Молодіжна рада як інструмент демократії та впливу на рішення в громаді

Нещодавно у Харкові проходив Перший Всеукраїнський форум молодіжних рад. На нього запросили регіонального координатора нашого проєкту в Харківській та Дніпропетровській областях Юрія Чумака провести майстер-клас "Адвокація та залучення молоді до прийняття рішень на місцевому рівні" для представників молодіжних рад з різних регіонів України. Під час заходу молодіжні лідери згадали й різні форми участі жителів територіальної громади в місцевому самоврядуванні та інструменти впливу на прийняття рішень.

Юрій Чумак проводить майстер-клас під час Всеукраїнського молодіжного форуму

Молодіжні ради наділені значним обсягом функцій і прав, та можуть конструктивно адвокатувати (лобіювати) розробку молодіжної політики та вирішення питань місцевого значення. Тож пропонуємо увазі читачів інтерв’ю з головою правління Української асоціації молодіжних рад Володимиром Соньком:

Голова правління Української асоціації молодіжних рад Володимир Сонько

– Пане Володимире, далеко не всі знають, що таке молодіжні ради. Це досить нова для України інституція. На Вашу думку, чим була викликана необхідність створення молодіжних консультативно-дорадчих органів у територіальних громадах?

– Європа до цього дійшла набагато раніше, адже ще з 60–70-х років минулого століття шукали ефективні способи залучення молоді до прийняття рішень. У 80-х розробили та в 1992-му прийняли Європейську хартію про участь молоді в муніципальному та регіональному житті. У 2003 і 2015 роках Хартія була переглянута і значно доповнена у зв’язку з необхідністю привести її текст у відповідність з реаліями XXI століття. Молодь складає чималий відсоток населення в будь-якій громаді та будь-якій країні, тому заохочення її до суспільних процесів є важливою задачею.

Саме після Революції Гідності Україна дійшла до того, щоб перейняти досвід Європи та почати впроваджувати молодіжні ради. Молодіжна рада має виражати думку більшості молодих людей, тому першочерговим завданням такої ради є максимальне забезпечення молодіжного представництва, щоб представляти інтереси молоді перед органами місцевого самоврядування та влади.

– Молодь і раніше могла брати участь у виборах, долучатися до роботи органів місцевого самоврядування, йти на державну службу тощо. Чому ж виникла необхідність створення додаткових інституцій саме для молоді?

– З одного боку, інститути громадянського суспільства в Україні останнім часом стали стрімко розвиватися, а з іншого – відсоток активної молоді у багатьох громадах і сьогодні залишається доволі низьким. Молодіжні громадські організації, безперечно, сприяють розвитку молодіжних ініціатив, проти вони не мають тісного зв’язку з муніципальними органами влади. На відміну від молодіжних рад, які органічно є і представницькими структурами молоді (до них входять речники від молодіжних громадських організацій, учнівської молоді, студентського самоврядування), і мають можливість брати участь у роботі органів місцевого самоврядування. Зокрема, відвідувати засідання депутатських комісій, голова молодіжної ради може бути членом виконкому, стати радником голови громади. Приміром, з 41 молодіжної ради, що входять до Української асоціації молодіжних рад, у нас є 10 молодіжних рад, в яких її очільник є радником, і 2–3, в яких він є членом виконкому.

– Важливо, що створення молодіжної ради – це публічний і прозорий процес. Отже, молодіжні ради – це не кишенькові органи, створені місцевими владниками тому, що… їх необхідно було створити, відповідно до урядової постанови?*.

– Знаєте, тут "палиця з двома кінцями". Оскільки це інструмент участі молоді і він даний саме молоді. Якщо молоді люди не зможуть ним правильно скористатися, то молодіжну раду створять «згори» за наказом, і вона буде існувати лише на папері. Такі ситуації дійсно є. Наскільки молодіжна рада є інструментом демократії та впливу на рішення в громаді, є фактично маркером її спроможності бути ефективною.

– А який Ваш шлях до посади голови Української асоціації молодіжних рад?

– Маю зазначити, що в мене не було мети очолити Асоціацію. У моєму рідному місті – Переяславі Київської області працює університет Григорія Сковороди, активним є студентське самоврядування, молодіжні організації та ініціативи. І так сталося, що мене обрали головою молодіжної ради в Переяславі. Потім виявилося, що молодіжні ради в різних громадах України залишаються у своєму "коконі" і не комунікують між собою. То ж ініціативна молодь з різних регіонів вирішила створити своє всеукраїнське об’єднання. Я дуже загорівся цією ідеєю. І буквально за кілька хвилин до установчих зборів Асоціації вирішив подати свою кандидатуру на посаду голови. Бо побачив, що молодь прагне змін, просто необхідно правильно подати інформацію про той новий інструмент, який у неї з’явився. Асоціація була створена 12 вересня 2020 року та має статус Всеукраїнської громадської організації.

– Молодіжним радам надається чимало функцій та прав. Які з них Ви вважаєте найбільш вагомими та дієвими, завдяки яким можна дійсно впливати на молодіжну політику на місцевому рівні?

