Відбір суддів до нового Верховного суду: що тримають у секреті

Днями стартував другий етап відбору суддів до нового Верховного суду – найвищого органу країни, за яким лишатиметься останнє слово у будь-якій судовій суперечці.

Співбесіди з кандидатами Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) транслює в Youtube. Та попри показову відкритість, процедурі обрання бракує прозорості. Про це свідчать численні відмови в отриманні інформації щодо відбору кандидатів, надіслані ВККСУ у відповідь на запити журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). Яку ж інформацію щодо конкурсу у ВККСУ вирішили приховати від широкого загалу?

Суддівська реформа стала результатом змін до Конституції України у червні 2016 року та нового закону «Про судоустрій та статус суддів». Обирають суддів до нового Верховного суду члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Конкурс складається з двох етапів: спочатку тести і письмові роботи, а наступний етап – співбесіда – лише для тих, хто успішно складе перший етап. Усього до Верховного суду мають обрати 200 суддів, 120 із них – в рамках першої хвилі конкурсного відбору, що триває нині.

Система конкурсного відбору суддів до нового Верховного суду України – найвідкритіша у світі, неодноразово наголошував голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков.

Голова ВККСУ Сергій Козьяков не раз запевняв, що процедура відбору суддів відкрита і прозора 

«Ми чемпіони світу зараз по прозорості, бо всі процедури відкриті. Ми дослідили приблизно 45 верховних судів у світі – там ці процедури є закритими», – запевняв він.

Однак, як з’ясували «Схеми», на практиці конкурсний відбір демонструє протилежне. Тривалий час недоступними були досьє кандидатів до найвищого судового органу країни. І лише під тиском громадськості ВККСУ таки оприлюднила досьє кандидатів.

Проте значна частина інформації щодо процесу відбору є закритою для журналістів та громадськості.

Приклади завдань і тестів – лише для службового користування

Наприклад, зразки тестових та практичних завдань. Їх ВККСУ кваліфікує як «службову інформацію з обмеженим доступом» і не розголошує. У відомстві пояснюють: завдання «функціонують на постійній основі» і «в подальшому використовуватимуться під час проведення інших кваліфікаційних оцінювань».

Значний інтерес до зразків тестових та практичних завдань виник у зв’язку з тим, що після першого етапу конкурсу виявилося, що окремі кандидати до Касаційного цивільного суду під час складання практичного завдання отримали у вигляді завдання справи, що були дуже схожі до тих, які вони розглядали півроку тому.

Зокрема це стосується голови нинішнього Верховного суду України Ярослава Романюка, а також суддів Валентини Симоненко та Людмили Охрімчук.

Чинний суддя Верховного Суду України Ярослав Романюк просто під час проведення іспиту вільно походив коридорами та спілкується з пресою. Чи не тому, що завдання було йому вже знайоме? 

Це стало відомо після того, до як Громадська рада доброчесності змогла отримати від ВККСУ завдання, що отримали кандидати до однієї з палат Верховного суду – Касаційного цивільного суду. Однак після розголосу цієї ситуації ВККСУ відмовила в ознайомленні з практичними завданнями для кандидатів до інших трьох палат не лише журналістам, а вже й Громадській раді доброчесності.

Роботи кандидатів також засекречено

Програма «Схеми» хотіла отримати доступ не лише до зразків завдань, які виконували кандидати, а й до самих письмових робіт кандидатів до Верховного суду. Це б, наприклад, дало змогу порівняти, як впоралися з завданням судді, які отримали справи, дуже подібні до тих, які вони самі вели раніше. Доступ до робіт кандидатів продемонстрував би, на якому рівні написані роботи, чи на всі запитання було надано відповіді.

Однак ВККСУ відмовила у доступі як до завдань, так і до робіт учасників конкурсу. Так, на запит журналістів із проханням ознайомитись з уже виконаними практичними завданнями учасників, у комісії зазначили: «Об’єктивність проведення іспиту забезпечується, зокрема, шляхом конфіденційності виконаних учасниками іспиту практичних завдань». І додали, що запит «не вбачається можливим задовольнити».

Оцінки кожного члена комісії – не для загального огляду

Так само неможливо ознайомитися і з тим, які бали поставили ті чи інші члени комісії кожному з конкурсантів. Чи були значні розбіжності в оцінках? «Схеми» звернулися з проханням ознайомитися з усіма індивідуальними персоніфікованими оцінками, виставленими членами ВККСУ за практичні роботи.

Кандидати на посади у Верховному суді пишуть тести 

Однак виявилося, що цю інформацію засекретив 21 червня 2016 року своїм наказом голова комісії Сергій Козьяков, який не раз публічно декларував відкритість конкурсу. На запит програми керівник секретаріату ВККСУ відповів, що «до матеріалів проведення іспиту належить, зокрема, екзаменаційна відомість оцінювання практичного завдання», а ця інформація включена до переліку відомостей, що становлять службову інформацію у ВККСУ. Тому «ознайомлення із запитуваною інформацією щодо оцінювання членами комісії практичних завдань не вбачається можливим».

Що ж ховають?

Чому ті, хто проводить конкурс із обрання верховних суддів, вирішити засекретити суттєву частину інформації про його перебіг? Чи не тому, що завелика прозорість може викрити його вади? Як наприклад трапилось із конкурсом на обрання посадовців категорії «А» в рамках реформи держслужби.

Восени 2016 року в рамках реформування державного управління державних службовців категорії «А» почали обирати на конкурсі, а не призначати. Тоді великий резонанс спровокував сюжет про конкурс на посаду голови Миколаївської ОДА, в якому переміг народний депутат від БПП Олексій Савченко. Отримавши доступ до документації конкурсу, журналісти «Схем» з’ясували, що тест із 40 завдань він склав за 6 хвилин і 4 секунди, тоді як його найближчий конкурент витратив на це 32 хвилини. Також журналісти опублікували презентацію ситуативного завдання депутата Олексія Савченка з численними помилками, яку миттєво висміяли у соцмережах.

Презентація ситуативного завдання Олексія Савченка, яке він виконував під час конкурсу на посаду голови Миколаївської ОДА

Правда, він все одно був оголошений переможцем на конкурсі та очолив Миколаївську область.

Також, отримавши доступ до документації конкурсу, журналісти виявили, що члени комісії голосували за Савченка синхронно.

Саме після виходу цього сюжету Комісія з питань держслужби значно ускладнила журналістам можливість висвітлювати самі конкурси, засекретивши суттєву частину інформації про них. Наразі вона не публікує результати письмового тестування кандидатів на держпосади, а оголошує лише загальний бал за підсумками трьох етапів конкурсу. Також неможливо дізнатися, як саме члени комісії голосували за того чи іншого кандидата, адже кількість балів, виставлених ними за результатами всіх етапів конкурсу і фінального голосування, не розголошуються. Також комісія вирішила, що кандидати не мають показувати свої написані презентації і доповідати по них відкрито перед іншими. Тепер вони лише письмово виконують завдання, надані комісією, які потім не оприлюднюють.