Майже 14 тисяч дітей за рік. Як Росія перетворює українських школярів на майбутніх солдатів

У 2025 році майже 14 тисяч українських дітей на окупованих територіях примусово вивезли під виглядом відпочинку та реабілітації до так званих таборів перевиховання. Там дітей привчають до військової дисципліни та піддають ідеологічній обробці, щоб сформувати лояльність до Росії.

Як прогнозують правозахисники, у 2026 році кількість українських школярів, які постраждають від перебування в таборах перевиховання, лише збільшиться. Водночас попри зусилля України та міжнародних партнерів, за весь час вдалося повернути з окупації менше ніж дві тисячі дітей.

Видання “Вгору” зібрало свідчення старшої юристки Регіонального центру прав людини Ксенії Корнієнко, яка документує випадки депортації, перевиховання та порушення прав дітей, та заступника постійного представника президента в Криму Дениса Чистікова, який моніторить політику Росії в Криму та на півдні України. Вони розповіли про те, як працюють так звані табори перевиховання і чому повернення українських дітей залишається таким складним.

Від 2014 року до сьогодні: як формувалася політика вивезення українських дітей

З 2014 року, після окупації Кримського півострова, до навчальних програм почали додавати елементи мілітаризації, змінювати зміст історії та переписувати підручники. З часом мілітарні елементи з’явилися навіть у предметах, не пов’язаних із військовою справою, зокрема в математиці, хімії та фізиці.

Згодом ці підходи почали впроваджувати на рівні дитячих садків – дітей із раннього віку почали готувати до ролі майбутніх військових. Сьогодні цю практику масштабують на окуповані частини Херсонської та Запорізької областей.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році вона набула нового масштабу – через табори перевиховання. Для цього Росія перепрофілювала деякі медичні, освітні та рекреаційні установи. 

Мілітаризація дітей в окупованій Генічеській громаді. Фото з окупаційних джерел

Упродовж жовтня 2022 року – березня 2023 року російська сторона не обмежувалася вивезенням дітей до таборів, а намагалася утримувати їх там. Спочатку батькам повідомляли про короткий відпочинок або реабілітацію, однак повернення дітей затримували на місяці. Батьки втрачали з ними зв’язок, оскільки у дітей забирали телефони. Їм також повідомляли, що у разі відмови співпрацювати з російською владою дітей можуть не повернути та передати до дитячого будинку. У такий спосіб створювалися умови примусу і перешкоди для возз’єднання родин.

Хоча траплялися поодинокі випадки, коли батьки погоджувалися на поїздку з міркувань безпеки, у більшості ситуацій рішення ухвалювалося під тиском. 

Водночас упродовж останніх двох років простежується інша тенденція. Дітей і надалі вивозять до таборів перевиховання, та після завершення змін їх зазвичай повертають назад на окуповані території, де ідеологічний вплив триває вже в умовах окупації.

Як працюють табори перевиховання і що в них роблять із дітьми

Зміст і правила роботи цих таборів закріплені на офіційному рівні в російському законодавстві. 28 грудня 2024 року президент Російської Федерації підписав зміни до федерального закону про основні гарантії прав дитини. Ці зміни уніфікували програми позашкільного виховання дітей під час так званої літньої оздоровчої кампанії. Після цього Міністерство просвіти РФ розробило обов’язкову програму перебування дітей у таборах та методичні матеріали для роботи з ними.

Це означає, що з 2025 року всі табори перевиховання працюють за однаковими правилами. Програми ідеологічної обробки стали ідентичними, а перелік заходів – типовим і повторюваним незалежно від місця розташування табору.

Згідно з цими програмами, виховання і соціалізація дітей мають відбуватися на основі так званих російських духовно-моральних цінностей. Окремий акцент робиться на формуванні патріотизму, поваги до російських “героїв” та їхніх подвигів. 

Програми перевиховання можна умовно поділити на дві групи.

Перша – так звані культурно-інтеграційні програми, спрямовані на ознайомлення школярів з історико-культурною спадщиною Росії.

Другу групу становлять мілітаризовані програми, де основний акцент роблять на військовому вишколі. Тому дітей змушують носити військову форму, проходити стройову підготовку, брати участь у військово-патріотичних заходах. Дітей навчають вогневої, тактичної та інженерної підготовки, використанню безпілотних систем. Наставниками нерідко стають учасники так званої СВО.

Діти на воєнно-спортивних зборах у Криму в липні 2025 року. Фото з окупаціних джерел

Також дітей системно залучають до ідеологічного виховання. Їх примушують засвоювати російську версію історії, виконувати гімн, брати участь в акціях на підтримку так званої СВО та відзначати державні свята. У такий спосіб у дітей формують лояльність до Російської Федерації та сприйняття її як “нової батьківщини”.

Такі дії Росії порушують низку основоположних прав дитини. Йдеться, зокрема, про право на збереження власної ідентичності та виховання у своєму культурному середовищі, право на розвиток, освіту, відпочинок і доступ до інформації, а також право вільно висловлювати свою думку. Грубим порушенням є пропаганда служби в збройних силах держави-супротивника, яка пронизує всю програму перебування дітей у таборах.

