Аналіз його декларацій про доходи показав, що за останні роки у власності Альберта Черепахи зібралося понад дві тисячі гектарів аграрної землі, і особливо врожайним в цьому процесі видався 2018 рік. Про те, як йому це вдалося всупереч мораторію на відкриття легального ринку аграрної землі - в розслідуванні Центру журналістських розслідувань.
Альберту Черепасі 51 рік. Він мешканець Запоріжжя, але основний його бізнес у Генічеському районі Херсонської області. Разом з дружиною Людмилою та донькою Маргаритою Альберт Черепаха володіє кількома аграрними компаніями, які обробляють тисячі гектарів землі — власних та орендованих — у селах Павлівка, Чонгар та Червоне. Компанії «Агро-Співдружність», «Оберіг» та «Співдружність Південь» є засновниками «Благодійного фонду Альберта Черепахи», який допомагає у районі ветеранам, спортсменам та дітям.
Аграрним бізнесом випускник Запорізького металургійного технікуму і Калузького авіаційного центру (в біографії вказується, що там набув військової спеціальності льотчика винищувальної авіації і є офіцером запасу) зайнявся на початку нульових. У 2004 році став депутатом Генічеської міськради, а потім уже два скликання є депутатом Херсонської обласної ради. Щоразу — від партії влади: спочатку від Партії регіонів, потім — від Блоку Петра Порошенка. Цього року Альберт Черепаха міг продовжити свою традицію і стати народним депутатом від партії нового президента. Його прізвище як кандидата від «Слуги народу» у 185-му окрузі було назване на з’їзді партії серед десяти інших висуванців у мажоритарники (на 59:10 хв. трансляції з’їзду) .
Альберт Черепаха, депутат Херсонської обласної ради від БПП Фото: investigator.org.ua
Висування у кандидати від партії президента Зеленського, як свідчать рейтинги, гарантує майже стовідсоткове попадання у ВР України. Але «Слуга народу» оголосила про постпраймеріз і закликала громадськість інформувати штаб про відповідність кандидатів критеріям доброчесності. На той час Центр журналістських розслідувань уже нарахував у власності Альберта Черепахи півтори тисячі гектарів сільгоспземель у Генічеському районі, дивовижним чином зібраних за роки дії мораторію на їх продаж. Тож цими знаннями ЦЖР поділився із командою Зеленського. За тиждень стались разючі зміни.
Альберта Черепаху наш кореспондент зустрів на засіданні сесії Херсонської обласної ради. На запитання про кандидування від «Слуги народу» Альберт Черепаха несподівано повідомив, що у нардепи не йде. А на уточнення — що ж сталось і чому він передумав, відповів: «Нічого не сталося. Нічого не змінилося. Я залишаюся з громадою, залишаюся працювати в районі, на благо Херсонщини. Я не збирався балотуватись».
Отже, якщо вірити Альберту Черепасі, то зі сцени з’їзду «Слуги народу» і в присутності Володимира Зеленського секретар з’їзду Олександр Корнієнко оголосив його помилково. Але чомусь у таке не віриться. Тим більше, що й на інше питання , всупереч ним же поданим деклараціям про доходи, депутат Черепаха стверджує, що не володіє тисячами гектарів землі. Тікаючи від камери, порадив журналістам почитати його декларацію про доходи.
Ми дослухались до поради Альберта Черепахи, ще раз почитали його декларацію, і вимушені вибачитись.
Дійсно, у Альберта Вікторовича не півтори тисячі аграрних земель. У нього — 2 295 гектарів! І це — лише у його власності, без врахування майже тисячі гектарів, що належать його дружині, та землі орендованої. Значна частина земель, як свідчать подані Черепахою декларації, була придбана у 2018 році. Депутат майже щомісяця подавав так звану форму змін свого майнового стану, декларуючи мільйонні дивіденди від бізнесу та придбані у власність ділянки.
Пайові землі: у власності чи в оренді?
З продавцями ділянок, вказаних у деклараціях депутата Черепахи мешканцями Чонгару, Павлівки та Червоного зустрілись наші генічеські кореспонденти. Не всі селяни погодились говорити на камеру відкрито, деякі прямо заявляли, що бояться фізичної розправи за свої свідчення. Селяни, вказані в деклараціях Черепахи як продавці земельних ділянок, кажуть, що свої землі вони здавали в оренду на 49 років. І це зрозуміло: адже це дійсно паї, на які мораторієм встановлено заборону продажу. Однак договір про передачу їх в оренду наші співрозмовники показати не змогли — кажуть, що документи після отримання грошей їм не надали.
