Біг і місія: як долучити до регулярного спорту мільйон українців
Український юрист і англійський айтішник привнесли в Україну культовий міжнародний біговий рух і планують залучити до нього мільйон українців.
Три роки поспіль щосуботи о 9 годині ранку в десяти містах України проходять безкоштовні забіги на 5 кілометрів. Їх організовує громадська організація Runday, створена за форматом популярного міжнародного бігового руху – parkrun*.
*Parkrun (паркран) – щотижневі аматорські забіги на дистанцію 5 км, які проводяться в міських парках у 22 країнах світу. Забіги безкоштовні для всіх учасників, потрібна тільки одноразова реєстрація на сайті. Організацією заходів займаються самі бігуни і волонтери.
Як усе починалося
Усе почалося одного ранку в березні 2016 року з пробіжки старих друзів — юриста Олександра Ружицького та айтішника з Оксфорда Ієна Бірдера.
“На тому тренуванні в межах підготовки до пів марафону нам потрібно було пробігти 10 кілометрів, і Ієну це було складно, – згадує Олександр Ружицький, партнер юридичної компанії EVERLEGAL. – Тоді Ієн і розповів мені про британський parkrun, де бігають лише по п’ять кілометрів, але регулярно, щосуботи”.
Ідея сподобалася, і друзі вирішили відкрити parkrun в Україні. Ось тільки британці, засновники і власники цієї спортивної франшизи, ініціативу не підтримали. Можливо, 2016-й рік видався їм не найвдалішим для розвитку бігу в нашій країні. У будь-якому випадку, України поки немає серед 22 країн від Намібії до Нової Зеландії, де офіційно існує parkrun.
Олександра та Ієна відмова не зупинила, а стимулювала створити власний рух такого ж формату – Runday.
Сайт і додаток для фіксації фінішного часу бігунів створила ІТ-компанія Бірдера – VEEDOO. Іан або Ієн, як називають його українською, приїхав до Києва майже десять років тому і запевняє, що відразу закохався в місто, а його улюблена бігова локація – звичайно, Труханів острів.
“В Європі не так багато міст, у центрі яких ви знайдете піщаний пляж, – запевняє він, – Плюс це чудова територія для спортивних активностей: пробіжок і велопрогулянок”.
Там Олександр і Ієн і провели 31 липня 2016 року свій перший забіг. Брати участь у ньому запросили своїх друзів. Через пів року компанія Ружицького зареєструвала громадську організацію, а ще за деякий час співзасновники орендували офіс в одному з найстаріших районів Києва, на Подолі, найняли бухгалтера, графічного дизайнера і менеджера.
“Спочатку ми з Ієном виділяли один день на тиждень для Runday, – згадує Ружицький, – але коли стало зрозуміло, що цього занадто мало, ми найняли менеджера проекту. Сьогодні ним є Олена Лащенко”.
Олена координує діяльність волонтерів кожної з одинадцяти локацій Runday. У Києві їх дві, а ще забіги відбуваються у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Коломиї, Харкові, Маріуполі, Краматорську, Сєвєродонецьку та Одесі.
Головні принципи Runday: доступність, регулярність, волонтерство
Засновники спільноти так пояснюють її головні складові:
“По-перше, це доступно. Будь-хто може зареєструватися і пробігти з нами п’ять кілометрів. Це безкоштовно і нескладно. По-друге, це регулярно, а для бігунів важлива стабільність. Раніше нас часто запитували в Фейсбуці, чи відбудеться забіг у найближчу суботу, а тепер усі знають, що він буде в будь-якому випадку. І третє – це волонтерство”.
Волонтерство – окрема важлива тема Runday. Волонтерити на забігу вважається не менш важливим, ніж бігати. А дехто, як, наприклад, Ремі Бойссоннас, вважає, що навіть важливіше. Ремі з Франції, живе в Україні багато років, каже, що Київ – його улюблене місто, а волонтерство в Runday – улюблене заняття.
