9 серпня 2017 року стало відомо про несподіване звільнення з посади голови правління Укрзалізниці Войцеха Балчуна. Тоді виконуючим обов’язки керівника УЗ Уряд призначив голову Наглядової ради та заступника Міністра інфраструктури Євгена Кравцова.
Призначив не вперше, адже Кравцов вже був в статусі «в.о.» в 2016 році, щоправда всього кілька місяців.
Хоч міністр інфраструктури і передбачав обрання нового «легітимного» голови правління протягом найближчих 3 місяців, більш як за рік залізниця не те що не отримала постійного керівника, а навіть не розпочала новий конкурс. Тож зі статуса «в.о.», до якого нібито не мало би бути багато запитань, Кравцов перейшов в статус «постійного в.о.», а тут нібито і час спитати чим відзначився очільник залізниці.
Тож «Zалізниця без корупції» вирішила зібрати 5 найбільших невиконаних обіцянок Євгена Кравцова за цей рік.
Мало не в першому ж інтерв’ю після призначення Євген Кравцов повідомив про рішучі наміри побороти корупцію на Укрзалізниці (такі ж наміри спочатку декларував і Балчун).
«Ефективної системи, яка виключала б можливість зловживань, в УЗ, на жаль, не створено. А в корпоративному світі існують загальноприйняті механізми, наприклад, так званий, compliance office, який відповідає за правильність побудови і роботу різноманітних процедур і систем в компанії, що і дозволяє уникнути проявів корупції “, – заявив Кравцов.
Тоді він вперше заговорив про необхідність створення незалежного антикорупційного органу – «компаєнс-офісу», рішення про формування якого було прийнято ще в березні 2016 року.
Перед тим, в січні 2017 року про те, що «комплаєнс-офіс» вже формується заявляв член правління Желько Марчек. А загалом залізниця ледь не з десяток разів анонсувала старт однієї і тієї ж реформи.
Проте ні в 2016-му, ні в 2017-му, ні в цьому році «компалєнс-офіс» так і не створили.
Укрзалізниця торік навіть оприлюднила оголошення про проведення прийму на посаду директора «комплаєнс-офісу», проте далі оголошення справа так і не пішла, а залізниця не отримала ні «офіс», ні директора. Пізніше це відзначиться в приписі НАЗК, який визнає незадовільною роботу керівника Укрзалізниці в сфері запобігання корупції. А все ніби так добре починалося…
Наслідками відсутності зрушень в антикорупційній сфері стало те, що один з членів правління УЗ отримав відразу 36 адмінпротоколів від НАЗК щодо ухиляння від декларування доходів, на залізниці продовжився калейдоскоп затримань хабарників, а суми збитків держави в кримінальних провадженнях стосовно Укрзалізниці продовжують збирати мільярди.
Не менш гучно впроваджували і систему автоматизованого розподілу вагонів, яка мала усунути людський фактор і мінімізувати корупцію.
Розробку програмного забезпечення для автоматизованого розподілу вагонів доручили близькі до УЗ компанії – ТОВ «НВП «ТМСофт», яка отримує більшість контрактів на обслуговування ПЗ для залізниці.
Проте рік минув і зрештою від системи залізниця відмовилася. За даними ЦТС на початку червня 2018 року використання системи припинили саме через проблеми з програмним забезпеченням. Проте залізниця навряд буде намагатися стягнути збитки з розробника програми. Адже міцність «дружніх» зв’язків з «ТМСофт» підкріплена роками. Та й такі підряди для залізниці випадкові фірми не отримують.
Отже, в підсумку реформа, яку анонсував і розхвалював ще Балчун так і не розпочалася, а обіцянки лишилися обіцянками.
«Відходимо від практики закупівель через «три руки». Доручив філії «Центр забезпечення виробництва» зупинити процедуру закупівлі стрілочних переводів і запасних частин, що набула суспільного резонансу» – написав в своєму фейсбуці Євген Кравцов 25 червня цього року.
За словами керівника Укрзалізниці рішення про розірвання договорів з посередниками, в яких НАБУ вгледіла накрутку ціни на 35-40% керівництво філії мало прийняти протягом кількох днів. Проте… вже за тиждень, 4 липня, залізниця підписала всі договори з прокладкою ТОВ «Крендлз» на постачання комплектів стрілочних переводів і жоден з договорів за даними системи ProZorro так і не було розірвано.
Обіцянка Кравцова швидко забулася, а керівництво залізниці почало вигадувати прикриття – мовляв сам виробник не хоче укладати договори напряму. Звісно в накрутці цін на пів мільярда гривень в рік ніхто не вгледить серйозних проблем і керівництво залізниці навряд чи буде червоні на червоному килимі державницьких інституцій.
Чергова обіцянка так і залишиться обіцянкою. На цьому фоні абсолютно не дивно, що вже за місяць керівник Укрзалізниці повідомив про розірвання резонансного договору з «РЖД» на постачання знаків «почесного залізничника» але в системі ProZorro до сьогодні відсутня будь-яка інформація про ініціювання розірвання укладеного договору.
Минуло вже 4 роки відтоді як Укрзалізниця отримала на свій баланс 2 вантажних пороми. Вказані водні судна мали би забезпечити можливість контейнерних перевезень Чорним морем і забезпечення сполучення Азії з Європою через Україну.
Амбітна мета поки ніяк не знайде свого втілення, а пороми продовжують простоювати без діла в ремонтних доках.
При цьому Євген Кравцов аж 2 рази «запускав» їх в роботу.
Спочатку в квітні 2017 року тоді ще голова наглядової ради УЗ Кравцов заявив, що пором «Герої Шипки» почне свою роботу протягом травня 2017 року.
На рік про цю заяву забули і вже в березні 2018 року Кравцов робить абсолютно аналогічну заяву: ремонт порому «Герої Шипки» завершиться протягом березня 2018 року.
За вікном вересень, минуло пів року, а про роботу порома так нічого і не відомо. Щоправда НАБУ вже з’ясувало, що закуплене для поромів раніше пальне на 100 мільйонів гривень загадковим чином зникло. Тож нібито і пливти все одно немає на чому.
Пором «Герої Шипки» за даними порталу відстеження водних суден як і раніше знаходиться в порту Чорноморська.
В минулому році, перед підвищенням тарифів на вантажні перевезення Кравцов повідомив, що вже з 2018 року Укрзалізниця має перейти на новий принцип формування тарифів за чіткими та прозорими індексами. Для цих цілей Укрзалізниця навіть витратила 4,8 мільйонів на консультаційні послугищодо зміни нормативних актів.
Проте цієї осені мова знову починається про чергове підвищення тарифів, а нової системи їх регуляції ми скоріш за все так і не побачимо.
Щоправда залізниця знайшла нові потенційні виходи – зокрема так звану дерегуляцію вагонної складової для парка вагонів УЗ, яка може збільшити обсяги доходів залізниці без перегляду тарифів. Дерегуляція звісно добре, але прозорість і прогнозованість – краще.