Про вільний продаж землі
Скажу одразу: я за те, щоб земля, як основне багатство країни, була капіталом. А це можливо лише в умовах обміну на вільному конкурентному ринку. Але зараз в Україні такого ринку немає.
Чому немає і чому не буде без попередніх перетворень не тільки народного господарства, а й всього устрію життя, дивись ось тут.
Це наше ретельне дослідження народження панівного класу на селі ще у 2008 році. На прикладі Новопсковського району Луганщини. Актуально, як на мене, й зараз.
Неоліберали кажуть: так потрібно відмінити мораторій на продаж землі, і ринок з'явиться сам собою. Мовляв, зараз все рівно землю продають-купують на тіньовому ринку. Потрібно лише легалізувати його.
Мій сумнів щодо такої легалізації засновано на тому, що селяни-пайовики на такому "ринку" залишаться з носом без подолання в Україні олігархічного-кланової системи організації суспільного життя.
Наслідком буде ще більша прірва між багатими і бідними. І це доказує очевидний факт: у нас же немає мораторію на ринок труда, продавай нібито вільно свою власність - робочу силу - кому хош. І що, яку ціну за цей товар ми отримуємо? Соромно казати, якщо подивитися на інші країни. А причина та ж - "капіталізм для своїх". Зараз новий панівний клас чекає на легалізацію статус-кво, щоб орендовані паї перетворити у свої власні латифундії і спокійно передавати у спадок.
