Укрзалізниця платить більше: за якими цінами купують локомотиви та поїзди в світі

Укрзалізниця в 2018 році витратила 16,9 млрд. грн. на капітальні інвестиції. Це значно менше, ніж планувалося (26,9 млрд грн.), але все ж УЗ уклала ряд великих контрактів, яких давно не було на українській залізниці.

Окрім придбання американських тепловозів ТЕ33А по 4,68 млн.$ за одиницю (без урахування лізингових витрат), УЗ також укладало контракти з «Крюківським вагонобудівним заводом» на придбання 6 регіональних дизель-поїздів, загальною вартістю 1,06 млрд. грн. та 54-х пасажирських вагонів на загальну суму 1,5 млрд. грн.

Тож настав час порівняти ціни для Укрзалізниці зі світовими контрактами кінця 2018 року.

КОНТРАКТ ДЛЯ RAILPOOL

Лізингова компанія Railpool замовила у Bombardier 20 електровозів з лінійки TRAXX на загальну суму 85 млн.$.

Таким чином ціна односекційного електровозу TRAXX, загальною потужністю 7500 к.с. (на 40% потужніший за ТЕ33А) складатиме 4,25 млн.$.

Звісно порівнювати електровози і тепловози не можна, але так як УЗ багато говорить про майбутні контракти на оновлення електровозного парку, цю ціну варто запам’ятати.

AMTRAK

Перевізник США Amtrak в грудні минулого року підписав контракт з Siemens Mobility на постачання 75 тепловозів SC-44 Charger.

Цей тепловоз має майже ідентичні параметри потужності з ТЕ33А (4400к.с.) і також є односекційним. Щоправда має більший діаметр коліс (що запобігає буксуванню тепловоза в складних погодних умовах) та використовується в пасажирському русі.

Вартість контракту складає 744 млн. $. Тобто майже 10 млн.$. на один тепловоз.

Але окрім самого локомотиву у вартість також включене обслуговування та забезпечення запчастинами цих тепловозів на 20 років.

Отже в майбутньому замовник локомотивів не матиме витрат на обслуговування і закупівлю запчастин і отримує гарантію від виробника на їх безвідмовну експлуатацію терміном 20 років.

Варто зауважити, що витрати на утримання тягового рухомого складу часто в рази перевищують їх початкову вартість. Тому Amtrak точно не прогадав, а от про УЗ це сказати складно, бо поки взагалі невідомо хто і за скільки буде обслуговувати нові «Тризуби».

ЕЛЕКТРОПОЇЗДИ ДЛЯ НІДЕРЛАНДІВ

Залізниця Нідерландів уклала контракт з компанією CAF на будівництво 50 тривагонних та 38 чотиривагонних регіональних електропоїзди Sprinter  загальною вартістю близько 470 млн.$.

Середня вартість одного тривагонного електропоїзду Sprinter складає 4,67 млн.$. В цей же час пригадуємо, що тривагонні дизель-поїзди від «Крюківського вагонобудівного заводу» Укрзалізниці обійдуться по 6,3 млн.$.

Знову ж таки дизель-поїзд і електропоїзд не зовсім одне й теж, але й різниця в 30% порівняно з європейським контрактом виглядає надто суттєво. Адже при виробництві електропоїздів Sprinter використовується європейська оплата праці і дорожчі складові металоконструкцій.

FRANCILIEN

Залізниця Франції уклала контракт з Bombardier Transportation на придбання 42 семивагонних та 5 восьмивагонних поїздів Francilien. Його загальна вартість складає  378 млн.$.

Вартість одного вагону в складі електропоїзду Francilien в середньому складає 1,1 млн. $.

В порівняння УЗ закуповує за таку ж ціну 1 звичайний пасажирський спальний вагон. Також середня ціна одного вагону поїзду Francilien в 2 рази менша від середньої ціни українського вагону дизель-поїзду ДПКр-2. І в тривагонному варіанті Francilien коштував би близько 3,5-4 млн. $.

ЛАТВІЙСЬКИЙ КОНТРАКТ

Наприкінці 2018 року залізниця Латвії  уклала контракт з компанією Talgo на постачання 32 регіональних поїздів для колій 1520мм, загальною вартістю 260 млн. $.

Ціна одного електропоїзду складає 8,1 млн. $.  Проте в цю ціну також включені навчання персоналу залізниці, технічне обслуговування і забезпечення запчастинами терміном 5 років.

Таким чином залізниця за перші 5 років експлуатації може заощадити до 3 млн. $ за рахунок сервісних послуг виробника.

Чомусь світові контракти навіть деяких приватних компаній в 2018 році виявилися більш публічними ніж контракти державної Укрзалізниці. Принаймні аналізуючи їх стає зрозуміло, що замовник передбачає можливі ризики і проблеми експлуатації рухомого складу в майбутньому. Такі «опції» як включення в ціну технічного обслуговування і забезпечення запчастинами може говорити про мінімізацію ризиків виходу з ладу нової техніки. А отже говорить про стратегічний підхід до вирішення проблем. На жаль Укрзалізниця поки ще не виглядає так впевнено на світовому ринку залізничного постачання.