У цьому році регіональних чиновників спіткали дві новини: хороша і погана. З одного боку – у зв’язку з децентралізацією в бюджетах стало більше грошей. З іншого – витрачати їх довелось через нову систему «Прозорро». А при такому розкладі на заздалегідь розписаний тендер може залетіти якийсь неочікуваний учасник із сусіднього села.
Коротше, склалась якась дурнувата ситуація, коли ніби гроші є, але ти не можеш гарантувати кумові, що саме він їх отримає.
Вихід із скрути був знайдений через «допороги».
Річ у тому, що закон дозволяє купувати без електронних аукціонів товари та послуги дешевше 200 тис. гривень і роботи нижче 1,5 млн. гривень.
Зважаючи не це, а ще на нові доходи (у деяких містах вони зросли на 100 відсотків) – тут мерам карта і підвалила. І вони почали активно витрачати гроші на дороги, утеплення будинків, ремонт дахів і таке інше, тобто на комуналку. Варто зауважити, що, як правило, усі ці роботи – є найскладнішими для перевірки. Бо не кожен журналіст чи депутат зможе оцінити марку покладеного асфальту чи порахувати кількість використаної цегли. Фактично єдиним реальним «перевіряльником» є в таких випадках конкуренція.
Тому експерти Центру «Ейдос» провели моніторинг всіх департаментів житлово-комунального господарства обласних центрів. Ми порівняли, скільки грошей пройшло на комуналку через «Прозорро» і скільки через допорогові позаконкурсні закупівлі. Період моніторингу: серпень – листопад 2016 року. У Київській області столицю замінили на Білу Церкву, зважаючи на особливий статус Києва.
Виявилось, що із 24 департаментів ЖКГ – 14 взагалі не укладали угоди на конкурсних надпорогових закупівлях. А в тих містах, де конкурси все ж були, в більшості випадків суми допорогових закупівель переважають. Загалом, за чотири місяці сума контрактів департаментів ЖКГ обласних центрів, укладених на конкурентних засадах складає 306,60 млн. гривень. А сума допорогових неконкурентних в два рази більше – 720 мільйонів гривень.
Після опублікування цієї інформації до «Наших грошей» звернувся Артур Чемерис, представник ГО «Молода Черкащина». Активіст заявив про некоректність поданої «Ейдосом» інформації стосовно закупівель у Черкасах:
«В Черкасах існує Єдиний тендерний комітет, який проводить відкриті торги для Департаменту ЖКК та інших департаментів Черкаської міської ради. Як з’ясовано, аналітика проводилась по Департаменту економіки та розвитку, як по централізованій закупівельній організації для департаментів міської ради. Тобто враховані закупівлі, які проводились, як для департаменту ЖКК так і для інших (освіта, медицина, архітектура). Відповідно і цифри по ЖКК викривлені.
Звертаємо увагу, що з 7 червня по 17 листопада діяло Рішення міської ради про здійснення допорогових закупівель через систему Prozorro. В зв’язку з чим укладати прямі неконкурентні договори чиновники не мали можливості.
Але доцільно звернути увагу, що протягом двох тижнів після скасування цього рішення чиновники відзвітувались про 14 укладених допорогових договорів загальною вартістю 3,6 млн.грн, проведених без жодної конкурентної процедури. Якщо робити аналітику по Департаментам саме по допороговим закупівлям, які чиновники не зобов’язані проводити Законом, то всього за 6 місяців було успішно проведено лише 36 конкурентних допорогових закупівель загальною вартістю 6,7 млн.грн. На жаль був повний саботаж електронної системи.
Також доречно зазначити, що станом на 2 грудня було оперативно «заплановано» ще більше 80 неконкурентних закупівель орієнтовною вартістю понад 11 млн.грн. Якщо аналізувати саме Департамент ЖКК, то він левову частку договорів уклав ще до набрання чинності рішенням міської ради про впровадження обов’язкових допорогових закупівель через електронну систему, до 7 червня».
