Довго думала, чи варто писати про причини мого звільнення з Херсонського державного університету (ХДУ), але чергове беззаконня з боку керівництва вишу не залишило шансів промовчати.
Йдеться про те, що всім науково-педагогічним працівникам, які звільнилися за літо (їх, до речі, понад сорок), керівництво ХДУ прийняло негласне рішення не виплачувати “оздоровчі”, хоча ці виплати гарантовані законом (в першу чергу, ч. 1 ст. 57 Закону “Про освіту”), а бюджетні кошти на них були закладені в кошторис ще на початку календарного року, виділені державою і перераховані вишу. Тому невиплата оздоровчих є не чим іншим, як фінансовими махінаціями з бюджетними коштами.
Крім того, хоча допомогу на оздоровлення в розмірі одного місячного окладу повинна виплачуватися всім науково-педагогічним працівникам ще ДО відпустки, а викладачі, які залишилися працювати у виші, отримали свої гроші тільки перед першим вересня, а ті, хто звільнився в липні-серпні - не отримали взагалі. При цьому суми “оздоровчих” не тільки фігурували в розрахункових листах за липень у всіх без винятку співробітників, але з них навіть було утримано 21% податку на прибуток. Тобто, на думку ректорату, викладачі вишу настільки багаті, що можуть платити податки навіть з неотриманих грошей?!
Чим же керувалися в ХДУ, не виплачуючи “оздоровчі” співробітникам, які звільнилися? Думаю, розрахунок був простий: хтось у метушні / ейфорії звільнення не помітить невиплати належних йому грошей; хтось повірить у розповіді про те, що міністерство не виділило кошти; когось вийде переконати сумнівним аргументом, нібито в колективному договорі є пункт, що ті, хто звільняються, позбавляються права на “оздоровчі”; а хтось махне на цю ситуацію рукою, не бажаючи зайвий раз псувати собі нерви. Але мета була одна - укотре привласнити державні гроші, віднявши їх у власних співробітників.
Подібні ситуації були на початку цього року. Наприклад, коли Вчена рада прийняла незаконне рішення істотно скоротити розмір надбавок за наукові ступені і звання, хоча кошти на їх виплату в повному обсязі були отримані університетом. Хіба такі дії не були спробою привласнення бюджетних коштів? Злякавшись громадського резонансу, рішення Вченої ради скасували, але натомість почали примушувати співробітників писати заяви з «проханнями» зменшити їм частку ставки, а ось обсяг навантаження зберегти колишній. І все це тільки заради економії фонду заробітної плати, щоб в кінці року потайки виписати премії наближеним і лояльним?
Безсумнівно, такі фінансові махінації і їх спроби відбуваються в ХДУ регулярно, але нарешті ними повинні зацікавитися компетентні органи, звертатися до яких якраз готуються. Не можна ж залишатися байдужим до наполегливого прагнення керівництва вишу будь-яким способом скоротити рівень доходів працюючих у ХДУ людей.
Найсмішніше, що в соцмережах при цьому лицемірно створюється образ турботливого керівництва, яке до глибини душі переживає через те, що престижність педагогічної професії падає, а держава не забезпечує педагогам гідний рівень життя і високу оплату праці. Ось ця атмосфера цинізму і стала для мене вирішальним фактором при прийнятті рішення про звільнення. І, мабуть, не тільки для мене, якщо вже співробітники так стрімко йдуть з ХДУ в інші херсонські ВНЗ і школи.
По-перше, хіба можна змиритися з тим, як керівництво штучно скорочує навантаження викладачам, роблячи вигляд, що не розуміє прямо пропорційній залежності між розміром ставки і заробітною платою співробітника. Нововведення цього навчального року, до речі, полягає в тому, що замість повноцінного лекційного курсу для малих студентських груп передбачено всього 3 години консультацій! Тобто викладач знову недоотримає заробітну плату, а студенти будуть змушені самостійно вивчати предмет по електронним ресурсам. Невже керівництво не розуміє, що це тільки негативно відіб'ється на якості підготовки фахівців у ХДУ і надалі приведе до ще більшого зменшення контингенту?
По-друге, хіба можна прожити на зарплату від 0,3-0,4 ставки, що стали цього літа справжнім “стандартом ХДУ” (у кого не запитаєш, навантаження саме таке)? І хіба можна на отримані відпускні виїхати далі херсонського Гідропарку? У той час, як деяким проректорам і Греція, і Туреччина - по кишені, фотографіями звідки вони радісно діляться на сторінках в соцмережах з підписами “Нам добре!”
По-третє, як можна з розумінням ставитися до того, що річний дохід проректорів, вказаний в їх деклараціях, обчислюється в кілька сотень тисяч гривень і в 4-5 разів перевищує річний дохід практично всіх викладачів вишу? І, судячи з тих же декларацій, купівля квартир і машин для них зовсім не проблема, а рядові викладачі принижено випитують в бухгалтерії, коли ж буде зарплата, хвилюються, чи вистачить її, щоб накрити святковий стіл у свій день народження. Тому що, як це не сумно, але навіть святкова подія вибиває викладачів з фінансової колії, заснованої на тому, що потрібно якось протягнути від зарплати до зарплати.
І останнє. Як можна спокійно ставитися до того, що всупереч принципам відкритості і прозорості, нескінченно повторюваним в публічних виступах і на сторінках у соцмережах, фінансові звіти про витрати виглядають як набір слайдів з назвами виконаних робіт, що стрімко змінюються, але без вказівки цифр? І всупереч все тим же декларативним принципам, кожен, хто насмілюється висловитися про ситуацію в ХДУ, піддається осуду як порушник корпоративної етики. А в деяких випадках, - навіть булінгу, оскільки наближені до ректора декани вважають, що вправі вимагати не давати навантаження на їх факультеті такому неблагонадійному співробітнику?
І нехай те, що тут описано, виглядає як «образа пролетаріату на буржуазію», але все це - ілюстрація ставлення керівництва вишу до тих, хто забезпечує і сам навчальний процес, і рейтинг університету, яким дуже пишається ректор, називаючи ХДУ мало не кращим університетом Півдня України. Ось тільки все таємне рано чи пізно стає явним, а відповідальність за порушення закону і моралі - невідворотна.
Публікації в рубриці "Авторська колонка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.