“Усі українці дивуються, коли дізнаються, що я приїхав з Франції волонтерити тут”, – сміється він. Уже кілька років чоловік навчає французької в розмовних клубах, а зараз поєднує це з бігом. Вірніше, бігає Ремі нечасто, а волонтерить на локації Runday на Трухановому острові – регулярно. Обидва засновники Runday також працюють волонтерами на своїх забігах.
Волонтер проводить розминку, представляє учасників забігу одне одному, якщо вони не знайомі, вітає новачків, зустрічає бігунів на фініші і фіксує їхній результат за допомогою додатка, завантаженого на телефон.
Після забігу та розминки всі бажаючі вирушають на сніданок. Це вже традиція. “Спілкування – важлива частина кожного забігу”, – підкреслює Ремі. У Києві на Трухановому smalltalk проходить в основному англійською, і для деяких бігунів це додатковий мотив бути тут по суботах. Також іноземці полюбляють Runday в Одесі, і там теж часто можна почути англійську мову.
Наприклад, Наталія Кияк, яка бігає з Runday вже два роки, дізналася про цей біговий рух у соцмережах.
“Мені настільки подобається і ця локація, і атмосфера, що не хочеться нічого іншого, – каже вона. – Ну, і можливість попрактикувати тут мою англійську, не приховую, теж важлива”. Після забігу Наталія завжди залишається на загальний сніданок в кафе, щоб поговорити.
Місце зустрічі іноземних бігунів
Інтернаціональна команда учасників – друга особливість клубу, крім незвичного для України формату регулярних безкоштовних забігів.
“Справа в тому, – пояснює Ружицький, – що першою мовою нашого сайту була англійська. Мабуть тому, що його робив британець. Саме це, швидше за все, і призвело до того, що склад учасників і волонтерів у нас настільки інтернаціональний”.
У Runday бігають багато любителів parkrun з інших країн, коли вони в Києві. Тут часто бувають бігуни і волонтери з Австралії, США, ПАР і більшості країн Європи. “Це (залучення іноземців – ред.) не було нашою метою, – запевняє Ружицький, – але ми це підтримуємо”.
Сам він ніколи ще не бігав за кордоном у рамках parkrun, зате брав участь у забігах Runday майже по всій Україні. Його улюблена локація – у Львові, другому місті, де з’явився Runday. Там, за словами Олександра, збирається найбільше бігунів.
Як Runday намагається змінити країну
Особлива історія у локацій Runday на сході України. У чотирьох містах регіону місця для бігу запропонувала відкрити ООН в рамках однієї зі своїх програм розвитку.
В одному з них, Маріуполі, бігає Роман Борщ, який є учасником Runday вже три роки. Він бігав на обох локаціях в Києві, одна з яких знаходиться на Трухановому острові, а друга – на набережній житлового масиву Оболонь, а зараз бігає в Маріуполі.
“Там не така приємна локація, як на Трухановому острові, – каже Роман, – є підйоми і спуски, зате можна купатися у морі відразу ж після забігу”. Три роки тому на забігу Runday в Києві чоловік поставив свій персональний рекорд на дистанції в п’ять кілометрів – 19 хвилин і 52 секунди.
Хорошим прикладом співпраці спільноти з органами місцевого самоврядування її засновники вважають Коломию в Івано-Франківській області.
“Один з коломийчан бігав кілька разів з нами і загорівся ідеєю відкрити локацію у себе”, – розповідає Олександр Ружицький. Цю ініціативу побачив та підтримав мер міста, і в місцевому парку невдовзі навіть прискорили прокладення доріжки у межах нашого маршруту.
Втім, хоч на забігах Runday і фіксується час фінішу, ця спортивна ініціатива – не про результати. Організатори вбачають соціальну місію клубу в оздоровленні українців. Серед його учасників – чоловіки та жінки різного віку та фізичних здібностей, люди з інвалідністю.
Runday – це більше про здорову звичку, ніж про спортивні досягнення.
Можливо, тому цей рух поки не є масовим в Україні. У Runday немає виснажливих тренувань, тут не ставлять техніку бігу і не готують до марафонів.
