Знайти книги, які захоплюють дітей – завдання не з легких. У кожному віці свої вподобання, теми й герої. Та книги – це не лише про навчання. Вони допомагають відпочити, помріяти й відірватися від щоденних турбот. А ще – здатні посперечатися з гаджетами за дитячу увагу. Варто лише натрапити на історію, яка по-справжньому захопить і перенесе в інший світ. Ми запитали бібліотекарку Херсонської центральної бібліотеки для дітей Лесю Вовк, що нині читають учні 5-6 класів, і зібрали для вас найулюбленіші книжки у цю добірку.
За словами бібліотекарки, 10–12 річних школярів насамперед приваблюють книжки для дозвілля дітей, сповнені яскравих емоцій і пригод. У цьому віці в них уже формуються власні інтереси, тому вони охоче беруть спеціалізовану літературу – з історії, мовознавства чи навіть іноземною мовою. Книги для школярів, зібрані в цій добірці, – саме ті, які діти обирають найчастіше поза шкільною програмою.

“У цій книзі є магічне слово – Крим. Але вона цікава ще й тим, що розповідає про скарби. Діти шукають коштовний срібний пояс кримських татар”, – розповіла Леся Вовк.
“Дике літо в Криму” – повість про літні канікули на кримському узбережжі та дружбу школярки з Києва Наталочки з татарськими дітьми. П'ятикласниця оселяється на березі моря та разом із новими друзями потрапляє у пригоди. Вони шукають срібний пояс, який сховали ще у 1944 році, коли кримських татар насильно вивозили з Криму. Але реліквію розшукують не тільки діти.

За словами бібліотекарки, дуже популярна серед дітей книга про карпатських опришківОпришки (також опричнина, левенці) – учасники українського селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом – також проти австрійської адміністрації. Діяли у XVI столітті — першій половині XIX століття. Василя Карп’юка. У ній розповідається про дитинство та становлення ватажка повстанців Олексу Довбуша, а також походження його надзвичайної сили.
Книга “Олекса Довбуш. Таємниця Сили” потрапила до рейтингу “Найкращі українські книжки 2020 року” за версією ПЕН. Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських авторів – журналістів, письменників, драматургів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів, фотографів, ілюстраторів. Є одним зі 139 національних центрів Міжнародного ПЕН.
.webp)
“«Славетна п'ятірка» – це класні пригоди дітей. У книгах є скарби, затоплені кораблі, звірі. Ці книги дуже гарно беруть учні”, – поділилася фахівчиня.

Бібліотекарка Леся Вовк
Інід Блайтон – британська письменниця двадцятого століття. Її книги перекладені понад 40 мовами, а продали – понад 500 мільйонів примірників.
Пригодницькі книги для дітей із серії “Славетна п’ятірка” складається з 21 роману, де головні герої – чотири підлітки й собака. Джорджина, Джуліан, Дік та Анна у супроводі песика Тіммі потрапляють у захопливі пригоди та розплутують таємниці.

Книга про пригоди одинадцятирічного Бена, який приїхав у гості до бабусі.
“Хлопчик думав, що в гостях у бабусі, йому буде сумно і невесело. Але бабця почула його телефонну розмову про це, і вирішила зробити канікули онука незабутніми. У книзі розповідається про незвичні пригоди. Дітям такі веселі пригодницькі романи дуже подобаються”, – поділилася історією з книги пані Леся.

“У нашій бібліотеці найпопулярніша книга Володимира Рутківського – казкова повість «Гості на мітлі». У ній фантастика тісно переплітається з реальним життям”, – продовжує перелік улюблених книжок дітей фахівчиня.
У повісті відьма Ядвига прагне спокусити до чаклунства дівчинку. Проте чаклунка не лише володіє магією, а й цілком сучасна: літає на високотехнологічній ступі й має кота, що розмовляє людською мовою. Шукати дитину вона вирушає у рідне селище, де колись її саму скривдили, – тепер Ядвига прагне помсти.
Дівчинка Таня, яку обрала відьма, живе з бабусею й болісно сприймає відсутність батьків, які влаштовуються на новому місці й навіть не пишуть листів, хоча обіцяли забрати її до себе.

“У нас дуже популярні дві книги Дари Корній – «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи» та «Чарівний звірослов українського міфу. Птахи». Вони відкривають дітям дивовижний світ українських міфів і магії. Наприклад, бродиці – це прихильні до людини духи, охоронці бродів. А ще можна дізнатися, що одуда називають “москальською зозулею”. Авторка дуже глибоко дослідила цю тему”, – ділиться бібліотекарка.
У книжці «Чарівний звірослов українського міфу. Птахи» Дара Корній розповідає про крилатих істот – реальних і народжених уявою праукраїнців, які стали частиною народних легенд.
Світ давніх міфічних створінь відкривається у «Чарівних істотах українського міфу. Духи природи». Авторка знайомить читачів із духами природи, домашніми духами, фантастичними звірами, що живуть у прадавніх переказах. Це книги, які захоплюють дітей.

Леся Вовк каже, що за книгами серії «Коти-вояки» у бібліотеці завжди черга дітей. Хоч у закладі є лише кілька примірників, загалом серія налічує майже 40 книг.
У сюжеті – пригоди клану диких котів, які захищають свою територію та життя. До першого циклу “Пророцтва починаються” входять книги: “На волю!”, “Вогонь і крига”, “Ліс таємниць”, “Здіймається буря”, “Небезпечний шлях”, “Темні часи”.
Наступні цикли серії мають назви: “Нове пророцтво”, “Сила трьох”, “Знамення зореклану”. Крім того, існують спецвидання та манґиМанґа - це японський термін, що вживається для позначення коміксів або графічних новел, створених у Японії або в японському стилі. за мотивами серії.

Бібліотекарка розповідає, що ця книга – про дітей, травмованих війною. Її герої – підлітки з прифронтового містечка на Сході України, а події розгортаються у 2014 році. Мирослава повернулася до рідного міста, яке покидала через обстріли. Мирослав переїхав із Донецька, тікаючи від війни. Дівчинку та хлопчика об’єднало спілкування із собаками, яке поступово зцілювало їх.
Сестра хлопчика ледь не загинула – після трагедії він замкнувся в собі й перестав говорити. Мирослава ж із дитинства боялася собак, але подолала свій страх.
“У книзі є уривки з історії – батьки розповідають про своїх дідусів і бабусь, яких теж за радянських часів примусили переселитися. Вони казали, що не є першими переселенцями, адже їхні батьки, бабусі й дідусі також це пережили.”