Жест набув міжнародного визнання після вбивства Джорджа Флойда в травні 2020 року в США, що викликало глобальну хвилю протестів.

А вперше його використав гравець американського футболу Колін Капернік (Colin Kaepernick), коли у 2016 році він першим став на коліно під час виконання гімну США перед матчами Національної футбольної ліги (NFL). Жест означав незгоду з расовою нерівністю та насильством поліції. 

Колін Капернік у 2016 році. Фото “The New York Times”

Пізніше цей жест поширився й в інших країнах. Наприклад, у Премʼєр-лізі Англії команди та судді ставали на коліна перед матчами в червні 2020 року. На футболках гравців замість їхніх імен було написано "Black Lives Matter". 

Футболісти англійських клубів стають на коліна на підтримку “Black Lives Matter” перед матчами у червні 2020 року. Джерело: Getty Images та “CNN Sports”

Схожі акції проводилися в німецькій Бундеслізі, іспанській Ла-Лізі та на Євро-2020.

Також до фейкової інструкції додали шматок вірша Оксани Лесик-Падучак “На щиті”, опублікований 24 січня 2024 року, напевно, для більшої автентичності та через улюблене слово російської пропаганди  — “бандерівський”.  

Підписуть фото по-різному та переважно акцентують увагу, що інструкція саме про те, як правильно стояти на колінах. 

Утім, ця поза в багатьох культурах має позитивний символічний зміст, бо люди стають на коліна, до прикладу, щоб молитися, просити прощення або вшанувати пам’ять померлих. В Україні також вшановують памʼять полеглих воїнів, стаючи на одне коліно. Це жест поваги, але абсолютно добровільний. 

Але російська пропаганда закладає в нього саме негативну конотацію. Адже він може сприйматися як акт підкорення, приниження, слабкості. В історичному контексті ставання на коліна перед правителем могло символізувати визнання влади або залежності.  

Саме до історичного негативного контексту може відсилати цей конкретний фейк, вважає психологиня “Центру Допомоги Врятованим” Марина Козерацька:

Також, за її словами, цей приклад пропаганди створений для маніпуляцій думкою та відволікання уваги. Той факт, що фейк поширили і для авдиторії інших країн, підтверджує такі наміри російської пропаганди: створити негативний образ України, підірвати довіру до української освіти і закріпити певні стереотипи. До того ж такі повідомлення покликані відволікати увагу від реальності, вигадуючи проблеми.

Отже, інструкція для українських школярів, в якій пояснюється, як правильно зустрічати загиблого захисника з фронту, виявилася фейковою. Насправді ілюстрація на фото стосується футболістів та руху за права чорношкірих людей “Black Lives Matter”.