Як луганські тиловики пиляють гроші на дровах

Луганські військові розіграли чверть мільярда гривень на закупівлях дров у кубла пов’язаних постачальників з 30-відсотковою маржою.

У період відносного затишшя на лінії фронту з російськими загарбниками від літа 2015 року до червень 2018 року Квартирно-експлуатаційний  відділ м. Луганськ провів закупівлі дров на 226,52 млн грн. 

Про це пише сайт НашіГроші.

Кожна закупівля завершувалась переплатою до 30% на кожному кубічному метрі твердолистяної деревини. Кошти розділили дві групи підприємців – харківська та запорізька.

Весною цього року середня вартість дров для КЕВ’у становила 971 грн за кубічний метр. Це значно дорожче від закупівель дров військовими у інших прифронтових зонах. Наприклад, військова частина 3011 у Кривому Розі у квітні замовляла дрова по 690 грн/куб. м. У Волновасі Донецької області на початку року замовляли однометрові дрова твердих порід по 552 грн за кубічний метро (з ПДВ).

Крім того, що тендерний комітет луганського КЕВ’у міг би витрачати менше, установа ще й, вочевидь, підігрує змовникам. Інакше складно пояснити, чому тендерний комітет Відділу не помічає постійних фальсифікацій у питанні, наприклад, надання банківських гарантій учасниками.

За підрахунками «Наших грошей», кожен третій тендер луганського КЕВ’у щодо закупівлі дров пройшов за умови, що (а) учасник з банківською гарантією пропонував дешевшу ціну, (б) учасник з недійсною банківською гарантією пропонував дорожчу ціну.

Під «недійсною» маємо на увазі випадки, коли учасник-переможець розкидав банківську гарантію, видану на один тендер, на ще дві-три закупівлі – просто аби забезпечити видиму конкуренцію товаришам.

Додамо, що окремо ми нарахували ще 16 тендерів, на які переможені учасники прийшли взагалі без банківських гарантій.

Ось хто отримував підряди на поставку дров для луганських тиловиків за часів функціонування Вісника державних закупівель:

На той час тендерний комітет луганського КЕВ’у вже очолював Володимир Мізякін – нинішній керівник Відділу.

Про Володимира Мізякіна відомо небагато. З судових матеріалів відомо: у 1996 році прийняв військову присягу, у листопаді 2011 року отримав військове звання капітана та був призначений на посаду начальника відділу експлуатації фондів – заступника начальника відділу КЕВ м. Луганська, а у серпні 2017 став керівником Відділу. У 2013 був спійманий на порушенні обмежень щодо сумісництва.

Восени 2016 року КЕВ перейшов на закупівлю дров через «Прозорро» – для перегляду відкрились конкурсні документи учасників. Час від часу ми писали про те, що торги мають ознаки фіктивності, позаяк то одна пара підприємців із довідками з послідовними номерами прийде, то інша виявиться поєднана спільною адресою.

З того часу по червень 2018 року Відділ замовив дров твердолистяних порід на загальну суму 182,97 млн грн (див. повний перелік закупівель тут).

Постачальники дров твердолистяних порід для КЕВ м. Луганськ за договорами від грудня 2016 по червень 2018 року (через «Прозорро»*)

*У вибірку не потрапили договори, укладені в результаті процедури звітування, через відсутність у них опублікованих угод та специфікацій. Йдеться про п’ять контрактів загальною вартістю 0,21 млн грн.

**За даними, опублікованими у ВДЗ та «Прозорро»

Так, кошти КЕВ’у розділили два угрупування пов’язаних у різний спосіб постачальників. У таблиці вище «харківський» блок показано звичайним шрифтом, «запорізький» – курсивом.

«Харківський» блок – це суто ручні підприємці Луганського КЕВ. Жоден з них не потикався на торги до інших замовників. Натомість, запорізькі постачальники вигравали тендери інших бюджетників.

Про домінантність «харківських» над «запорізькими» говорить співставлення загальної вартості отриманих замовлень протягом аналізованого періоду – 157,32 млн грн проти 25,65 млн грн.

Схематично карти їхніх зв’язків виглядають так:

Харківський пул постачальників

Запорізький пул постачальників

Ці угрупування переважно ходили на торги парами, традиційно не пересікаючись між собою, але коли хтось потикався «не у свою чергу», то замовник третього-зайвого просто викидав.

Про базові сплетення згаданих підприємців «Наші гроші» уже повідомляли. До слова, їхня реакція на виявлені зв’язки є доволі показовою.

Наприклад, у лютому цього року ми зафіксували, що Василь Ракома в одній із соцмереж зазначає, що Дмитро Ключко був його однокласником, а Іван Мужичук зачисляє Ключка до списку найкращих друзів.

Після оприлюднення цієї інформації ці та інші підприємці-постачальники підчистили свої сторінки, а Василь Ракома або видалив профіль, або змінив його назву.

А у березні ми дослідили доступну у мережі біографію Романа Хлєбнікова, зокрема його розіграш тендера Відділу за формальної участі підприємиці Оксани Піскун. З того часу сторінка Хлєбнікова у фейсбуці більше не прив’язана до його мобільного номера.

Насамкінець залишилось встановити відповідь на одне питання: чим займалось Луганське КЕВ – організацією цієї конкурентної фікції чи її покриттям? Було б непогано, якби відповідь дала прокуратура.