Жити повноцінним життям: амбулаторне лікування як порятунок для психічно хворих

Жити повноцінним життям: амбулаторне лікування як порятунок для психічно хворих

Близько 80% пацієнтів психіатричної лікарні можна лікувати амбулаторно або у звичайних соматичних лікарнях протягом короткого часу.

Принаймні, так стверджує директор Херсонського міського психіатричного центру Олександр Логачов. У його практиці чимало пацієнтів, які саме завдяки амбулаторному лікуванню живуть повноцінним життям, мають сім’ї та збудували успішну кар'єру. Деталі - у статті Тетяни Назаренко.  

Ігор* (ім’я змінено з етичних міркувань) - кандидат наук, викладач одного з ВУЗів Херсонщини, має сім’ю: дружину та двох дітей і вже багато років щасливий у шлюбі. Лише одне “але” - чоловік хворий на шизофренію. Ігор не приховує, що раз на два - три роки в нього бувають дуже серйозні загострення хвороби. Це параноїдальні стани, коли починає думати, що він великий грішник, що звабив свою дружину тощо. Тобто, звичайні речі він тлумачить по-своєму, по особливому. При цьому може плакати, впадати в депресію, кричати чи проявляти інші емоції. Проте, не дивлячись на страшний діагноз, він жодного разу не потрапляв до психіатричної лікарні, лікується лише амбулаторно. Говорить, що добре навчений своїм лікарем-психіатром щодо нюансів проявів хвороби і вміє себе контролювати.

Це підтверджує і сам лікар, директор Херсонського міського психіатричного центру Олександр Логачов. За його словами, Ігор, як грамотна та відповідальна людина, уважно прислухається до всіх його порад, виконує рекомендації, вчасно приймає ліки, ретельно записує необхідну інформацію під час прийому. Він постійно навчається, як жити зі своєю хворобою, щоб ніхто не помічав її. Як тільки відчуває, що загострення починається знову, наприклад, частішають нав’язливі думки - миттю інформує про це свого психіатра, який призначає подальше лікування.

Директор Херсонського міського психіатричного центру Олександр Логачов.

Олександр Михайлович говорить, що шизофренія - серйозна хвороба, яка може призвести через 8 - 12 років до часткової втрати соціальної стійкості і навіть групи інвалідності. Але так буває далеко не з усіма пацієнтами.

Схожих випадків, коли психічно хворі зі складними діагнозами успішні в житті, лікуючись амбулаторно, у сорокарічній практиці Олександра Логачова чимало. Серед них педагоги, музиканти, працівники банків, тощо. Дружні родини, успішні кар’єри, високі професійні здобутки та досягнення - усе це, за правильного підходу, є доступним для таких пацієнтів. 

Впровадження другого етапу медреформи у психіатрії супроводжувалося рядом проблем

Директор Херсонського міського психіатричного центру виступає за дестигматизацію психіатрії, адже на своєму досвіді неодноразово переконався, що у безлічі випадків саме амбулаторне лікування, а не госпіталізація до психіатричної лікарні стає порятунком для хворих.

Тому він підтримує і медичну реформу в галузі психіатрії. Проте її впровадження з самого початку супроводжувалося рядом труднощів.

Олександр Логачов розповідає, що з квітня поточного року, коли було введено другий етап медреформи, заклад зіткнувся з рядом проблемних питань, керівництву потрібно було терміново вирішувати, як за максимально короткий час оптимізувати роботу:

“Взагалі Концепція реформи у психіатрії в Україні передбачена до 2030 року. Ми не перші проходимо таку реорганізацію, - говорить Олександр Логачов, - вона була впроваджена у багатьох країнах світу, починаючи з Італії, близько 60 років тому, і завершуючи останніми реформами в Іспанії, Румунії, Литві. Процес був для всіх однаковим. І от, коли з 1 квітня другий етап цієї реформи розпочався в Україні, то в нас, в амбулаторній службі, настали складні часи. Обласній психіатричній лікарні було надано на 50% менше коштів, у порівнянні з минулим роком, а амбулаторній службі взагалі дали лише 20% від суми, виділеної торік. На одного пацієнта припадало лише 49 гривень. За ці гроші просто неможливо виписати безкоштовне лікування, адже на ліки необхідно мінімум 300 - 400 грн. Як  платити заробітні плати медперсоналу та обслуговувати заклад, взагалі було невідомо”.

Сьогодні Олександр Михайлович усміхається, згадуючи ту ситуацію, але не приховує, що тоді закладу було не до жартів. Місту необхідно було надавати психіатричну допомогу амбулаторно, проте замість 12 лікарів у психіатричному центрі працювало два, три або чотири: “Під кабінетами стояли величезні черги, було дуже складно. Зате ми за короткий час провели всі необхідні організаційні заходи, які необхідно було здійснити ще 5 - 10 років тому. Як кажуть, “Доки грім не гряне… ”, - жартує лікар.