Фото: investigator.org.ua
Село Павлівка Генічеського району — опорне для аграрного бізнесу родини Черепах. Тут зареєстровані 5 фірм , що мають у назві слово «Співдружність». Схоже, воно дісталось у спадок від дочірнього підприємства “Співдружність Україна”, в якому Альберт Черепаха починав свою аграрну біографію на посаді директора, і яке мало російське коріння.
Мешканці Павлівки у розмові без камери кажуть, що Черепаха «скупив мало не півсела». А коли розмова заходить за їхні паї, уточнюють: продали, але оформили як оренду на 49 років.
«Получил 130 тысяч. Это не продажа, это как субаренда на 49 лет. Хотя я требовал: дайте мне бумаги, у меня еще дочка осталась, чтобы земля перешла в наследство, на будущее. Но документов не дали никаких. Понятно, что жалко, но куда деваться…. Сын больной умер, стариков похоронил, деньги нужны… За что жить? Второй год работаю в коммунальном предприятии в селе Павловка директором. Была безвыходная ситуация жизненная», — каже Борис Гайдученко, мешканець с. Павлівка.
Борис Гайдученко, мешканець с. Павлівка
фото: investigator.org.ua
Земля Борису Семеновичу, який все життя пропрацював у школі, дісталась від матері — колишньої колгоспниці. До минулого року здавав землю в оренду, а коли скрута підійшла — продав. Жалкує, бо знає, що ціна мала бути іншою, адже землі тут зрошуються і приносять великі прибутки.
«А я ему за 130 тысяч отдал в 2018 году. Пацана похоронил в 2017, долгов была в «Привате» куча, надо было отдавать 50 тысяч, а где деньги брать? Зарплата моя годовая — 55 тысяч, а жить-то нужно тоже, пришлось отдать сертификат… Земля у нас орошаемая тут. С каждого, как говорят, фрегата по лимону берут».
Можливо, ми помиляємось і пай Бориса Семеновича дійсно в довгостроковій оренді? Однак декларації Альберта Черепахи підстав для сумніву не залишають.
Ось форма змін майнового стану депутата Черепахи, подана в НАЗК у грудні 2018 року. В ній вказано, що декларант набув 5 ділянок землі у Павлівці, Чонгарі та Червоному. За площею це явно паї. Продавцем одного з них вказано Гайдученка Бориса Семеновича.
А ось щорічна декларація Черепахи за 2018 рік, подана у березні цього року. Знаходимо потрібну ділянку за точним співпаданням площі, дати набуття і населеного пункту і бачимо, що вона вказана як стовідсоткова власність Альберта Черепахи.
Борис Семенович каже, що хотів би лишити доньці та внукам земельний спадок, але ж документів на начебто віддану в оренду ділянку немає ніяких.
«Хотелось бы иметь какую-то бумажку, чтобы хоть что-то оставить потомкам, внукам. Но безвыходность заставляет кидаться в такие ситуации, а что сделаешь», — каже Борис Гайдученко.
Із Галиною Петрівною Бабак із села Червоне поговорити не вдалося, до знімальної групи вийшла її донька. Питання про продаж матір»ю паю викликали у жінки неабиякі емоції.
«Она что, одна сдала в аренду? Тут все село сдало. Зайдите в любой двор. Оставьте мою мать в покое!», — кричала жінка.
На слова журналістки, що дані про купівлю Черепахою ділянки за 85 тисяч гривень у Галини Бабак вказані депутатом у його декларації про доходи, яка є у вільному доступі у мережі Інтернет, жінка відповіла лайкою.
«Никто ничего не продавал. Засуньте себе эту декларацию подальше… Не надо мне ничего показывать. Может кто в селе и продал, но мы не продавали. Пишите о ком-то другом. Пишите о Зеленском, как он правит, как вы за него все прыгали, скакали», — побажала донька власниці паю, на який , за її словами щороку орендар платить зерном.
Дочка Галини Бабак,
фото: investigator.org.ua
Однак декларації Альберта Черепахи невблаганно свідчать про інше. У формі змін він вказує, що 5 червня 2018 року Галина Бабак продала йому земельну ділянку площею в 4,6 га, оцінених у 85 726 тисяч гривень.
Далі дивимось все ту ж річну декларацію за 2018 рік: ділянок площею у 46000 кв. метрів у Червоному Черепаха задекларував шість. Але лише один із них придбаний 5 червня 2018 року. При цьому вартість ділянки, вказану у формі змін, у щорічній декларації депутат чомусь забувся надати.
Є у Генічеському районі й такі, хто цілком задоволений оборудкою із аграрною землею, адже таким чином знайшлися гроші для покращення умов життя у селі. У родині Світлани Бородіної було кілька паїв, тож частину продали.