Окремо в графіку виділене Запоріжжя. Там протягом вказаного періоду взагалі не укладалися контракти. Але тому є просте пояснення. Місцеві чиновники перед пришестям «Прозорро» з фантастичною швидкістю освоювали гроші по старому закону, намагаючись встигнути до «чорного» першого серпня. Таким чином можна пояснити і різницю в грошових об’ємах великих і менших міст. Наприклад, Хмельницький витратив за чотири місяці майже 70 млн. гривень на благоустрій. У той час, як місто-гігант Дніпро лише 38,90 млн. гривень.
Треба визнати, ця статистика не бездоганна, бо не охоплює календарний рік. Але наведені цифри свідчать про тренди закупівель на місцях.
Через масове ігнорування аукціонів на «Прозорро» нескладно передбачити наслідки, які існують при прихованому витрачанні наших грошей.
По-перше, реально ускладнюється фінансово-господарський контроль. Коли один контракт на ремонт під’їздів сумою 10 млн. гривень розбивається на десять контрактів по мільйону, це створює додаткові перешкоди для аудиторів, активістів чи поліції. Ще й призводить до переплат за неякісні роботи.
По-друге, гроші потрапляють до фірм-ковбоїв. Тобто, фірм утворених невідомою особою, часто із зони АТО чи розташованих у підвалах, малосімейках і т.ін. Наприклад, в серпні цього року департамент ЖКГ Харкова без конкурсів скинув 2,7 млн. гривень на ремонт житлових будинків «Фірмі «Мега-Буд», яка заснована за кілька тижнів до угоди. Директор фірми і власник – одна особа – Антон Коротких, прописаний в Луганській області. На Коротких «висить» ще кілька фірм. Наприклад, «Фірма «Дельта-Буд», створена також в липні. Зареєстрована в сусідній кімнаті з «Мега-Будом». «Дельта» в серпні теж отримала третину мільйону з бюджету також за ремонт житлових будинків.
По-третє, бюджетні гроші часто осідають у гаманцях оточення чиновників або політиків. Ось свіжа історія з Білої Церкви. З червня тамтешній відділ капітального будівництва перераховує кошти на ТОВ «Буд-Вест БЦ», утворене того ж таки червня. Без будь-яких конкурсів гроші на ремонти доріг та дитсадочків перераховувалися невідомій фірмі як до «Прозорро», так і після. До грудня фірма заробила 4,8 млн. гривень. Родзинкою даної оказії є навіть не дата заснування фірми, а її директор, він же засновник – Віталій Сухорук. Чоловік до «бізнесу» числився у відкритих джерелах майстром ТОВ «МЖК-Буд БЦ». От це вже справді реальна будівельна компанія, яку контролює Віктор Яровий. Він до липня цього року працював заступником міського голови Білої Церкви з питань ЖКГ.
Наостанок, напрошується перефразоване питання поета Сергія Жадана, як ворушити цю каламуть? Поки що вбачається два варіанти – фантастичний та реалістичний. Перший варіант полягає в тому, щоб залишити все як є. Міські голови потроху протверезіють від переповнених по вінця бюджетів, і пригадають передвиборчі обіцянки про прозорі та чесні закупівлі. Та чомусь не віриться.
Тому надія – на більш реалістичний варіант. Центр «Ейдос» пропонує банальне, але дієве обов’язкове переведення допорогів на конкурентні умови проведення закупівель. Це значить, що допороги від 50 тис. гривень в обов’язковому порядку мають проводитися, як конкурсні торги на «Прозорро». З певним пом’якшенням. Як от, право підписати контракт навіть, якщо прийшов один учасник. Інтереси доброчесних замовників такі новації не зачеплять. Адже вони і так все закуповують через конкурси. А щодо тих, кому це ускладнить освоєння бюджетів, ну, так легкого життя їм ніхто і не обіцяв.
-preview.webp)
