Декілька тижнів тому генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про розблокування коштів, які передбачалися для будівництва сумнозвісної лікарні "Охматдит".
Йдеться про лікарню для важкохворих дітей, яка будується уже шостий рік на тлі корупційних скандалів, судових суперечок, арештів та незрозумілих чиновницьких ігор.
Новий корпус "Охматдиту" почали будувати ще у 2011 році і повинні були завершити до "Євро-2012". Чому будівництво супер-лікарні так довго триває, і що саме заважає українським чиновникам завершити справу?
За шість років кошторис проекту кілька разів кардинально змінювався. У жовтні 2013 року уряд встановив загальний бюджет на рівні 1,78 млрд грн. За місяць він зріс на 700 млн грн до майже 2,5 млрд грн.
Останні зміни стосувалися оптимізації бюджету з 3,9 млрд грн до 3,2 млрд грн.
Перші скандали з будівництвом лікарні почалися з оточення Віктора Януковича.
Так, у серпні 2011 року держпідприємство "Укрмедпроектбуд" без тендеру уклало угоду з ТОВ "Укрпрофмед" на 28 млн грн щодо розробки проектно-кошторисної документації та проведення інженерних підготовчих робіт на території лікарні.
Засновником і директором "Укрпрофмеду" була Ірина Коваль. Згодом саме вона очолила державну компанію "Укрмедпроектбуд", яка займалася будівництвом "Охматдиту". Тобто, людина, яка була власником підрядної компанії, фактично очолила держкомпанію-замовника. І таким хитросплетінням в часи Януковича ніхто не дивувався.
Далі цікавіше. Підрядником для будівництва лікарні Коваль обрала донецьке ТОВ "Євроінвестстрой". Пізніше ЗМІ з'ясували, що підприємство афільоване із старшим сином екс-президента Віктора Януковича — Олександром Януковичем. У владних кабінетах знову зробили вигляд, що нічого не сталося.
Тим не менше, для Ірини Коваль, яка була частиною цих непрозорих операцій, з приходом нової влади нічого майже не змінилося. Її звільнили аж у січні 2016 року. Це зробив міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі, вказана причина — "у зв'язку з порушенням умов контракту". Згодом було відкрите кримінальне провадження і Коваль навіть заарештували.
Саме через її оборудки були заблоковані кошти для будівництва "Охматдита". Так, в грудні 2015 року на казначейському рахунку проекту занходився значний обсяг коштів. Саме тоді Коваль вирішила перерахувати 80 млн грн на той самий "Укрпрофмед", де вона працювала. Йдеться, про погашення заборгованості за 2013-14 роки. Але попередньо в паспорті бюджетної програми не було передбачено цього платежу, тому внесення змін до неї в останні дні грудня стала об’єктом кримінального розслідування.
Коли "Укрпрофмед" отримав вищезгадані кошти, вони повернули 62 млн грн держпідприємству у якості поворотної фінансової допомогти строком на 1 рік. В свою чергу "Укрмедпроектбуд" поклав їх на депозит.
На початку лютого 2016 Генпрокуратури добилась накладення арешту на всі рахунки "Укрмедпроектбуду" та "Укрпрофмеду". Через це довгий час кошти були заблоковані.
Але повернемось на три роки в минуле. Після революції на будівельному майданчику засвітилися компанії, пов'язані уже з нинішньою владою.
Так, крім фірми "Євроінвестстрой" серед підрядників була помічена компанія з групи Олександра Глімбовського — тестя глави ДФС Романа Насірова — "Альтіс-констракшн". Вона виграла тендер на добудову лікарні у листопаді 2015 року.
Компанії тестя Насірова освоїла лише 10 млн грн, адже не вела масштабного будівництва.
Зараз підрядні роботи виконує ТОВ "Ріола-модуль лтд", яке перемогло на тендері у серпні 2016 року. І як не дивно, ця компанія так само опинилася в епіцентрі чергового скандалу.
Навесні 2016 року на відкритому конкурсі на заміщення вакантної посади директора "Укрмедпроектбуду" переміг Дмитро Шутовський, недавно він залишив посаду.
Тоді усі сподівалися, що зміна керівництва сприятиме активізації будівництва, але не так сталося, як гадалося. Саме за Шутовського відбувався останній тендер на будівництво корпусу, а якому перемогла згадана "Ріола-модуль лтд".
За його словами, він звертався до понад 13 підприємств з проханням подати документи на торги, щоб збільшити конкуренцію. Інтерес проявили п'ять, а документи подали лише два — ТОВ "Ріола-модуль лтд" та ТОВ "Ватценроде".
Пропозиція останнього була на 7% вищою, ніж у переможця. Тоді ж розгорівся скандал. Звинувачення стосувалися невеликої конкуренції на торгах і надто малого статутного капіталу переможця тендеру — 375 грн.
"Ріола-модуль лтд" відповідала кваліфікаційним вимогам. Вони подали аналогічні договори, що успішно виконувалися. Обмежувати їх за розміром статутного капіталу я не мав права, бо це дискримінація", — каже Шутовський.