На прийомі у директора Херсонського міського психіатричного центру Олександра Логачова.

Роботу закладу оптимізували переважно за рахунок скорочення технічного персоналу. Медичні працівники переважно перебували у відпустках за власний кошт і чекали рішення держави стосовно дофінансування: “Сьогодні я дякую своїм колегам, які терпляче чекали, а не звільнилися, - говорить Олександр Логачов, - Переважно це працівники, яким уже за 60 років, які мають пенсію. А завдяки карантину ми мали змогу тримати людей у відпустках за власний кошт більше одного місяця. За цей час  оптимізували роботу закладу. Потім нам надали повне фінансування на рівні минулого року, для того, щоб ми максимально сконцентрувалися на реформі та повернули з відпусток свій медичний персонал. Звичайно, зі скороченням кількості технічних працівників у фахівців психіатричного центру значно збільшилося навантаження, але ми маємо надію, що з часом це позначиться на наших заробітках, і ситуація поліпшиться”. 

Як повідомив директор закладу, кошти надійшли від Національної служби здоров’я України. Перший пакет - перехідне фінансування, за рахунок чого була повністю погашена заборгованість із заробітної плати. До того ж їх вистачить на безкоштовне лікування усіх пацієнтів міського психіатричного центру та подальші підготовчі заходи до наступного етапу медичної реформи.  Днями надійшов ще один пакет від НСЗУ, на збільшення заробітної плати. На сьогодні у психіатричному центрі працює 9 лікарів, які в змозі забезпечити медичними послугами усіх пацієнтів Херсона, які потребують амбулаторного лікування.  

Як надалі буде фінансуватися психіатрична галузь, достеменно ще не вирішили навіть у Національній службі здоров’я

Олександр Логачов говорить, що в проєкті є пакети послуг, які ще перебувають у процесі розроблення. Наприклад, щодо створення так званих мультидисциплінарних психіатричних команд. Також поки що остаточно не вирішено, як саме у соматичних лікарнях будуть організовуватися психіатричні стаціонари.

За словами директора міського центру, результатів реформи у психіатрії не варто очікувати найближчим часом: “Така ж реформа в Італії тривала протягом 20 років. Там одразу було вирішено ліквідувати всі психіатричні лікарні. Ми ж сьогодні маємо змогу проаналізувати, добре це було чи погано. На мою думку, неможливо взагалі обійтися без психіатричної лікарні. Але 80% тих, хто перебуває в цих закладах, можна лікувати або амбулаторно, або у звичайних соматичних лікарнях протягом короткого часу. Це дешевше, гуманніше, і це нормально. І так буде. Але ж не протягом пів року, року або навіть трьох років. Концепція держави розрахована до 2030 року. Мені, звичайно, хотілося б провести її якомога швидше, але потрібно все робити правильно”.

На сьогодні у планах Національної служби здоров’я України створення мультидисциплінарних команд. Це своєрідна психіатрична “швидка допомога”: “Наприклад, людина серйозно захворіла і викидає меблі з вікна, бо їй здається, що це правильно, - роз’яснює директор психіатричного центру, - Тоді мультидисциплінарна команда виїжджає до неї, робить деякі медичні призначення, наприклад, ін’єкції, і людина за днів п’ять, наголошую, перебуваючи вдома, говорить: “А що це зі мною було? Що я накоїв?”, тобто визнає неадекватність своєї поведінки. А за 10 днів уже виходить на роботу і продовжує жити повноцінним життям”.

Але ситуації бувають різними, тому функція мультидисциплінарної команди полягає ще й у диференційованому підході до кожного випадку. Наприклад, відправити хворого до психіатричної лікарні, залишити вдома, призначити денний стаціонар, можливо, відвезти на соматичний стаціонар. На сьогодні ж у Херсонському міському психіатричному центрі безліч пацієнтів, яких лікують вдома поки що без мультидисциплінарної команди. Лікарі самі виїжджають і роблять усе необхідне.

“Найголовніше у сучасному суспільстві - це досягти того, щоб хворі не відчували дискомфорту, - вважає Олександр Логачов, - Багатьом зовсім не обов’язково лягати до психіатричної лікарні. Сьогодні передбачено 10 днів на лікування. Далі йде робота з психологом, сім’єю. Необхідно навчити пацієнта жити зі своєю хворобою, до того ж, комфортно, повноцінно жити. І прикладів таких дуже багато, коли за правильного лікування і правильного підходу та реабілітації ці люди продовжують існувати в соціумі, у них свої сім’ї, вони втілюють у життя свої мрії тощо.

Пріоритетом амбулаторної служби на сьогодні в сучасній демократичній державі є дестигматизація психіатрії, щоб хворий приходив до лікарні як звичайний пацієнт. З ним попрацює психолог, йому не просто призначать, а нададуть безкоштовно ліки, його навчать лікуватися і жити з цією хворобою до глибокої старості звичайним людським життям”.

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...