Палають плавні. Як зупинити знищення унікальної нижньодніпровської екосистеми?

Густі чорні клуби диму, пластівці попелу, мов сніг, що падає навколо, язики полум'я, які охоплюють територію на сотні метрів. Така звична для всіх херсонців картина, яку вони бачать щороку на початку весни.

Це горять плавні - ті самі найунікальніші дніпровські плавні, частина Національного природного парку “Нижньодніпровський”. Згідно з даними Головного управління ДСНС в області, практично щодня бригади вогнеборців виїжджають на місце лиха, щоб ліквідувати наслідки стихії.

Четвер 17 лютого, береги річки Вірьовчиної охоплені вогнем. Фото Леоніда Бондарчука

Сезон “плавневих пожеж” розпочато

Лише 15 лютого пожежники 7 разів змушені були гасити пожежі на території Херсонського та Скадовського районів, при цьому площа їх становила 2,5 га. Тричі рятувальники виїжджали по тривозі 17 лютого, коли пожежа на відкритих територіях у природному середовищі охоплювала площу 0,3 га.

Не варто сумніватися, що надалі такі новини надходитимуть до нас із ще більшою регулярністю, адже температура повітря, попри те, що ще лютий, впродовж доби вже незмінно плюсова, а вітри, такі властиві херсонській степовій місцевості, стають усе сильнішими.

Непереможне лихо

Регулярність лісових та плавневих пожеж останніми роками постала настільки очевидно, що це явище можна з повним правом схарактеризувати як масштабну екологічну катастрофу. У згубному вогні та диму помирають тисячі видів ссавців та пернатих – багато з них занесено до Червоної книги України. І це, повторимося, - у самому центрі заповідної території, яка, за ідеєю, повинна охоронятися навіть суворіше, ніж деякі державні режимні об'єкти!

Лихо охоплює весь простір - від Каховської ГЕС до самого моря, але, схоже, нічого з цим досі не може вдіяти ані влада, ані громадськість. Хоча рік у рік це питання порушується навіть на рівні Києва.

Звідки прийде допомога?

Не слід забувати, що пожежі на заповідних територіях виникають не випадково: їх, зазвичай, навмисно “організовують”. Так, ще у 2015 році тодішній голова Херсонської ОДА Андрій Путілов висловлював припущення, що лихо влаштовують приватні підприємці заради мисливської розваги.

“Щоб виганяти здобич, мисливці підпалюють плавні. Заради розваги кількох бізнесменів знищується унікальна флора та фауна Дніпровських плавнів. Люди повинні знати, хто знищує природу”, - говорив чиновник, закликаючи правоохоронців інформувати про конкретні місця, де виникають пожежі.

Втім, навряд чи для когось є секретом, що у пожежах винні й місцеві браконьєри. Вони це роблять, щоб було легше бити дичину та ловити рибу, яка йде на нерест. "Під роздачу" нерідко потрапляють навіть дачні ділянки.

Уже в 2019 році, за керівника ХОДА Андрія Гордєєва, була заснована премія у 50 тисяч гривень для громадян, які виявлять пильність та повідомлять про порушників, що підпалюють плавні.

“Вчора полум'я охопило Херсон з обох боків: горіли плавні на іншому березі Дніпра навпроти парку Слави та в Шуменському мікрорайоні міста. Служби ДСНС працюють над гасінням пожежі, але це боротьба з наслідками. Потрібно притягти винних до відповідальності. Якщо вам стало відомо про порушників або ви стали свідком цього злочину над природою, повідомляйте правоохоронні органи. Ми оголошуємо винагороду у розмірі 50 тисяч гривень за кожного палія очерету", - говорив тоді Гордєєв.

Проте губернатори, як це водиться на Херсонщині, змінюють один одного, наче картинки в калейдоскопі, а ситуація кращою не стає. Ефективність роботи правоохоронних органів також можна поставити під великий сумнів. Принаймні останніми роками ми жодного разу не чули про те, щоб хоча б одного шкідника впіймали за руку і покарали - чи штрафом, чи кримінальним терміном. Екологи стверджують, що з таким ставленням до природи і з глобальним потеплінням, що стрімко насувається, унікальна нижньодніпровська екосистема, що і без того дихає на ладан, буде знищена навіть раніше, ніж це прогнозували найпесимістичніші оракули.

Головне фото Олександра Петренка. Усі інші фото з архіву "Вгору" різних років

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини