Роман з паспортами. Чи підуть у бюджет 100 мільйонів застави Насірова? (Розслідування)
У листопаді український суд має перейти до розгляду по суті гучної справи НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо Романа Насірова – тепер відстороненого голови Державної фіскальної служби.
Ця історія запам’яталась українцям не лише через кадри з відомчої лікарні «Феофанія», де податківець переховувався від вручення йому повідомлення про підозру, а й вражаючим розміром застави у 100 мільйонів гривень. Її внесли родичі Насірова, щоб на час слідства він перебував на волі, а не в СІЗО. Ці гроші мали слугувати гарантією, що підозрюваний виконає усі покладені на нього судом обов’язки. Зокрема, здати усі паспорти, за якими можна виїжджати за кордон. Утім, із трьох таких документів Насіров, схоже, передав на зберігання лише один.
Чи значить це, що тепер є всі шанси суттєво поповнити бюджет України, направивши туди гарантійні 100 мільйонів гривень Насірова? І чому так опирається цьому антикорупційний прокурор Назар Холодницький? Це з’ясовували журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).
Березень 2017 року. Солом’янский районний суд обирає запобіжний захід відстороненому від посади головному податківцю країни Роману Насірову. За резонансною справою стежать тисячі людей.
Зрештою суд вирішує взяти підозрюваного під варту, але з правом внесення застави у 100 мільйонів гривень. Це дає змогу уникнути перебування в СІЗО.
Такі гроші родичі податківця знайшли швидко і внесли на спеціальний рахунок суду. Антикорупційні прокурори називали цю заставу однією з найбільших в історії українських судів.
Ці 100 мільйонів – гарантія, що підозрюваний виконає всі покладені на нього судом зобов’язання. А як ні, гроші Насірову не повернуть і застава буде зарахована до бюджету України, а сам він знову ризикуватиме потрапити за ґрати на час розслідування.
За словами Олександера Башука, юриста та адвоката в кримінальних справах, застава є доволі суворим запобіжним заходом.
«Ці кошти можуть бути також, за рішенням суду, повернуті в дохід держави за умови, якщо відповідна підозрювана особа порушує спеціальні умови, встановлені судом», – наголошує він.
Слідство встановило, що на руках у Насірова було всього три паспорти, з якими він міг подорожувати за кордон. Це два українські закордонні паспорти (СDххх294 , CDххх241) і паспорт громадянина Великобританії (№ 5хххх080). І якщо один із українських паспортів податківець без нарікань одразу здав, то з іншими двома почалася ціла детективна історія.
Нерозлучні: британський паспорт і Насіров
Роман Насіров – власник незадекларованої нерухомості в Лондоні: це квартира в історичному діловому районі поблизу Сіті, яка нині коштує близько півмільйона фунтів стерлінгів, та більш скромне житло у північному районі міста, яке сьогодні можна придбати за 270 тисяч фунтів.
Окрім цього майна, за даними слідства, з Великобританією Романа Насірова пов’язує і британське громадянство. Детективи встановили, що у 2013 році він отримав британський паспорт, який також мав здати на зберігання до посольства Великобританії. Утім, сам податківець ще в березні заперечував, що має такий документ: «Це повний маразм. Це популістична інформація піднімалась під час суду. Я громадянин України, а все інше – просто нісенітниці».
Однак наявність такого паспорта у Насірова підтвердила безпосередньо влада Британії у відповідь на запит детективів та прокурорів про міжнародну правову допомогу.
«Нам британська сторона відповіла, що дійсно такий паспорт є. Причому навіть доклали до відповіді допити співробітників Хоум Офісу парламенту Великобританії – це аналог наших паспортистів, які підтвердили, що він дійсно звертався з таким клопотанням, і йому дійсно видавали такий паспорт про підданство», – заявив у коментарі «Схемам» керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.
Тож, починаючи з березня, детективи НАБУ неодноразово зверталися до захисту Романа Насірова з вимогою виконати рішення суду і передати до Державної міграційної служби чи посольства Великобританії паспорт підданого Її Величності.
У відповідь адвокати податківця спочатку переконували, що їхній підзахисний здав усі документи, а згодом просто припинили реагувати на листи. Тоді детективи НАБУ разом із прокурором САП подали клопотання до суду, в якому просили стягнути 100 мільйонів гривень застави на користь держави через невиконання Насіровим покладених на нього обов’язків.
Проте в червні суддя Солом’янського райсуду Києва Світлана Кушнір відмовила в задоволенні цього клопотання. Вона вирішила, що матеріали міжнародної правової допомоги в суді є неприпустимим доказом, адже були отримані в рамках іншої справи щодо Насірова.
Але в НАБУ запевняють: рішення судді неправомірне.
«Номер провадження було змінено, про що було повідомлено уповноважені органи Великої Британії окремим листом. Це також було не враховано слідчим суддею», – пояснює позицію НАБУ заступник керівника Управління зовнішніх комунікацій Світлана Оліфіра.
