«Топові» злочинці з паливно-мастильного ринку

За два останні роки в рішеннях судів вдалося знайти лише дев’ять вироків особам, яких звинувачували у незаконних оборудках із пальним.

Тобто тих, кого таки покарали за статтею 204 Кримінального Кодексу України: «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів». І рішення суду набрало чинності.

Дивно, але більшість справ так чи інакше стосується Херсонщини.

Злочинне угруповання

У листопаді 2019 року Долинський районний суд Івано-Франківської області визнав винними Олександра Володимировича Мільченка, Олександра Миколайовича Бойка та Анатолія Вікторовича Крата. Усі - уродженці сіл Полтавської області, мають середню освіту. Правоохоронці кваліфікували їх «співпрацю» як злочинне угрупування.

Згідно з матеріалами справи, Олександр Мільченко керував фірмою в Полтаві. Часто їздив у місто Долина Івано-Франківської області, купував в Нафтогазовидобувному управлінні шланги для потреб свого підприємства. Під час чергового відрядження познайомився з людьми, які мали значні запаси сирої нафти, газового конденсату, пального. Вони продавали нафтопродукти на вигідних умовах, але була якась проблема з документами, тому обіцяли надати їх пізніше.

Олександр підшукав та орендував у селах неподалік від міста Долина підходящі ємності,  придбав інше потрібне обладнання, найняв водія, який мав тягача з автоцистерною. А ще залучив  до «операції» двох колег - Олександра Бойка і Анатолія Крата. Вони охороняли ємності та виконували технічні роботи.

У суді всі троє стверджували, що просто хотіли додатково підзаробити, але нічого не знали про походження нафтопродуктів. І лише під час слідства дізналися, що вони вкрадені з трубопроводів структурних підрозділів приватного акціонерного товариства «Укрнафта». І щиро каялися.

Суд врахував їх щиросердне визнання вини й призначив покарання у вигляді штрафів. Отже, Олександр Мільченко має сплати 68 тисяч гривень штрафу. Олександр Бойко та Анатолій Крат – по 51 тисячі гривень. А ще вони мають компенсувати судові витрати за залучення експертів та проведення судових експертиз - по 28, 888 тисяч гривень з кожного.

Згідно з Єдиним реєстром юридичних та фізичних осіб, Олександр Мільченко досі керує полтавською фірмою, товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер транс». Його основна діяльність, як зазначено в тому ж реєстрі, – «виробництво продуктів нафтоперероблення».

${gallery:f4f9173dc0552cbcd595a07296ef176e}

${gallery:461d49ca6428c397322a1099a1e8f36d}

А ще повний його тезка Олександр Володимирович Мільченко з міста Кременчук Полтавської області є співзасновником ТОВ «ТК ЯРОВІТ» (м. Херсон, вул. Баку, 10). Основний вид діяльності – «оптова торгівля твердим, рідким і газоподібним паливом і подібними продуктами».

«Просто» менеджери

У жовтні 2019 року Обухівський районний суд Київської області визнав винним менеджера приватного підприємства «Постач Енерджи», уродженця смт. Козин Обухівського району Миколу Олеговича Пилипчука.

За версією слідства, у листопаді 2018 року Микола Пилипчук придбав у невідомої особи 300 літрів дизельної «бодяги» та хотів продати її на АЗС підприємства «Постач Енерджи» в м. Обухові для особистого збагачення без відома керівництва.

У липні 2019 року Микола Пилипчук уклав із прокурором угоду про визнання винуватості. Чоловік погодився визнати свою провину та понести покарання у вигляді штрафу 8,5 тисяч гривень.

Отже, суд встановив, що угода була добровільною та затвердив її. А також зобов’язав засудженого компенсувати державі 5,024 тис грн. витрат на залучення експерта.

У цієї історії цікавіше інше – є ще одна кримінальна справа за ст. 204 КК України, де фігурує ПП «Постач Енерджи».

