Революція соціальних мереж наповнила змістом колись фігуральний вислів "дешева популярність". Тепер кожен нездара в реальній політиці може спокійно триматися у фокусі суспільної уваги за рахунок імітації.
Хайпуй, генеруй фішечки, придумуй інформаційні приводи. Сформувалася навіть певна мода на дешеву популярність. Політики стають піароманами. Зеленський особливий в цьому сенсі, бо прийшов з шоубізу.
Щоб зробити добре діло для вищої освіти, треба не новий університет відкривати (бо це лише "фішечка"), а робити цілком конкретні корисні справи:
1. Не плодити нові університети, а підвищувати якість освітніх послуг у вже існуючих. В Україні надто багато бутафорних вишів.
2. Не призначати на посаду міністра "табачного" плагіатора Шкарлета. А якщо призначив, то зняти його негайно. Зеленський особисто і наполегливо "проштовхував" кандидатуру Шкарлета.
3. Не руйнувати державну політику стандартизації українських вишів за західним зразком. У стандартизації вищої освіти і розвитку університетського самоврядування Україна істотно прогресувала після 2014 року. Шкарлет робить усе, аби знищити ці надбання і повернути освіту в епоху Табачника.
Так робив би той, хто хоче справу робити, а не дешеву популярність здобувати.