Після імітації замовного вбивства журналіста Аркадія Бабченка СБУ та ГПУ повідомляли, що це – поширена практика. Це правда.
А ще вони сказали, що імітація – це, мало, не єдиний спосіб зібрати необхідні докази і посадити замовника. Однак кілька гучних справ з імітаціями вбивств до Бабченка на роки застрягли в судах, швидкого розслідування не вийшло, замовники на волі, а судді скаржаться на брак доказів.
Про це ідеться у матеріалі Олександра Курбатова для програми ‘’Наші гроші з Денисом Бігусом’’.
Травень 2016-го. Кримінальна хроніка, розстріляна машина, накрите тіло. Ведучі новин національних каналів розповідають, що в Одесі розстріляли адвоката. Показують накрите тіло поряд із прошитою кулями автівкою. А за кілька днів - новина про щасливий фінал спецоперації з імітації замаху, де загиблий виявився живим, а поліція на гарячому затримала кілерів і організаторів.
За півтора місяці до того адвокат Олександр Погорілий звернувся до поліції. Повідомив, що за ним стежать. Поліція тижнями спостерігала за злочинцями, записувала їхні переговори і зрозуміла - готується вбивство.
Коли правоохоронці зрозуміли, що кілери збираються виконати замовлення — затримала їх разом із зброєю. Потім імітували розстріл адвоката, аби зібрати докази щодо замовника. Стверджують, що після сюжетів про вбивство зафіксували дзвінок посередника про те, що “справу зроблено”. Однак передачі грошей від замовника посередником не зафіксували.
Загалом у спецоперації затримали двох кілерів, двох посередників і замовника. Ліквідацією банди вихвалялися найвищі посадовці.
“Я дуже задоволений співпрацею із Міністерством Внутрішніх Справ, Національною поліцією, особливо в цьому резонансному випадку. Це була серйозна, результативна акція, коли ми взяли організатора, фактично банди, двох виконавців замовного вбивства. І, можу вам повідомити, ця робота займає одну двадцяту ватмана схеми наших дій. Так що далі буде”, - коментував спецоперацію Юрій Луценко, Генеральний прокурор України.
“Слава Богу, що український суд виніс рішення про те, щоби їх затримати і залишити за гратами і це абсолютно правильно”, - продовжував Володимир Гройсман, Прем'єр-міністр України.
Літо 2018-го. Через два роки після гучних заяв про викриття банди – чотири з п’яти затриманих – на волі. Спочатку вийшов замовник, потім посередники. А потім і один з кілерів.
“Кілер, у якого в машині стояло спостереження, у якого в машині стояло все обладнання, телефони якого слухали, який 150 разів сказав: «Он вийшов патлатий, коли ми його будемо гасити». Він на волі”, - обурюється Олександр Погорілий, який переконаний, що мав стати жертвою вбивць.
Селище Затока. На в'їзді до нього бур'яни і пилюка. Одразу і не скажеш, що за місцеву землю у буквальному сенсі готові вбивати. Адже попри високі ціни і жахливий сервіс, Затока одне з найпопулярніших місць літнього відпочинку в Україні.
За рік до замаху, у 15-му, Олександр Погорілий отримав в оренду на півсотні років усі 12 кілометрів пляжів Затоки. Берегову лінію трьох місцевих островів сільрада, нібито, віддала йому за два дні до завершення своїх повноважень. А відтак - і ексклюзивне право на пляжну торгівлю: від лежаків до ресторанів.
«Набережна - це проект, який в змозі приносити, на хвилиночку, близько трьох мільйонів доларів на рік», - пояснює комерційні перспективи Олександр Погорілий.
Через цей проект у Погорілого виник конфлікт з новим складом сільради. Місцеві депутати запевняли - погодження на оренду від їхніх попередників - підробка. У відповідь адвокат розгорнув кампанію із викриття земельних афер місцевих посадовців і підпалів баз відпочинку в Затоці.
“Засукавши рукава, маючи досвід слідчої роботи, оперативної роботи, ми починаємо це розслідувати. І я приходжу до Лордкіпанідзе з текою із золотою облямівкою, ось з таким ватманом: хто кому ким доводиться, що спалювали, коли передавали, хто що робив”, - розповідає Олександр Погорілий.
