Через брак суддів чимало порушників залишаються непокараними.
Згідно з офіційними даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у місцевих судах на середину листопада є 1336 готових до заміщення посад суддів з-поміж 4761 вакансії, пише газета Експрес.
Наприклад, узагалі без правосуддя вже чотири місяці залишаються мешканці міста Яремче, де на сьогодні немає жодного судді. Загалом зі 104 суддів, які мали б чинити судочинство на Івано-Франківщині, працює рівно половина. Не краща ситуація і в інших регіонах. Приміром, у Ніжинському районному суді Чернігівської області з десяти посад вільні шість, у Чорнобаївському райсуді Черкаської області з шести посад суддів вільні три, у Херсонському міському суді з 46 посад не зайняті 29.
Та і в столиці із суддями справи кепські. В Оболонському райсуді Києва з 29 штатних посад суддів вакантні 11, у Подільському з 21-ї вільні дев’ять.
А є суди, де працює лише один суддя. Скажімо, Радехівський райсуд на Львівщині належить саме до таких. Там єдиний служитель Феміди на район з майже 50-тисячним населенням.
"Коли тільки розпочала роботу, то в провадженні суду вже було 1109 справ, — каже суддя Орислава Семенишин. — Слідчі приносять клопотання про арешти, про експертизи у випадку смерті особи, про обшук. А це — такі справи, які треба негайно розглядати. Тому відкладаю розгляд справи адміністративної чи цивільної. Дуже багато в провадженні суду справ про стягнення аліментів, їх першочергово реєструємо. А ще -- трудових спорів (про поновлення на роботі), пенсійних, страхових. По 40 — 50 таких рішень видаємо за тиждень. Іноді ще й у суботу-неділю приїжджаю, щоб бодай перечитати матеріали справ”.
Певний час у цьому суді не було судді. І це стало у пригоді любителям поганяти за кермом у нетверезому стані.
"Уникло відповідальності багато водіїв, яких затримали за кермування напідпитку і яких треба було притягти до відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, — каже Орислава Семенишин. — Адже строк накладення адміністративного стягнення — три місяці. І якщо кримінальні провадження можна передавати на розгляд в інші суди, то щодо цивільних та адміністративних цього не передбачено".
А в Коломийському суді 28 листопада з 24 справ було закрито 20 — "у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП". Лише цього дня непокараними залишилися водії, яких спіймали за керуванням у нетверезому стані (у тому числі — п’ять мотоциклістів); жінка, яка незаконним способом передавала засудженому гроші; чоловік, який скандалив із співмешканкою. Загалом цього дня суд мав призначеним до розгляду понад 50 справ.
"З березня минулого року в нас працювало лише 5 суддів, хоча по штату передбачено 11. У серпні цього року повноваження закінчилися ще в однієї судді, тому нас залишалося четверо. За таких обставин навантаження зросло в кілька разів", — коментує голова Коломийського міськрайонного суду Володимир П’ятковський.
У цьому суді на розгляд чекає вже понад тисяча справ. Найбільше цивільних — їх понад сім сотень. Засідання призначають уже на лютий 2019 року. "Право доступу громадян до правосуддя, на жаль, обмежується, — акцентує Володимир П’ятковський. — Мала кількість суддів — ключова проблема, але є й інші. До прикладу, ми бачимо, що побільшало справ про розірвання шлюбу, визнання втрати права на житло, що прямо пов’язано з бажанням наших людей мати державну субсидію. Також збільшується кількість справ, пов’язаних із банківськими кредитами. І якщо раніше у тих-таки справах про розірвання шлюбу ми ухвалювали рішення за півтора-два місяці, то тепер доводиться чекати 3 — 4 місяці. Складні спори перебувають на розгляді ще довше".
— Чому ж в українських судах склалася така ситуація?
— Сама процедура призначення судді на посаду досить тривала. Від початку збору документів і до самого призначення минає близько двох років, — каже Михайло Жернаков, член Громадської ради доброчесності, головний експерт судової реформи Реанімаційного пакета реформ. — Окрім того, процедуру набору суддів у суди першої інстанції запустили не так давно, у квітні 2017 року.
Є ще один аспект — Президент не підписує вчасно указів про призначення суддів. Законом на це з часу подання Вищої ради правосуддя визначено термін 30 днів, але і його часто не дотримують.
— Чим такий кадровий голод обертається для громадян?
— Тим, що вони не мають елементарного доступу до правосуддя. Тобто справу не можуть розглянути в принципі або розглядають дуже довго.
— Як можна виправити ситуацію?
— Корінь — у політичній заангажованості органів суддівського самоуправління. Тож треба переформатувати органи суддівського самоврядування, щоби там управляли не старі корумповані судді та представники Президента і Верховної Ради, а представники громадськості, яким найбільше довіряє суспільство. Суддям, згідно з даними соцопитування Фонду демократичних ініціатив, довіряє лише 8%, на відміну від представників громадськості, яким довіряє 47%.