Урбаністика європейських міст. Як змінюють міський простір у Європі

Перебуваючи за кордоном, ми часто захоплюємося виглядом європейських міст. Нас вражають комфортний зелений простір довкола, збережена старовинна архітектура та численні велодоріжки. Реальність багатьох українських міст прикро контрастує з побаченим.

Звичайно, ми небезпідставно скаржимося на проблеми з інфраструктурою та наданням послуг. Але і закордонні міста теж не одразу стали такими привабливими та комфортними. Їх мешканці також мали нарікання щодо стану міського простору. Однак позитивні зрушення вимагають залучення всіх зацікавлених сторін.

Наприклад, свого часу, польське місто Ґданськ зіштовхнулося з транспортною проблемою. Розташоване в дельті річки та маючи один із найбільших портів країни, місто потерпало від заторів через обмежену кількість мостів.

Для вирішення цієї проблеми у 2010 році небайдужі мешканці сформували відділ мобільності. Його завданням було створення у Ґданську необхідних умов та інфраструктури для пересування пішки і велосипедом. Невдовзі ця ініціатива стала однією з пріоритетних для мешканців. Як наслідок, у  2016 році представники місцевої влади вирішили розробити та впровадити “План сталої міської мобільності з акцентом на просторовий та соціально-економічний розвиток Ґданська”.

Величезну роль для комфортного життя і більшої туристичної привабливості відіграє містобудування та архітектура. Йти містом, роздивляючись ансамблі будинків, не лише приємно, але й корисно.  

Наприклад, німецьке місто Гамбурґ свого часу зіткнулося з необхідністю відновлення старих будівель. При цьому, автори проєкту ревіталізації передбачили, що відновлений фонд повинен органічно вписуватися в ландшафт міста. Як наслідок, занедбані будівлі не лише перетворилися на повноцінні інфраструктурні об’єкти, а й стали окрасою Гамбурґа та  магнітом для туристів. Місцева влада зробила зі старих промислових зон публічні простори для відпочинку, дозвілля та розваг. На їх місці з’явилися парки, сквери, мистецькі галереї, музеї. Депресивні та занедбані райони міста отримали нове життя.

Сьогодні культурні індустрії є чи не найприбутковішою галуззю. Вони створюють робочі місця і втамовують прагнення людей “доторкнутися до прекрасного”. Кіно, музика, видавнича справа, дизайн, архітектура, реклама активно змінюють наше уявлення про мистецтво, а разом з ним, і про зовнішній вигляд сучасних міст. Розширилося поняття дозвілля —  для містян доступні виставки, театральні виставки кінопрем’єри чи концерти.

Креативні простори в містах руйнують розповсюджене твердження, що не місце визначає людину, а тільки людина — місце. Історичний досвід багатьох європейських міст, серед яких Амстердам, Берлін чи Париж, є свідченням цьому. Сквоти (місця спільного проживання людей творчих професій) і коворкінги перетворюють непривабливі райони на справжні музеї, де кожен має право залишити частинку себе, творчо втілити найсміливіші ідеї та відчути справжню свободу. 

Успішним прикладом взаємодії промислової спадщини та креативних сфер є британське місто Манчестер. Свого часу його єдиною візитівкою були понурі ландшафти із сірими будинками та вулицями. Вирішенням проблеми став стрімкий розвиток  культурних і креативних індустрій. Сьогодні місто є важливим центром активного туризму, музики, науки та спорту. У Манчестері побудували нові сучасні будівлі і парки, створили графічний знак міста, проводяться великі фестивалі. Стіни розмальовують муралами,  у найбільш залюднених місцях установлюють артінсталяції. Комплексний підхід до зміни вигляду Манчестера допоміг йому перетворитися із занедбаного промислового міста на привабливий креативний осередок.

Урбаністика — це мистецтво знаходження спільної мови. У пошуках компромісу між собою взаємодіють мешканці, влада та фахівці: архітектори, дослідники, дизайнери, будівельники, економісти та соціологи. Останні не лише досліджують потреби містян, а й пропонують рішення проблем та механізми їх реалізації. Своєю чергою, влада має заручитися підтримкою населення та довести до його відома, які саме ініціативи втілюватиме в життя. Без такого діалогу навіть найкращі наміри приречені на жорстку критику та несприйняття. 

Стратегія розвитку — дієвий інструмент, як подібні ідеї можна реалізувати. Зараз Херсон працює над Стратегією розвитку громади до 2030 року. Ми маємо чудовий шанс віднайти найкращі рішення і створити комфортне для життя місто. 

Детальніше читайте тут: fb.com/kherson2030

Розробка Стратегії розвитку Херсонської міської територіальної громади до 2030 року стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).  Херсонська міська рада реалізує ініціативу створення Стратегії за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» та у співпраці з Харківським національним університетом міського господарства імені О.М. Бекетова.