У результаті викривальних зусиль компанії Олександра Погорілого незабаром за ґратами опинилися головний архітектор району, голова земельної комісії та селищний голова Затоки. А новообраний секретар сільради Затоки, за версією слідства, запланував вбивство.
“Сьогодні зранку ми затримали вже замовника, який є посадовою особою, секретарем сільради Затоки”, - заявила у 2016-му Хатія Деканоїдзе, тодішня голова Національної поліції України
У Генеральній прокуратурі тоді запевняли, що якість зібраних доказів забезпечить швидкий суд над злочинцями і заслужене покарання.
“Зібрали всю доказову базу для того, щоб в суді ця справа не змогла розвалитися. Ця справа на особистому контролі і здійснюється слідство Генеральною прокуратурою України. В суді ми будемо просити максимальну міру покарання, близько 15 років, так як замах на злочин було завершено. Тому всі фігуранти цієї справи не зможуть уникнути покарання”, - коментував тоді ж затримання замовника Дмитро Сторожук, перший заступник Генерального прокурора.
У 2018-му, щоб побачитися із замовником, затримання якого так гучно коментували високопосадовці, ми їдемо не до СІЗО, а до Затокінської селищної ради. Обвинувачений в замовленні вбивства, В’ячеслав Бокій, на роботі: виконує свої обов'язки секретаря селищної ради. Побачивши знімальну групу, нервує і намагається втекти, але, врешті, погоджується говорити. Вважає, що опинився на свободі через відсутність доказів у прокуратури.
“Жодної телефонної розмови, якогось візуального контакту, навіть висловлювання в пориві якогось відносно пана Погорілого з мого боку не було”, - каже В'ячеслав Бокій, підозрюваний в організації замовного вбивства.
Через відсутність фіксації розрахунку замовника за виконання завдання, докази щодо нього поліція і прокурори базували на зізнанні кілерів.
“На підставі їхніх свідчень було викрито і задокументовано посередника і замовника”, - пояснює Руслан Форостяк, речник головного управління Національної поліції у Одеській області.
Організатор замовного вбивства ще на стадії досудового слідства вийшов під домашній арешт, а потім - під зобов'язання з'являтися за викликом прокурорів і суддів. Одразу за ним відпустили першого посередника. Потім у суді від своїх свідчень відмовився другий посередник. Через місяць суд відпустив і його під домашній арешт. Відмовились від своїх початкових свідчень і кілери. За рік суд так і не розглянув докази, зібрані під час спецоперації. Натомість, пом'якшив запобіжні заходи чотирьом із п’яти затриманих, випустивши їх із СІЗО.
Тепер поліції залишається обурюватись, що на волю вийшов навіть один з двох кілерів. “Вони були затримані. При них була зброя, яка була вогнепальною. Яку вони збирались застосувати”, - обурюється Руслан Форостяк, речник головного управління Національної поліції у Одеській області.
Коли суд на прохання адвокатів пом’якшував запобіжні заходи, прокурори вже не намагалися поновити більш жорсткі, попередні. Просили подовжити більш м’які. Схоже, обвинувачення теж втратило попередній запал.
«У нас, у зв'язку із реформуванням органів прокуратури, відбулися скорочення, а обсяг роботи він більший і більший стає”, - скаржиться Андрій Лисенко, речник ГПУ.
У 2016 затримання банди із Одеси коментували особисто голова Нацполіції і Генеральний прокурор. У 2018-му говорити про те, що трапилося далі, доводиться речникам.
Результати резонансної спецоперації із імітацією вбивства, попри обіцянки очільників ГПУ, застрягли в суді. І замість відповідей з’являються питання. Якщо доказів було замало - навіщо так голосно рапортувати про розкриття? Навіщо взагалі перші особи країни взялися коментувати війну двох таборів за землю? Утім, може це одиничний випадок де просто не склалося?
Вересень 2016 року. Юр'ївський район Дніпропетровської області гудить - зник один із найвідоміших місцевих фермерів Володимир Зоренко. Невдовзі з’ясується: його зникнення на 16 діб і «вбивство» - це спецоперація поліції, аби гарантовано викрити замовника. Імітували старанно.
Та через два роки після успішної імітації в цій історії так само не вистачає покарання ініціатора злочину.
Вербуватівка — одне із дев'яти сел, пов'язаних із господарством Зоренка, яке розташоване на п'яти тисячах гектарів.
“В нашому селі не має жодної вільної хати. Нема! Звідси не тікають, сюди тільки приїжджають”, - розповідає Світлана Лисак, продавчиня місцевого магазину, яка й сама переїхала у Вербуватівку з іншого села. Тому всім селом виходили захищати фермерське господарство, коли його намагалися захопити із зброєю в руках.
«Спочатку вони вивели всіх працівників, а потім завели тітушок. Ось вони забігають с оружиєм на всі об'єкти фермерського господарства. Питали ми хто вони такі — нічого не відповідали. Грубо нас (жестом відштовхує)” - згадує Олег Кривий, начальник місцевої ГО “Безпека і порядок рідного краю”.
Організатор атак не ховався - це бізнесмен із іншого району Петро Геник. Фермер віддає йому кредит у 30 мільйонів гривень. Під час захоплень бізнесмен відкрито заявляв селянам, що забирає своє, бо справжній борг набагато більший, а суд постійно змінює точку зору щодо того, хто правий.
“Є рішення суду, він сказав віддавати як захочу, коли захочу і скільки захочу”, - казав Петро Геник стурбованим мешканцям Вербуватівки під час однієї із силових спроб “забрати своє”.
У червні 2016-го до поліції звернувся десантник 95-ї бригади Владислав Грищенко. Повідомив, що Геник запропонував йому вбити Зоренка за 30 тисяч доларів.
“Відкрито заявив, що йому потрібно, так як у мене є кваліфікація підривника-сапера, снайпера, йому треба убрати фермера. Я сказав, що я цим не займаюсь і займатися не буду, але він сказав так: “Якщо не ти, то є інші”, - розповідає Владислав Гищенко, свідок, який повідомив про отриману пропозицію скоїти замовне вбивство.
Грищенко нібито бере замовлення. Поліція розпочинає спецоперацію, під час якої фіксує усі зустрічі і переговори замовника і “виконавця”, щоб отримати максимум доказів, що замовник дійсно робить усе, щоб вбивство відбулося. На одному із записів замовник навіть розповідає, що отримав попередження щодо спецоперації проти себе.
Замовник: Мені сказали, що мене ведуть. Знайомий сказав.
Виконавець: Усіх ведуть.
Замовник: Всіх нє всіх, но мені конкретно сказали. Сказали: з атошником будь обережним. Сбушник сказав знайомий.
У поліції кажуть: зафіксували усі ключові моменти, щоб довести — замовник, Петро Геник, дійсно хотів убити і зробив для цього усе.
«Під час неодноразово зафіксованих зустрічей з виконавцем, замовник показував його місця мешкання, місця роботи свого опонента. Його коло знайомих, друзів, родичів, маршрути руху, розпорядок роботи, наявні транспортні засоби та вимагав вчинення вбивства особливо кваліфікованими способами із використанням вогнепальної зброї та вибухових речовин», - розповів Дмитро Патрелюк, оперуповноважний кримінальної поліції у Дніпропетровській області, який проводив спецоперацію.
Поліція показала фрагмент відео, відзнятого на початку серпня. На ньому зафільмовано спільний об'їзд села Вербуватівка, який замовник і “виконавець” вбивства здійснили разом. Під час цього об'їзду на оприлюдненому фрагменті чути, як вони домовляються про ключове слово, яким виконавець повідомить про виконнаня вбивства, і про докази скоєного злочину.
ВИКОНАВЕЦЬ: Коли я зроблю, я ввечері зателефоную, скажу, що треба купити воду. По телефону. Ти говориш: «Так, зможу». Значить все нормально, ти повертаєшся. Тобі його фотографувати?
ЗАМОВНИК: Так. Треба.
Інсценування провели пізно ввечері. За легендою фермер повертався із польових робіт, його машину зупинили і його самого викрали. Для усіх — фермер зник. Селяни тиждень розшукували його тіло по навколишніх лісосмугах. “Кілер” у цей час надіслав замовнику фото “вбитого” Володимира Зоренка, але той не відповідав. Замовника затримали лише через 16 днів у іншому кінці України. Про розкриття вбивства багато говорили у випусках новин. Але це був лише початок.