– Вони всі є важливими, тут неможливо виокремити. Молодіжна рада розробляє для місцевої ради рекомендації щодо вирішення питань місцевого значення у молодіжній сфері, здійснює громадський контроль за врахуванням місцевою радою пропозицій та зауважень молодіжної ради, проводить попередню оцінку та підготовку висновків у вигляді рекомендацій стосовно проєктів актів місцевої ради та її посадових осіб щодо вирішення питань місцевого значення у молодіжній сфері тощо.

Але найголовніше, щоб молодіжна рада була дійсно консультативно-дорадчим органом, а не "івент-агентством". Бо нерідко владники воліють бачити в особі молодіжних рад структури, які виключно проводять різні культурні, спортивні, екологічні акції. Я не кажу, що такі форми роботи не повинні бути в арсеналі молодіжних рад, проте молодіжні ради мають втілювати роботу саме з визначення молодіжної політики. Наприклад, провести опитування серед молодих людей щодо їхнього бачення вирішення місцевих питань, залучити молодь до відвідування засідань виконкому. І зробити це у спосіб, цікавий та прийнятний для самої молоді.

– А де та межа, де закінчується молодіжна політика і починається просто місцева політика? Оскільки молоді люди віком до 35 років дотичні фактично до всіх процесів, які відбуваються в певній громаді.

– Насправді, інтереси молоді скрізь, не тільки в безпосередньо молодіжних програмах чи політиках, і молодіжні ради мають працювати в усіх питаннях, що стосуються життя громади. Представники молодіжних рад заходять і до відділів комунального майна, культури, охорони спадщини, туризму, розвитку підприємництва, і будь-де. Тобто, всюди, де є молодь, має бути молодіжна рада і формуватися молодіжна політика.

– А наскільки активними є молодіжні ради в сільських громадах?

– У нас в Асоціації 56% представлені саме такими молодіжними радами. Приміром, молодіжна рада Мереф’янської громади, що на Харківщині, проадвокатувала стажування для молоді при органі місцевого самоврядування. І повірте, вони стажувалися в різних відділах міської ради. Подібних прикладів чимало. До речі, до нас нещодавно доєдналася активна молодіжна рада Малинівської селищної громади з Харківської області.

Хоча, звісно, у невеликих громадах, де немає студентського самоврядування та низький відсоток інститутів громадянського суспільства, зокрема, молодіжних організацій, розбудувати дієву роботу молодіжних рад складніше.

– Якщо таку раду створити складно, орган місцевого самоврядування може її й не започатковувати? Відповідальності ж за це немає?

– З недавній пір в Україні діє Закон "Про основні засади молодіжної політики", в якому молодіжна рада офіційно визнана консультативно-дорадчим органом. І Всеукраїнський форум молодіжних рад, який відбувся в Харкові, був націлений на те, щоб дати розуміння органам місцевого самоврядування та членам/членкиням молодіжних рад про місце й значення молодіжних рад в українському контексті сьогодення.

– Щоб людина планувала своє майбутнє в громаді, необхідно, аби жителі відчували себе в безпеці. Чи знаходяться в полі уваги молодіжних рад безпекові питання (у тому числі робота правоохоронців, екологія, медицина, освіта) у громадах?

– Я сам 17 років прожив у селі. І вважаю, що питання безпеки, екології, доступності медицини та освіти в селі є дуже серйозними. Тому, коли створюються молодіжні ради, стратегічне планування їх діяльності є важливим. Скажімо, вони проводять дослідження та з’ясовують, що є населені пункти, куди швидка допомога або поліція, з різних причин, можуть просто не доїхати. У таких випадках молодіжні ради мають визначити, що вирішення цих проблем є пріоритетами в їхній діяльності. А ще вони мають розуміти, яким чином та через кого можуть впливати задля втілення змін у громадах.

– Проєкт "Шерифи для нових громад" вивчає успішний досвід розв’язання безпекових проблем у сільських громадах. І там, де ми бачимо, що є поєднання в трикутнику "хороша робота поліції – підтримка з боку місцевого самоврядування – активні громадяни", ці питання вдається вирішувати. Якщо молодіжні ради зможуть бути в своїх громадах каталізаторами активності громадян і стати союзниками нашого проєкту – це буде просто чудово.

– Наша Асоціація працює над тим, щоб взаємовідносини молодіжних рад з муніципальними органами будувалися на принципах партнерства. Органи місцевого самоврядування займаються багатьма питаннями, у тому числі, й певними бюрократичними. А молодіжні ради можуть стати для них новими "очима", які дозволять побачити існуючі проблеми під іншим кутом, та спільно їх вирішувати.

Я прочитав інформацію про проєкт "Шерифи для нових громад" на вашому сайті, побачив, що ви приділяєте чималу увагу питанням реформи децентралізації, інформуванню про актуальні проблеми в громадах України… Українська асоціація молодіжних рад консультує ж не тільки молодіжні ради, але й органи місцевого самоврядування. І в такому ключі співпрацю з "Шерифами" я вбачаю доцільною та корисною

*Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження типових положень про молодіжні консультативно-дорадчі органи" від 18.12.2018 р.№ 1198.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Фото автора