Паливно-мастильний спрут

У відповідях на запитання, де українські тіньовики беруть газ та бензин/дизель на продаж, офіційні та неофіційні джерела майже одностайні: крадіжки, контрафакт та контрабанда. Херсонщина – не виняток.

Де «погано лежить»

Крадуть там, де тільки є можливість: один у одного, як це ми описували в попередній статті «Вгору» Оборудки навколо пального. Крадуть з державних підприємств та з військових частин. Зокрема, СБУ нещодавно викрила значну нестачу пального на військовій базі, яка дислокується на Херсонщині.

А на Харківщині систематично крали нафтопродукти з цистерн, що мандрували залізницею. Працівники залізниці заганяли цистерни на віддалені місця, повідомляли знайомим, де що налите: бензин, дизель чи газовий конденсат. Знайомі підганяли автівки, обладнані резервуарами, розкривали цистерни за допомогою спеціального обладнання та зливали нафтопродукти.  Таку операцію «провертали» двічі-тричі рази на тиждень, викрадаючи щоразу майже дві тонни пального.

Але питома вага краденого пального в тіньовому секторі – це «крапля в морі», якщо порівнювати з контрафактом.

«Хитрі» гас та олива

Контрафакт – це горюча суміш дуже низької якості. Від ней автівки щонайменше «чхають» та глохнуть, а ще дуже швидко виходить з ладу двигун, прогорають через надвисоку температуру клапани і поршні.

Торік для такої «бодяги» імпортували переважно авіаційне пальне, тобто гас. У цьому році популярнішою стала так звана олива базова.

Справа в тому, що акциз на дизель становить 139,5 євро /тис. л. Акциз на авіагас, якщо він поставляється для літаків Міноборони чи аеропортів, - 21 євро/тис. л. Тобто, різниця доволі суттєва.

Тож минулого року третина завезеного гасу «розчинилася» серед наземних об’єктів. Одночасно різко знизилася якість пального, що реалізовувалося на півдні країни. Серед ймовірних версій, які підтвердили деякі лабораторні дослідження, - авіаційне пальне додавали до дизель, щоб знизити його собівартість. І більшість «бодяги» продавали фермерським господарствам без оформлення документів. 

За різними оцінками, внаслідок цих оборудок бюджет втратив декілька мільярдів гривень.

Саме тому з початку року держава ввела нові «правила гри». Тепер імпортер має довести, що авіаційне пальне закупили та поставили саме для літаків Міноборони чи аеропортів. Інакше має сплатити за гас не 21 євро/тис. л, а в десять разів більше - 210 євро /тис. л.

Тож «гравці» переорієнтувалися на імпорт оливи базової, бо вона взагалі  не вважається підакцизним товаром і не оподатковується. Але завдяки «нехитрим маніпуляціям» із неї теж можна зробити «бодягу» (із застосуванням, наприклад, фенолу, толуолу тощо, або через змішування з реактивним пальним). Як це відбувається, можна зрозуміти на прикладі матеріалів кримінальної справи, яку з 30 вересня цього року розпочало Слідче управління фінансових розслідувань фіскальної служби в Дніпропетровській області.

У схемі задіяні реальні оператори ринку; низка підприємств, оформлених на підставних осіб; та фіктивний нафтопереробний завод. У справі фігурує щонайменше 11 товариств з обмеженою відповідальністю, зареєстрованих на мешканців міст Дніпро, Кам’янське, Дніпродзержинськ, Київ, та села Курячі Лози Миколаївської обл. й села Павлівка Чаплинського району Херсонської обл.

Отже, одна з тих фірм закуповувала за кордоном вищезгадані продукти (країни відправлення - Об`єднані Арабські Емірати, Греція, Росія), їх доставляли танкерами в Миколаївський морський торговельний порт. Після розмитнення зберігали на орендованому та суборендованому підставними «партнерами» нафтоперевалювальному комплексі в Миколаєві (на вул. Космонавтів, буд. 1-Н).

Звідтіля «сировину» перепродавали нафтопереробному заводу ТОВ «Оптімус Конекшн» в Одеській області. А у НПЗ купували вже «якісне» дизпаливо, яке поставляли державним установам та продавали по всій країні. Зокрема, через мережу заправок «Август Пром» (товариства, «прописаного» у квартирі п’ятоповерхівки міста Кам’янське Дніпропетровської області).

