З березня 2020 року розпочала роботу Поліцейська станція у м. Дунаївці Хмельницької області, в якій на сьогодні працюють двоє поліцейських офіцерів громади - Сергій Становський та Олександр Бражняк. Поліцейська станція розміщена на першому поверсі адміністративної будівлі Дунаєвецької міської ради та обслуговує 17 тис. населення. Станція забезпечена оргтехнікою та автомобілем.
Детальніше про співпрацю з населенням офіцерів поліції Дунаєвецької міської громади дізнавалася Вікторія Ільчишена, координатор проекту Шерифи для нових громад у Хмельницькій області, у короткому інтерв’ю з поліцейським офіцером громади Олександром Бражняком.
- В який спосіб Ви співпрацюєте з населенням, з яких питань та що найбільше запам’яталося?
- До нас звертаються місцеві мешканці: як в усній формі, так і з письмовими заявами. В основному звертаються з питаннями особистого характеру: сімейні конфлікти, конфлікти з сусідами. Нещодавно у мене на розгляді перебувало колективне звернення, сусіди, які проживають на одній вулиці, потерпали від сусідки, яка складувала у себе на подвір’ї та за його межами сміття. Як у подальшому встановили фахівці, жінка має певний психічний розлад. Минулого року сусіди вже зверталися за допомогою до поліції, яка посприяла, аби комунальне підприємство “Благоустрій Дунаєвеччини” спільно допомогло вивезти сміття з подвір’я. Але за рік ситуація погіршилась. Епідеміологічний стан вулиці став просто жахливим. Там розвелися щурі й миші. Ми встановили, що родичі у жінки є, але вони від неї відмовилися. Ми розшукали її колишнього чоловіка, який проживає у м. Вінниця, та синів, які проживають в м. Кам’янці-Подільському та пояснили ситуацію. Родичі прислухалися до наших порад та приїхали, пересвідчилися, що дійсно є проблема і ї потрібно вирішувати. Син цієї жінки звернувся до комунальної установи, яка надала техніку для вивезення сміття. Я також спілкувався з нашим лікарем-психіатром Дунаєвецької центральної лікарні. Вона також проживає на тій самій вулиці. Про цю проблему вона знала, і ми дійшли висновку, що жінці дійсно потрібне спеціалізоване лікування. Щоб це було в правовому полі, діти цієї жінки дали дозвіл на лікування. Жінка була проти лікування, але все-таки прислухалася до нас і “йшла” на контакт. Лікарня виділила бригаду швидкої допомоги, але жінка передумала і намагалася втекти. Після перемовин вона все ж дала свою згоду на лікування і була доставлена у спеціальний заклад психіатричного лікування. Складування такого обсягу сміття було небезпечне і для її здоров’я, бо могло призвести до виникнення якогось роду інфекцій. Своє господарство жінка сильно занедбала, у будинку, в якому вона мешкала, відімкнули навіть газ.
- Чи є у місті діючі громадські організації учасників АТО та як Ви з ними співпрацюєте?
- Так, у місті Дунаївці є досить активна громадська організація “Спілка учасників АТО”, офіс якої розміщений так само на першому поверсі адмінбудівлі міської ради, як і наш. Тому досить зручно з ним комунікувати та співпрацювати. Досить часто ми звертаємося до організації за певною допомогою. Інколи вони просять нас провести бесіди із учасниками АТО чи відреагувати на те чи інше правопорушення. Часто допомогають нам інформаційно, до прикладу, потрібно встановити особу учасника АТО, надають контакти інформацію, де людину можна знайти, де її бачили, хто її міг бачити.
- Чи створені в місті Дунаївці громадські формування з охорони громадського правопорядку і як Ви з ними співпрацюєте?
- Де-юре є громадське формування з охорони правопорядку, але наразі ми ще з ними не співпрацюємо.
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоровя” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.