За його словами, була ще одна компанія — ПрАТ "Аеробуд", яка хотіла брати участь в торгах. Однак, додав екс-директор, її поведінка була деструктивною: вона умисно зривала торги, апелюючи до скасування умови про наявність ліцензії генпідрядника на будівельні роботи до закінчення будівництва.
Іншими словами, "Аеробуд" повинен був мати ліцензію на весь час робіт, тоді як його ліцензія була видана до жовтня 2016 року. Роботи ж треба було виконувати до кінця 2016 року. Незрозуміло, чому "Аеробуд" замість оскаржень не поновив на новий п'ятирічний термін свою ліцензію і не взяв участь в тендері.
Окремо варто згадати про суто політичне рішення команди прем'єра Володимира Гройсмана залучити нового генерального проектанта — ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій". У його співробітників, за словами Шутовського, суто радянські підходи до роботи.
Екс-керівник "Укдмедпроектбуду" каже, що його змусили укласти з цим ДП допорогову угоду. Даний крок Шутовський вважає своєю найбільшою помилкою на посаді.
Загалом зміни в кошторисі та перелік підрядників не відображають усієї гостроти проблеми: будувати "Охматдит" потрібно максимально швидко. Потроху процес набирає оберти, наразі на майданчику знаходяться близько 400 будівельників.
Так, у новому корпусі планується створення сучасного відділення онкогематології, де будуть проводитися операції з пересадки кісткового мозку для 300 маленьких пацієнтів із складними захворюваннями, ще 7 тис пацієнтів отримуватимуть лікування.
Кожен рік затримки — це ризик для життя дітей, які не могли отримати висококваліфіковані послуги. На порозі весна 2017 року, а лікувально-діагностичний комплекс досі не готовий.
Наразі запуск лікарні розбитий на пускові комплекси, бо площа будівлі — 67 тис кв м — надто велика, щоб ввести в експлуатацію одразу весь корпус. Перший етап — 22 тис кв м — планують виконати влітку 2017 року, другий етап — у 2018 році.
На думку Шутовського, у тому, що зараз відбувається з "Охматдитом", є декілька причин.
Перша проблема, з якою зіткнувся Шутовський, стосувалася способу фінансування держпідприємства. "Укрмедпроектбуд" міг отримувати лише близько 2% від сплачених актів виконаних робіт. Для прикладу, він прийшов на посаду у березні, але робота починалася лише у липні-серпні. Як наслідок, перші фінансові вливання компанія мала б отримати у вересні-жовтні.
Шутовський не раз звертався до МОЗ з проханням надати поворотну фінансову допомогу, щоб платити співробітникам і мати кошти на поточні витрати.
Друга проблема полягала у відсутності кадрів. На підприємстві працювало 13 співробітників, десять з яких не мають інженерної освіти. Більше того, грошей для найму нових не було, бо вони знаходились під арештом.
Третя проблема — арешт рахунків держпідприємства після звернення Генпрокуратури. Тільки у квітні 2016 року вдалося виграти суд, розблокувавши рахунок з 724 тис грн. Це дозволило виплатити зарплату за два місяці.
Будівництво фінансує інвестиційна державна програма, тому всі платежі йдуть з казначейського рахунку. 58 млн грн перебували на депозиті і будівництва не стосувалися. Це була частина поворотної фінансової допомоги, яку у грудні 2015 року "Укрпрофмед" надало для "Укрмедпроектбуду" на один рік.
Четверта проблема — можливість поновлення на посаді Ірини Коваль. Навіть перебуваючи під слідством, вона подавала до суду. Проте служителі Феміди відмовили їй у позовних вимогах. Наразі триває касаційне оскарження.
П'ята проблема — тривалий час Шутовський не мав офісу для співробітників. За півроку вони переїжджали тричі. Відпрацювавши півроку, Шутовський пішов з посади. Перспективи завершити будівництво у встановлений строк були, але джерел навіть для елементарного забезпечення поточного функціонування держпідприємства не було.
До того ж, ніхто не хотів мати справи з настільки проблемним об'єктом і цьому було кілька пояснень.
По-перше, проект має погану славу. По-друге, на ньому багато не заробиш, зате можна отримати проблеми з правоохоронними та фіскальними органами. По-третє, потенційною проблемою було повернення екс-очільниці "Укрмедпроектбуду", адже тоді тривав суд щодо її поновлення на посаді.
Українські політики віддають перевагу не справам, а піару. Так сталося і з "Охматдитом". Депутати писали пости в соцмережах, фотографувалися на майданчику, висловлювали стурбованість на засіданнях Верховної Ради та Кабміну, але мало хто з них допомагав вирішувати поточні проблеми.
Фактично ж без постійної фінансової допомоги, політичної підтримки та сприяння у вирішенні адміністративних проблем "Охматдит" можуть будувати ще не один рік.