«Чому ми вирішили продати? Просто батьківські лишились (у спадок — ред.), і ми вирішили умови домашні собі зробити — ванну, умивальник, машинку пральну поставили. Ми не ображаємось…Мамину першу продали, тобто, свекрухину, а тоді я свій пай продала, і в нас лишились паї чоловіка і батька. Ми продавали на 40 років. Альберт Вікторович запропонував, ми і продали. У нас була безвихідь — мама хворіла. Я особисто їздила у Запоріжжя, продали, гроші нам віддали, претензій не маю», — каже Світлана Бородіна.
Світлана Бородіна, мешканка с. Павлівка
фото: investigator.org.ua
Історія Світлани Бородіної зайвий раз доводить: мораторій на продаж аграрної землі погіршує і без того тяжкі умови життя в українському селі. Слово безвихідь звучало найчастіше, коли люди розповідали про те, як позбулися паїв. Пенсіонери, які б могли продати свою землю, яку не в силі обробляти, за ринковою ціною, мали б значно більше можливостей для лікування і достойного життя. Але мораторій закрив легальний ринок сільгоспземель, давши зелене світло ринку тіньовому.
І ще одна розповідь — без називання імені нашого співрозмовника. Людина побоялась говорити відкрито на камеру, пояснивши: «Не хочу, щоб приїхали вночі і проломили мені голову».
“Люди просто не розуміються у нас в цих справах, по землі. І я так само не знаю, як воно правильно по закону. Коли продавав, їздив в місто до юриста, в Генічеськ. Розписався — і все. Ніхто мені договір не дав. Мені тоді потрібно було дружину врятувати, я про це нічого тоді не думав. Знав, що один хрін надурять. А коли померла мама, приїхав керуючий, каже: “Треба підписати 9 листків”. Я й підписав, матері вже ж немає. Він дав мені кілька тисяч і все. Земля — вона дуже дорога. Дав би хоча б 250 тисяч, бо це ж взагалі — не ціна землі…. Просто людей дурять. Тут уже половина Павлівки попродавали землю….. Треба карати цих людей. Вони приїхали сюди на гнилих машинах, а тепер їздять на джипах”.
У більшості зафіксованих нашими кореспондентами історій селян вбачаються ознаки фіктивної довгострокової оренди. Люди розуміють, що начебто здані в оренду паї вони вже втратили, тож сподівань, що вони колись дістануться дітям чи внукам, майже немає. Тим більше, ніяких документів на землю у селян не лишилось: ні держактів, ні сертифікатів, ні договорів оренди. А інформацію про те, що їхні паї Черепаха вніс до декларації як свою власність, селяни почули від журналістів. Як ці документи на право власності оформляють Черепахам генічеські реєстратори та чиновники Держкадастру, а запорізька нотаріуска (одна і та ж, до речі) посвідчує — журналістськими методами дізнатись поки що не вдалося. Але, сподіваємось, для правоохоронців це не буде важкою і довгою справою.
Схеми ОСГ і міни
У деклараціях А.Черепахи важко не помітити цілі колонії ділянок землі сільгосппризначення невеликої площі, що належать йому або дружині. Як свідчать витяги із реєстру речових прав і все та ж декларація депутата, у червні 2017 року Альберт Черепаха оформив у власність більше 70 ділянок сільгоспземель по 10 соток у Павлівці. У листопаді того ж року на Людмилу Черепаху було оформлено власність на близько ста ділянок по 10 соток у Чонгарі. На кадастровій карті нарізка виглядає ось так:
Георгій Могильний, відомий експерт із земельних відносин каже, що це схоже на розповсюджену схема привласнення аграрної землі за «схемою міни» — коли ділянку землі невеликої площі міняють на велику. До 2019 року було дозволено міняти пай на пай без будь-яких обмежень за площею. Однак дуже швидко це стало «діркою» для обходу мораторію на продаж сільгоспземель.
«Береться гектар або два гектари, які у вас є спочатку, і б’ються на маленькі діляночки. Якщо щедрі — можна по 10 соток нарізати, якщо не дуже щедрі — то можна по одній сотці. Після цього підписується договір міни ділянки на ділянку: ви віддаєте свою одну сотку, вам віддають в обмін п’ять гектарів. Зрозуміло, що за документами ніхто нічого нікому не доплачує, це чисто договір міни, який не заборонений умовами мораторію. А насправді ділянки поміняли, заплатили готівкою або домовилися якимось іншим чином», — каже експерт.
Цю дірку в законі закрили з 1 січня 2019 го року. Зараз, каже Георгій Могильний, прописано, що нормативна оцінка ділянок не повинна відрізнятися більше, ніж на 10%.
«Раз цю дірку закривали спеціально у Перехідних положеннях Земельного кодексу, то про неї знали давно, але просто не поспішали. Причому закон прийняли фактично влітку 2018 го року, але зі вступом в силу з 1 січня 2019 го року. Якщо подивитися декларацію, як раз встигали, тобто у кого ще встигали поміняти і з ким домовитися, активізувалися перед закриттям цієї дірочки і швиденько наміняли ще землі», — вважає Могильний.