Під час обшуку на території нафтопереробного заводу ТОВ «Оптімус Конекшн» у селі Вигода Одеської області слідчі не знайшли технологічної установки, необхідної для виготовлення задекларованого якісного дизпалива.

Також для такого виробництва потрібні вода, електроенергія, азот, вуглекислий газ. Але фіскали, аналізуючи накладні, не виявили цих компонентів у закупівлях ТОВ «Оптімус Конекшн».

Це тільки підтверджує версією слідства, що територія заводу використовувалася для виготовлення контрафакту.

За підрахунками податківців, лише через оборудки за участю цих 11 товариств, бюджет в 2018-му та з початку 2019-го не отримав десь 1,2 мільярди гривень.

В аналогічній схемі працювали ще три заводи: у місті Мерефа Харківської області, містах Сагайдак та Кременчук на Полтавщині. Про це на початку листопада повідомила СБУ. За попередніми підрахунками, лише у 2019 році організатори виготовили та реалізували за підробленими документами понад 20 тисяч тонн пального. Бюджет недоотримав ще майже 130 млн. грн.

І буквально на днях СБУ блокувала діяльність ще декількох НПЗ у різних регіонах, які виготовляли контрафакт у промислових масштабах.

Креативні «перевізники»

А щоб взагалі уникнути офіційних платежів нафтопродукти намагаються переправити з-за кордону таємно. Контрабандисти вдаються до всіляких хитрощів, починаючи з дрібних партій, до операцій державного масштабу.

Наприклад, використовують перероблені баки автомобілів. Одну таку групу з семи осіб цього року спіймали на Херсонщині.  На двох автівках  «Форд Транзит» вони завозили пальне з території окупованого Криму. Для збільшення об’єму розводили його невідомими речовинами та продавали із автомобілів, кустарно перероблених під бензовози, населенню Чаплинки і Каланчака.

А у Вовчанському районі Харківської області торік виявили нелегальний трубопровід, який пролягав на територію РФ під засіяним пшеницею полем.

Фото Державної прикордонної служби

Однак основний потік контрабанди, на думку багатьох експертів, «заходить» в Україну морем, через наші південні порти. Схема проста до банальності. Це так званий «перерваний транзит».

Перед відправленням танкер заливають «під кришечку». Але перед заходом у порт призначення судно декілька діб стоїть на рейді. За цей час частину пального перевантажують на місцеві маломірні катери і доставляють на навколишні склади - минаючи митницю та прикордонників. Тобто без сплати обов`язкових платежів (мита, ПДВ та акцизного податку). А щоб команду судна не запідозрили в якихось оборудках - танкер заходить в порт і декларує залишки.  

Зокрема, влітку цього року Шевченківський районний суд Києва заарештував у порту Очакова п’ять рибальських катерів, які проходять у справі про контрабанду 855 тонн авіаційного гасу з танкера Black FuelІ. Місце приписки одного з арештованих катерів - Херсонський морський порт.

У Греції на танкер завантажили 1816,478 тонн пального JET Al для української компанії «Сана-Груп». Танкер прибув до Миколаєва прямим ходом, ніде не зупиняючись. Але потім десь тиждень простояв на якірній стоянці №362 (в районі с. Козирка).  Саме у цей час з нього «випарувалася» майже половина вантажу (855,342 тон).

А через розмитнення пройшло лише 961,454 т. Якщо б увесь вантаж танкера зайшов через порт офіційно, бюджет отримав би ще більше 11 млн. грн. (11 241 520,21 грн).

У причетності до діяльності ТОВ «Сана-Груп» та в організації контрабанди через морпорти підозрюють, зокрема, донеччанина Ігоря  Кордюкова. На нього зареєстровано декілька компаній в різних регіонах країни. Зокрема, Фірма «Амитрон, ЛТД», яку він заснував разом із херсонцями Михайлом Ізнюком та Миколаєм Бурдигою, і яка прописана в Корабельному районі Херсона на Острівському шосе, 36.

За інформацією Асоціації нафтотрейдерів України, необлікована готівка, що «ходить» тіньовим паливно-мастильним ринком, складає понад 63 мільярди гривень.

P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Тест на законність», що виконується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».