Через два місяці після затримання організатора замовного вбивства Бабушкінський районний суд Дніпра відпустив спочатку під домашній арешт, потім під нічний домашній арешт, а врешті і просто під зобов'язання з'являтися в суд за вимогою судді або слідчого.
В ухвалі суддя посилається на сукупність факторів: поганий стан здоров'я підозрюваного, не вказуючи діагноз, недостатність доказів і затягування процесу прокуратурою.
“Недостатність доказів. Взагалі, їх було дуже, дуже, вкрай мало. Складності тут справа не пред'являла собою: один епізод, одна обставина, свідків — майже нікого, два-три и все. Орган досудового слідства взагалі повинен був розглянути і закінчити досудове розслідування за два місяці і питання б не стало. Але слідство продовжувалося довше», - пояснює своє рішення про пом'якшення запобіжного заходу Юрій Сліщенко, суддя Бабушкінського суду м. Дніпро.
Той, кого слідство називає замовником, нині не має жодних обмежень у пересуванні країною. На зустріч з нами приїздить із групою адвокатів. Намагається переконати, що став жертвою змови свого боржника із силовиками.
«Зоренко для того, щоб не віддавати мені борги створив групу оцих осіб: Грищенко, в першу чергу, названий кілер, і правоохоронні органи, які занімались цією операцією», - каже Петро Геник, якого слідство називає замовником вбивства.
У червні 2018 “замовник” навіть повідомив “кілера” про необхідність повернути завдаток за вбивство у 6 тисяч доларів. З відсотками. Каже, то було не за вбивство, а просто в борг.
“Є розписка. Вона в мене, слава богу, лежить, бо коли мене брали, вилучили всі матеріали, які потрібні і непотрібні. Но та розписка, слава богу, знаходилась у надійному місці”, - пояснює Петро Геник, підозрюваний у замовленні вбивства.
Петро Геник звинувачує прокуратуру у навмисному затягуванні справи, мовляв, прокурор постійно вигадує нових і нових свідків, аби не починати розгляд зібраних доказів. У цьому ж прокурорів звинувачує і “виконавець”. Він упевнений, якби докази розглянули раніше і мови б не було про домашній арешт. А ще більше обурений вимогою замовника повернути “завдаток за вбивство”.
«Це прямий тиск на свідка, тому що я ще буду давати свідчення в суді проти Геника», - каже Владислав Грищенко, свідок, який мав виконати замовне вбивство.
Гучна справа із гучним інсценуванням у суді перетворилася на болото із непевними перспективами. Як і в Одесі, замовник відмовився контактувати із виконавцем після інсценування. Остаточного розрахунку за виконання замовлення не відбулося.
Ця обставина поєднує не лише одеську і дніпропетровську спецоперації. Вона характерна і для найгучнішого столичного інсценування вбивства - за участю журналіста Аркадія Бабченка. Названий слідством і затриманий організатор Борис Герман і не затриманий замовник - теж не зустрілися з кілером після виконання завдання.
Адвокат Ігор Чудовський каже, зазвичай зустріч із кінцевим розрахунком у кримінальному світі не практикується.
«Це з художніх фільмів ми побачили, що імітація необхідна, щоб кілер отримав остаточний розрахунок за скоєний злочин. Якщо не говорити про замовників побутового рівня, коли дружина чоловіка замовила через коханця-сусіда, який бухає або наркоманії, за це виконане. Є ж і такі замовні вбивства», - вважає Чудовський.
Ігор Чудовский багато років викладав у академії МВС і лише потім став адвокатом. Він упевнений, що зазвичай для доведення планування вбивства достатньо зафіксованих намірів і підготовки на практиці. Для цього передбачена стаття про “замах на вбивство”.
«99 випадків успішно доводиться вбивство без імітації злочину. Успішно. А якщо потрібна картинка, потрібні журналісти, якщо потрібно підняти до рівня світового ... У нас чомусь не думають, що піднявши до такого рівня, анонсувавши і оголосивши, потім не буде чим доводити», - говорить він.
Імітація вбивства - спосіб створити великий суспільний резонанс, який політики активно використовують для власного піару. Потім почнуться роки судової тяганини. Справи, що були на особистому контролі керівників правоохоронних органів, перестануть їх цікавити. А про їхні гучні заяви за кілька років мало хто згадає. На це і розрахунок.