Стирання національної, культурної та мовної ідентичності дітей завдає шкоди їхньому фізичному й психічному здоров’ю. Такі дії є частиною сталої дискримінаційної практики Росії й пов’язані з віком дітей, їхньою національністю та вразливим становищем.

Долучайтеся до Спільноти «Вгору» — ваша підтримка допомагає нам розповідати про те, що відбувається з українськими дітьми на окупованих територіях.

На скільки зросла мережа таборів: цифри й географія 

Мережа таборів перевиховання для українських дітей, за даними старшої юристки Регіонального центру прав людини Ксенії Корнієнко, за останні роки як кількісно, так і географічно зростала. Детальні цифри та розподіл за країнами дивіться на графіку нижче.

Окрім цього, у 2025 році зафіксували випадок, коли двоє дітей з Донеччини та Сімферополя у складі групи російських дітей відвідували табір “Сондовон” у Північній Кореї.

За даними Регіонального центру прав людини, у 2023 році задокументовано примусове переміщення щонайменше 8330 українських дітей до таборів перевиховання. Наймолодшій з них було лише чотири роки.

У 2024 році ситуація залишалася подібною: правозахисники зафіксували переміщення 8380 українських дітей. Ідеться переважно про перевезення великих груп школярів, яких систематично відправляли з навчальних закладів і цілих регіонів до таборів перевиховання.

У 2025 році задокументували примусове переміщення вже майже 14 тисяч школярів – тобто майже вдвічі більше порівняно з попереднім роком.

Правозахисники очікують, що у 2026 році Росія намагатиметься перевиховати дедалі більше дітей і розширювати мережу таборів, зокрема за допомоги іноземних держав, з якими вона співпрацює.

Окремо фіксувалися випадки вивезення дітей з окупованої території Херсонщини. Загалом у 2025 році правозахисникам з Регіонального центру прав людини вдалося верифікувати вивезення 689 дітей з Херсонської області. Йдеться, зокрема, про дітей з Олешківського, Голопристанського, Каланчацького, Скадовського та Новокаховського районів. Водночас наразі немає точної інформації про те, скільки з цих дітей повернулися на окуповану територію області та скільки вдалося повернути на підконтрольну Україні територію.

Крим при цьому використовують як основну базу для роботи з дітьми з окупованої Херсонщини. Саме там діє відомий табір “Артек”, а також низка дитячих таборів у Євпаторії. 

У 2025 році зокрема зафіксували активну розбудову інфраструктури “Артеку”. Там зводять нові корпуси й запускають нові програми, спрямовані на ідеологічну обробку та мілітаризацію дітей. У таборі відбирають так звану талановиту молодь, яку розподіляють на групи військового вишколу або залучають до проєктів із подальшим використанням у військовій сфері. У 2024 році на базі “Артеку” створили відеостудію, де діти виробляють проросійський контент.

Окупований табір "Артек" у Криму в 2026 році. Фото з окупаційних джерел

Повернення дітей: що вже вдалося і з чим є проблеми

Україна у співпраці з міжнародними партнерами створила окремі механізми для повернення дітей, зокрема президентську ініціативу “Bring Kids Back UA”. Саме в її межах відбувається більшість успішних повернень дітей у співпраці з громадськими організаціями та міжнародними партнерами. 

За останні півтора року переважна частина дітей, яких вдалося повернути, – це діти з окупованих територій України. Повернення з території Росії залишається надзвичайно складним. Станом на 10 грудня 2025 року загалом було повернуто лише 1902 дітей. 

Після повернення діти потребують комплексної підтримки: житла, медичної допомоги, психологічної та подекуди юридичної підтримки. Законодавство також передбачає 50 тисяч гривень одноразової виплати на кожну дитину, яка повертається з окупації або примусового переміщення. Водночас діти після досягнення 18 років такої виплати не отримують, що ускладнює їхню адаптацію після повернення.

Що ще відомо про вивезення українських дітей?

• Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розслідує примусове переміщення та депортацію українських дітей як воєнний злочин. У 2023 році суд видав ордери на арешт Путіна та уповноваженої президента РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової за депортацію і примусове переміщення дітей з окупованих територій України до Росії.

• Паралельно розслідування ведуться в Україні. Офіс Генерального прокурора відкрив десятки кримінальних проваджень, зокрема й у 2025 році. Слідство стосується ролі російських чиновників, військових, представників окупаційних адміністрацій і керівників установ, залучених до реалізації цієї політики.

• За оцінкою керівника Центру вивчення окупації Петра Андрющенка, у 2026 році Росія планує збільшити фінансування освіти на Херсонщині на 30–50% порівняно з 2025 роком. Втім, ідеться не про покращення навчального процесу, а про посилення ідеологічної роботи з дітьми. Це вказує на те, що робота з дітьми залишається одним із пріоритетів російської окупаційної політики.