Мій день почався з Конституції України. Стаття 21. «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними».
А закінчився наочним її порушенням і не просто людьми, які може щось не дочитали, не довчили, не побачили. Ні, це зробив міський голова. Міський голова, якого я обирала на виборах, і якому я довірила своє рідне місто. Чому я це зробила? Тому що разом з нами на Херсонському Майдані він говорив про європейські цінності, про те, що права людини понад усе. Що держава має їх гарантувати і ми будемо за це боротись.
А що я бачу 28 червня 2016 р.? Передвиборчу агонію одного з кандидатів, який пригадав про традиційні сімейні цінності під вибори. І саме в Херсоні. В інших містах його це не бентежить? Думаю ні. Адже вибори тільки по 183 округу. Менше з тим, це його вибір та його методи агітації.
А що наш міський голова?
Мені би хотілось навести витяг зі статті пана Ярослава Грицака:
«…Адже в нас головна лінія розколу щодо ЛГБТ пролягає не між традиціоналістами й модерністами, а проходить через модерністський табір.
Відповідно, якщо вкидаємо в наші публічні дискусії питання про гомосексуалізм, то ризикуємо внести розбрат у групу, яка є головним агентом змін. А тим самим понизити шанси на модернізацію України", - вважає історик.
До того ж він згадує слова Папи Франциска, які для багатьох віруючих змінили вектор ставлення до ЛГБТ.
«Як греко-католику мені в цьому питанні не треба відкривати Америки. Її за мене відкрив «мій» Папа Франциск. Коли його спитали про ставлення до геїв, він відповів питанням на питання: «А хто я такий, щоб їх судити?»
Слова Франциска мають богословську основу, яку він розвинув у своєму недавньому зверненні «Amoris Laetitia» («Радість любові»). А якщо говорити світською мовою, вони є добрим прикладом, як можна понизити градус напруги, перевівши дискусію в іншу, вищу площину..»
Переводити ракурс дискусії, робити місто більш безпечним та затишним, приводити інвестиції, а не відлякувати європейців, слідкувати за благоустроєм міста та його загальною атмосферою – це далеко не всі, але дуже важливі завдання для міської влади.
А що ми маємо? Участь у заході, в якому у ганебний та принизливий спосіб використовується протистояння між різними групами населення, люди підбурюються до насильства та підігрівається градус ненависті в суспільстві заради своїх політичних дивідендів.
Я не ідтримую такі дії міського голови.
Можливо пану Миколаєнко варто більше підготуватись до входження до Європи та проведення Євробачення. Наприклад, раджу почитати Ярослава Грицака та його ессеї про цінності. Як українські, так і європейські, та розібратись, що до чого.
Вважаю, він має публічно пояснити свої дії та, як публічна особа, більше не брати участі у передвиборчій агітації будь-яких кандидатів.
-preview.webp)