Сьогодні мало хто з українських бігунів-аматорів бігає просто для здоров’я і гарного самопочуття, обмежуючись невеликими дистанціями в 5-10 км.
Найчастіше мотивацією стає участь у змаганнях і мрія пробігти спочатку напівмарафон, а потім – і марафон.
Тому в країні, де навіть в аматорських клубах головне – змагальність і результат, така ініціатива і не могла одразу завоювати значну популярність.
Мета – мільйон бігунів! – та способи її досягнення
Сьогодні на сайті Runday зареєстровано більше 7 000 чоловік, які коли-небудь бігали, волонтерили або ще тільки збираються. Засновники вважають, що цю цифру з часом реально збільшити до мільйона. “Вона росте постійно, – розповідає Ружицький, – і, можливо, поки ми зараз говоримо з вами, хтось іще реєструється”.
“Parkrun в Британії з населенням у 80 мільйонів прийшов до цифри в один мільйон учасників через вісім років”, – додає він і ділиться планами щодо популяризації клубу.
Один із кроків – зробити власний мобільний додаток для бігунів. Там можна буде відстежувати свій прогрес, отримувати віртуальні, а згодом і не тільки, винагороди за найбільшу кількість пробігів і волонтерства, спілкуватися з іншими, ділитися результатами в соцмережах і так далі.
Також Ружицький і Бірдер мріють про проведення форуму Runday, на якому любителі бігу з усієї країни зможуть спілкуватися, обмінюватися досвідом, обговорювати розвиток бігу в Україні ну і звичайно – виходити на спільні пробіжки.
Теоретично, заснувати власну нову локацію для Runday може кожен при виконанні певних умов.
По-перше, таке бажання має бути серйозним. Тому Олександр та Ієн проводять співбесіди з потенційними організаторами, щоб зрозуміти їхню мотивацію.
По-друге, потрібно бути готовим взяти на себе частину витрат за відкриття локації. Йдеться про суму близько 10 тисяч гривень, в яку входить вартість атрибутики та реклами.
“Це не тому, що ми не хочемо оплатити все самі, а щоб переконатися, що новим організаторам це справді потрібно і вони готові у відкриття нової локації інвестувати”, – каже Олександр.
Разом з тим, зараз головна мета клубу – не створення нових локацій, а популяризація існуючих та збільшення відвідуваності.
“Нескладно відкрити локацію, складніше забезпечувати регулярність забігів”, – підкреслює Олександр і наводить як приклад Словенію.
За деякий час після відкриття локації у Любляні довелось призупинити там діяльність, оскільки місцевий організатор змінив країну проживання, а заміни йому не знайшлось.
Головна мета клубу сьогодні – не відкриття нових локацій, а популяризація бігу серед існуючих.
Здавалося би, що може бути простіше одного забігу на 5 км в суботу? Але спробуйте організовувати їх щосуботи без винятків. У Runday запевняють, що за три роки забіг скасували лише одного разу – через шторм в Одесі.
У майбутньому організатори бачать забіги Runday в кожному обласному центрі України і в більшості районних.
“Нашу ідею легко масштабувати”, – переконаний Ружицький. Більшу увагу планують приділити віддаленим районним центрам та селам. Бо у столиці та великих містах є безліч альтернатив Runday, а в менших населених пунктах майже нічого не відбувається”.
Зараз співзасновники ведуть пошук надійного постійного партнера, який би підтримав фінаносово біговий рух та допоміг масштабуватись. “Поки це нелегко через незвичний у порівнянні з традиційними забігами формат, – констатує Ружицький, – але я впевнений, що це питання часу”.
У більшості країн, де існує прототип Runday parkrun, його підтримує місцева влада, вбачаючи в цьому суспільну користь. Адже населення долучається до активного способу життя.
У Британії лікарі радять пацієнтам parkrun як засіб для лікування і профілактики багатьох хвороб. “Хочеться, щоб і в Україні біг замінив таблетки”, – каже співзасновник Runday Олександр Ружицький.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
