Чому активісти вимагають відставки Арсена Авакова

Арсен Аваков, який керував МВС у двох урядах Яценюка та Кабміні Гройсмана, може зберегти крісло й у новому уряді.

Вперше посаду міністра він обійняв після Революції Гідності, п’ять з половиною років тому. Відтоді громадськість неодноразово висловлювала сумніви в ефективності Авакова на посаді, а також в якості реформ правоохоронних органів, які впроваджували за його керівництва. 

Наприклад, у поліції продовжує працювати понад половина «Беркутівців», які розганяли студентський Майдан 30 листопада 2013 року. А поліцейські, які не пройшли переатестацію, згодом поновлюються на посадах. 

Попри це, в команді президента Зеленського публічно не критикують роботу міністра, а в медіа з’являється інформація, що Аваков збереже місце в уряді.

Однак, на думку директора Харківського інституту соціальних досліджень Дениса Кобзіна, який стежить за реформами в правоохоронній системі, Арсен Аваков, найпевніше, не стане міністром внутрішніх справ у новому уряді. МВС, імовірно, очолить людина з команди президента Зеленського, сказав Кобзін Слідству.Інфо. Утім, експерт вважає, що Аваков і надалі зберігатиме великий вплив, адже має добрі стосунки з новою владою.

Протестуючи проти можливого рішення залишити міністра МВС на посаді, активісти вирішили провести під Офісом президента акцію за відставку Авакова. Що закидають поки що чинному очільнику МВС — розповідає Слідство.Інфо. 

Напади на активістів і вбивство хлопця поліцейськими

Акції проти Авакова проходять не вперше. У червні 2019 року масові пікети з вимогою відставки міністра внутрішніх справ викликало вбивство 5-річного Кирила Тлявова на Київщині, в якому підозрюють двох співробітників Переяслав-Хмельницької поліції.

Водночас на сайті президента з’явилася петиція про відсторонення Авакова з подальшим звільненням. Менш ніж за тиждень вона зібрала необхідну для розгляду кількість голосів — понад 25 тисяч. Однак очільник МВС тоді заявив, що не збирається йти з посади. А у відповіді на петицію Зеленський сказав, що не може звільнити міністра, адже це не в компетенції президента.

За пів року до цього, у вересні 2018-го під Адміністрацією президента відбулася акція «Ніч на Банковій». Учасники були невдоволені, що поліція «тотально ігнорує» напади на активістів.

Підозрюваних у вбивстві 5-річного Кирила Тлявова поліцейських Івана Приходька та Володимира Петровця заводять до зали суду, Голосіївський районний суд Києва, 4 червня 2019 року. Фото — Слідство.Інфо

Правозахисники під час акції називали щонайменше 55 нападів на громадських діячів, скоєних від початку 2017 року, які на той час були не розкритими. Та, за їхніми, реальна кількість злочинів набагато більша. На думку активістів, розслідування цих справ були млявими або не відбувалися взагалі.

Серед резонансних справ, де дії офіційного слідства викликають питання в активістів — вбивство Павла Шеремета і Катерини Гандзюк, напад на одеського активіста Олега Михайлика.

Переатестація і «Беркут» у поліції

Дорікають Арсену Авакову і за реформу МВС, яка передбачала переатестацію правоохоронців і створення поліції.

Як повідомляла тодішня голова Нацполіції Хатія Деканоідзе восени 2016 року, переатестацію пройшло орієнтовно 68 тисяч колишніх міліціонерів, з яких відсіяли тільки 5 тисяч, або близько 7%. За рік її наступник Сергій Князєв заявив, що половина звільнених правоохоронців поновилися на посадах.

Попри гучні заяви Авакова в перші дні на посаді міністра про ліквідацію спецпідрозділу «Беркут» і переатестацію його співробітників, в лавах нової поліції залишилося чимало колишніх «беркутівців», які брали участь в силовому розгоні Євромайдану.

За словами керівника управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергія Горбатюка, половина «беркутівців», які били студентів 30 листопада 2013 року, продовжили працювати в поліції. Також він сказав, що правоохоронці, які «пройшли Майдан», масово саботують розслідування справ Революції Гідності, відмовляючись давати свідчення.

Рюкзаки Авакова

Ім’я міністра внутрішніх справ згадувалося навколо так званої справи «рюкзаків Авакова».

Восени 2017 року детективи НАБУ затримали сина міністра, Олександра Авакова за підозрою в розтраті 14 мільйонів гривень на закупівлі рюкзаків для Нацгвардії. Бюро встановило, що рюкзаки продали за завищеними цінами, а гроші переказали на фіктивні фірми. 

У мережу виклали відео з прихованої камери в кабінеті ексзаступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, встановленої співробітниками СБУ. На ньому чоловіки, схожі на Авакова-молодшого та Чеботаря, домовляються про закупівлю цих рюкзаків.

Однак влітку 2018 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закрив справу проти Олександра Авакова та Сергія Чеботаря. Провину на себе взяв третій фігурант справи Володимир Литвин. Його засудили до 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном у два роки й компенсацію збитків у майже 5 мільйонів гривень.

Центр протидії корупції намагався оскаржити закриття провадження, утім, втричі суд їм відмовляв. Востаннє Апеляційний суд Києва не задовольнив скаргу ЦПК в листопаді 2018 року, заборонивши оскаржувати своє рішення. Антикорупціонери наголосили, що цим суд остаточно поховав «справу рюкзаків».