Слідство почалося ще влітку 2018 року. Правоохоронці виявили декілька незаконних АЗС в   Обухові та   Києві, де реалізовували пальне невідомого походження низької якості. Орендувало землі під «наливайки» «Постач Енерджи». Майно АЗС та пальне було арештоване. Але з’ясувалося, що підприємство зареєстроване за адресою жилої квартири на підставних осіб. А насправді підконтрольне киянці Інні Іванівні Крезуб, власниці та керівниці іншого підприємства -  ТОВ «Е.Т.І.К. ЕНЕРДЖИ».

І слідство – «забуксувало». На початку листопада 2019 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Максим Вишняк повернув арештоване майно заправок ТОВ «Е.Т.І.К. ЕНЕРДЖИ». Ухвала оскарженню не підлягає.

Майже «близнюк» цієї справи – також викрита влітку 2018 року мережа підпільних АЗС на Київщині від  харківського ТОВ «Тредлайн».  

У результаті вирок отримав менеджер з продажу у селі Виповзки Переяслав-Хмельницького району Київської області Юрій Миколайович Терехов. Начебто він теж хотів підзаробити без відома керівництва. Чоловік уклав угоду з прокуратурою про визнання вини та сплатив 85 тис. грн. штрафу.

А суддя Солом`янського районного суду Тарас Оксюта 4 листопада 2019 року повернув вилучене майно власнику - ТОВ «Тредлайн».

Реєстр інших «стрілочників»

Також серед покараних:

пенсіонерка, уродженка с. Воскресенка, Іванівського району, Херсонської області Фадєєва Рита Володимирівна;

мешканець Кривого рогу, директор ПП «Легіон Еліт»  Геннадій Іванович Самко (без відома власників придбав та продавав «бодягу» на АЗС підприємства в смт. Нововоронцовка Херсонської області);  

оператор АЗС, яка належить ТОВ «Промгаз» у  Херсоні на вул. Фонтанній, 7, -  Віктор Анатолійович Щербина;

уродженець міста Цюрупинськ Херсонської області, водій бензовоза ТОВ «Термінал» Олег Миколайович Рогов.

На цьому перелік «топ-злочинців» майже вичерпано.  Бо за дев’ятим вироком заступника директора ТОВ «Нафтотрейд-2015»  Дмитра Олександровича Лахна, що єдиний серед вищеназваних фігурантів має вищу освіту, – виправдано.

Його звинувачували в організації  на території підприємства в м. Гадяч Полтавської області виробництва контрафактного пального. Але суд, дослідивши та перевіривши докази, дійшов висновку, що жоден із них не підтверджує саме виробництво контрафакту (а не, наприклад, зберігання) та причетність до цього безпосередньо Дмитра Лахна. Бо обшуки та відбір зразків нафтопродуктів проводилися з порушенням процедур, а експертизи робили лише спеціалізовані лабораторії фіскальної служби (тобто однієї зі сторін звинувачення).

Замість епілогу

«Буксують» і справи про контрабанду пального морем через південні порти країни. Пам’ятаєте схему за участю танкера Black FuelІ? У Греції на судно завантажили 1816,478 тонн пального JET Al для української компанії «Сана-Груп». Танкер прибув до Миколаєва прямим ходом, ніде не зупиняючись. Але потім десь тиждень простояв на якірній стоянці №362 (в районі с. Козирка).  Саме у цей час з нього «випарувалася» майже половина вантажу (855,342 тони).

За клопотанням начальника відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Антона Замятіна, суд арештував танкер та залишки нафтопродуктів на його борту. Також було арештовано документи (у тому числі – блокнот, де на думку слідства, містяться чорнові записи щодо вивантаження паливо-мастильних матеріалів поза митним контролем), знайдені під час обшуку. Усі ці арештовані речі та судно мали стати речовими доказами у справі. 

Але.

У жовтні 2019 року Київський апеляційний суд скасував рішення Шевченківського районного суду міста Києва про арешт танкера та призначив новий розгляд цього питання в першій інстанції. А в листопаді, за скаргою адвоката, знайдені на судні та вилучені документи (у тому числі блокнот з чорновими записами) вже повернуто власникам Black FuelІ.

Серед аргументів - компанію «Сана-Груп» звинувачують в ухилянні від сплати податків, тож причому тут контрабанда та танкер, який на паперах належить іншим бізнесменам? 

P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Тест на законність», що виконується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».