Добра порада від експерта: якщо власник паю доведе, що обмін був фіктивним і мав місце прихований продаж — землю можна буде повернути.
Наступна схема майже законного обходу мораторію на продаж земель сільгосппризначення, яка “читається” у деклараціях пана Черепахи, — це вже описувана нами “схема ОСГ”. За законом, для ведення особистого селянського господарства кожен громадянин може безкоштовно отримати до 2 гектарів аграрної землі. Але прості люди її не отримують, навіть учасникам бойових дій кажуть, що вільної землі немає. Але непрості, через підставних заявників, можуть за безцінь зібрати у свою власність великі масиви, нарізані по два гектари. У червні-липні минулого року Людмила Черепаха придбала півсотні таких ділянок землі для ведення ОСГ у Чонгарі. Поруч із великими своїми ж наділами.
До чого тут Німетуллаєв?
Земля у родини Альберта Черепахи є і на курортній Арабатській стрілці — неподалік наділу біглого екс-глави Генічеської РДА Сейтумера Німетуллаєва, обвинуваченого у державній зраді. У районі Черепаху і Німетуллаєва називають партнерами, але спільних бізнес-структур у них немає. Їх пов’язує земля.
Сейтумер Німетуллаєв
Фото: veteransrussian.ru
Дві ділянки по 5 гектарів кожна у пляжній зоні Арабатської стрілки орендує фірма Альберта і Людмили Черепах. Виділені під будівництво і обслуговування рекреаційного комплексу. Стільки ж землі і з таким же призначенням неподалік отримало підприємство “Чонгар” Сейтумера Німетуллаєва, який у 2014 році втік до окупантів у Крим. Однак великий спільний інтерес цих двох латифундистів лежить у іншій землі. Паї селян, які орендував Німетуллаєв, після 2014 року, як розповідають селяни, після 2014 року перейшли Черепасі. Відомо, що свій бізнес біглий екс-регіонал переоформив на дружину. На деякі активи в рамках кримінальних справ були накладені арешти, але земель це, схоже не торкнулось. Мешканці Павлівки і Чонгару розповідають, що паї, які орендував у них Німетуллаєв, після його втечі взяв у оренду Черепаха і врешті їх купив.
Один із власників паю, ім’я якого ми не називаємо із причин безпеки, розповів кореспондентам ЦЖР, як позбувся своїх земель: «Сперва были у Ниметуллаева (в оренді — ред.), потом перешли к Черепахе. Получается, не как купля-продажа была оформлена, а я им отдал в пользование. Их фирма основная — в Запорожье. Сначала деньги привозили. Затем люди ждали-ждали, когда деньги привезут. А потом нам сказали: “Бланков нет. Если хотите быстрее, езжайте туда, вас в тот же день рассчитают”. Встретили, проводили, все культурно. Я продал за 80 тысяч. Около 8 гектаров. А куда было деваться?».
Деякі селяни у розмові з журналістами прямо називають Альберта Черепаху «смотрящим» від Німетуллаєва. Не знаємо, хто з них кому ким доводиться, але версія про те, що за допомогою передачі земель в оренду Альберту Черепасі Німетуллаєв зберіг їх від арешту (слідству мало б бути цікаво, як це було оформлено), конфіскації або ж повернення власникам паїв, виглядає цілком життєвою. У такому випадку, резонним буде і питання — а чи продовжує С.Німетуллаєв отримувати дивіденди від аграрного бізнесу, ймовірно довіреного Черепасі?
На жаль, Альберт Черепаха вже двічі відмовився відповідати на питання кореспондентів ЦЖР: у Херсоні просто втік від камери, у Чонгарі пообіцяв дати інтерв’ю після зустрічі з власниками паїв і не дотримав слова, умчав на авто повз знімальну групу. Але ми і надалі готові надати йому можливість реалізувати право на відповідь. Особливо, якщо це будуть відповіді на наші питання, які мають великий суспільний інтерес.
І про відповідальність політичну. Нагадаємо, що два останніх скликання Альберт Черепаха був депутатом від правлячих партій — Партії регіонів і Блоку Петра Порошенка. Обидві протягували мораторій на продаж посівної землі, обидві мають у своїх лавах аграріїв, які стали справжніми поміщиками завдяки тіньовому ринку землі, а рівень земельної корупції за час дії мораторію набув масштабів загрози національній безпеці. Особливо ця загроза небезпечна на півдні Херсонщини, що межує з окупованим Кримом.
Матеріали, зібрані під час розслідування, у яких вбачаються ознаки порушення законодавства чи прав людини, Центр журналістських розслідувань передає до правоохоронних органів.
-preview.webp)