Дійсний чи ні: історія з другим українським паспортом Насірова
Утім, на цьому історія з паспортами не закінчується. Згодом детективи виявляють, що податківець не здав ще один документ – другий український закордонний паспорт. Адвокати підозрюваного на тому ж засіданні суду 8 червня поспішили запевнити: цей паспорт уже недійсний, бо його, мовляв, анулював співробітник Державної міграційної служби «шляхом пробиття більше двох отворів у машинозчитуваній зоні».
Суддя захисту повірила, тому додаткових доказів щодо недійсності паспорта не стала просити. Хоча вже після ухвалення цього рішення з’ясувалось, що український закордонний паспорт Насірова Міграційною службою не анульовувався.
Це підтверджує лист Державної міграційної служби до НАБУ від 22 червня, копію якого отримали журналісти програми «Схеми» у відповідь на запит.
Визнає дійсним паспорт Насірова станом на кінець вересня 2017 року і Міністерство закордонних справ у листі на адресу НАБУ.
Журналісти програми запитали в кількох адвокатів податківця, чи не збрехав їхній підзахисний під присягою. Але жоден з них не захотів на це запитання відповідати.
Виходить, що суддя Світлана Кушнір при винесенні рішення дослухалася до аргументів захисту, які не відповідали дійсності, і заставу до бюджету вирішила не стягувати.
«Суд не виконує даної функції, ми фактично говоримо про те, що суд сам зневажає правосуддя і сам перешкоджає йому, не взявши ці кошти і не відправивши їх на відповідний рахунок», – констатує юрист і адвокат у кримінальних справах Олександр Башук.
Чи захоче Холодницький стягнути 100 мільйонів застави Насірова в бюджет?
Але ще не все втрачено. НАБУ і САП нічого не забороняє повторно звернутись до суду із клопотанням про стягнення 100 мільйонів гривень застави Насірова на користь держави.
Адже тепер є нові матеріали, які спростовують доводи захисту. Та чи планують детективи й прокурори такий крок? У НАБУ кажуть, що нове клопотання вже готове. Тепер усе залежить від підлеглих Назара Холодницького.
«Клопотання має бути погоджене з прокурорами антикорупційної прокуратури – тут детективи і прокурори повинні мати спільну позицію і відповідно разом уже діяти», – пояснює заступник керівника управління зовнішніх комунікацій НАБУ Світлана Оліфіра.
«Схеми» поцікавились у керівника САП, чи скористаються прокурори шансом таки стягнути 100 мільйонів гривень застави до бюджету. Виявилось, Назар Холодницький налаштований песимістично: «Є рішення суду, яке ми як прокурори, як юристи просто не можемо зрозуміти. Але є рішення суду, воно набрало законної сили, і воно має бути виконане», – зауважує він.
«Загалом уже півроку, як діє запобіжний захід. Ми можемо стверджувати, що в принципі Насіров цього дотримується, крім тих двох пунктів, які стали підставою для нашого звернення», – каже він. При цьому сам керівник САП у розмові зі «Схемами» підтверджує, що ці два пункти були порушені.
І хоч другий паспорт Романа Насірова виявився дійсним, а інформація про його анулювання неправдивою, для Холодницького це недостатній аргумент, щоб знову йти до суду: «Якщо будуть виявлені нові обставини, якісь геть нові, тоді питання про звернення до суду заново є можливим».
«Прокурор оцінює свої сили в тих чи інших судових процесах, і якщо ми бачимо, що при наявності таких чітких обставин, ще раз іти туди ж з тими ж клопотаннями? Принаймні процесуальний керівник мені доповів, що він не бачить у цьому сенсу… От і все», – додав він.
Юристи «Центру протидії корупції», вивчивши матеріали справи й зібрані журналістами документи, дійшли висновку, що є всі підстави для звернення до суду із новим клопотанням про стягнення застави Насірова у дохід держави.
«Насіровим не були здані всі документи, які дають підставу для виїзду закордон, тож у прокурорів є всі підстави наново подати клопотання до суду про стягнення 100 мільйонів у дохід держави. Процесуальний керівник має змогу звернутись із клопотанням, оскільки дійсно для цього є достатньо підстав – ці документи вважаються додатковими доказами, новою інформацією», – зазначає юрист «Центру протидії корупції» Андрій Савін.
На початку листопада у Романа Насірова спливає термін ознайомлення з матеріалами справи і незабаром розпочнеться її розгляд по суті.
Історія з паспортами Насірова могла б стати яскравим прикладом, коли судова застава є не тільки дієвим запобіжним заходом, а й способом суттєво поповнити державну казну за рахунок незаконослухняних товстосумів. І, схоже, для цього є всі підстави. Бракує тільки рішучості антикорупційної прокуратури і справедливого суду.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «СХЕМИ»:
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
