«Тільки вирішивши питання безпеки, можна розбудовувати гідне життя в громаді»

Інтерв’ю зі старшим інспектором відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області, майором поліції Олександром Сурмачем.

– Ми збираємо досвід співробітництва поліції та цивільних осіб у питаннях забезпечення громадського порядку. Яка на сьогоднішній день склалася ситуація з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку на Харківщині?

– Зауважу, що я достатньо тривалий час працюю за цим напрямком, тому можу охарактеризувати ситуацію в динаміці. На 01.10.2011 року в Харківській області нараховувалося 244 такі громадські формування, в їх лавах перебувало 5 889 членів. На жаль, далеко не всі вони працювали. Тому ми ініціювали проведення певної «ревізії». Міліція, а незабаром – поліція, – проводила звірку разом із органами місцевого самоврядування щодо стану роботи громадських формувань. І, в разі, якщо такої не спостерігалося, виступали з пропозицією щодо їх ліквідації. Таким чином, на сьогодні на Харківщині залишилося 13 громадських формувань з охорони громадського порядку (в яких задіяно 1 108 членів). З них 3 працюють у місті Харкові, а 10 – в районах області. Це реально існуючі, активні формування.

– І в чому проявляється їхня активність?

– У цих формуваннях членами є громадяни, які з особистої ініціативи пішли допомагати поліції наводити лад у своїх населених пунктах. Вони всі десь навчаються або працюють, ведуть власне господарство у селах, отже, охороні громадського порядку можуть віддавати лише частку свого часу. Але, менше з тим, щоденно близько 30 – 50 чоловік по Харківській області добровільно виходять на сумісне патрулювання зі співробітниками поліції.

Найбільш активним є громадське формування «Корпус громадської безпеки» в Дергачівському районі. Вони і патрулюють, і максимально надають допомогу поліції, і займають відповідальну громадянську позицію. Також є 2 формування у Нововодолазькому районі, 3 – в Богодухівському, 1 – в Краснограді (козаки), 1 – в Балаклії, 1 – в Коломаку та 1 – у Дворічанському районі. І ще 3 – у Київському районі Харкова.

Загалом за І півріччя 2018 року ними проведено спільно з працівниками поліції 148 рейдів, прийнято участь у затриманні 264 осіб, що скоїли адміністративні правопорушення.

Також наші громадські «шерифи» долучалися й до розкриття кримінальних правопорушень (злочинів). Так, нещодавно у Богодухівському районі за участі члена громадського формування Анатолія Повзика було встановлено лиходія, що скоїв крадіжку бензинової мотокоси, а член громадського формування Григорій Кучков допоміг викрити особу, що вкрала велосипед.

До речі, за півроку 7 членів громадських формувань були заохочені керівниками відділів поліції почесними грамотами.

– Скажіть, а як органи виконавчої влади на місцях та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності таких громадських формувань?

– Зараз у них, вочевидь, багато інших важливих справ. У березні поточного року наше Головне управління поліції разом із Харківською облдержадміністрацією підготувало листа на райдержадміністрації та міста обласного значення, щоб останні активізували роботу щодо взаємодії з існуючими громадськими формуваннями та громадянами, які мають бажання ініціювати створення таких формувань. Так, ми раніше чимало зробили, аби позбавитися від недієвих громадських формувань, але кровно зацікавлені в тому, щоб виникали нові та дієві.

Цитата з листа: «За результатами аналізу встановлено, що місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування приділено недостатню увагу належному виконанню вимог Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», оскільки має місце тенденція до зменшення чисельності громадських формувань, які діють на території області, що викликає занепокоєння керівництва обласної державної адміністрації, територіальних правоохоронних органів й на це звернено увагу у рішенні Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності».

Проте значимих змін у даному напрямку не відбулося. На жаль, без реальної підтримки з боку владників на місцях, доволі складно підтримувати ентузіазм громадян на високому рівні протягом значного періоду часу, та ще й без відповідної мотивації.

Без допомоги територіальних громад, поліції важко організувати належне несення служби з охорони правопорядку. Одним із виразних позитивних виключень на цьому тлі може послугувати приклад селища Безлюдівка Харківського району, де нещодавно запрацювала перша поліцейська станція на Харківщині, приміщення для якої виділила селищна рада.

– От саме на це наш проект «Шерифи для нових громад» і спрямовує увагу: за умов бюджетної децентралізації місцеві ради можуть виділяти певне фінансування й на питання забезпечення публічної безпеки.

– Так, і ми раді співпрацювати з такими радами. Це посилює можливості поліції, але в кінцевому рахунку служить саме інтересам громад.

Незабаром ми плануємо відкрити чергову поліцейську станцію на базі Старосалтівської ОТГ. Там наразі проводяться будівельно-ремонтні роботи. Раніше у Старому Салтові був цілий селищний відділ міліції, в ході реформування його ліквідували. А в літній період на відпочинок на місцеве водосховище приїздять багато харків’ян, населення збільшується в кілька разів, і одному дільничному доволі складно справлятися з усіма безпековими питаннями.

І взагалі, хочеться, аби до забезпечення правопорядку активно долучалися громади, щоб це було потрібно не тільки поліції, але й самим громадянам. Щоб знаходилися такі люди, як Володимир Степаненко (керівник «Корпусу громадської безпеки» в Дергачівському районі – автор): ідейні, активні, в яких не опускаються руки. Та які розуміють, що безпека власного житла, вулиці, села, міста – на першому місці. І тільки вирішивши це питання, можна розбудовувати гідне життя в громаді.

P.S. Публікація підготовлена ​​в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.