Громадська платформа Херсона: як стати почутими

Громадська платформа Херсона: як стати почутими

Вже рік у Херсоні працює “Громадська платформа Херсона” - це партнерство громадських організацій для вирішення питань розвитку громади, обміну досвідом та посилення їх потенціалу.

Як і для чого утворилася Платформа, над якими питаннями працюють організації та що вже вдалося змінити - ми запитали в Оксани Глєбушкіної, виконавчої директорки громадського центру “Нова Генерація, яка є однією з засновників Платформи.

“Була низка подій, пов'язаних з культурною спадщиною міста, коли знищували фасад історичної будівлі -  ми зрозуміли: треба щось робити, щоб зупинити знищення міста. Потім стався напад на журналіста Дмитра Багненка. Це все стало імпульсом, ми почали збиратися громадськими організаціями і шукати формат об'єднання, щоб нас було помітно, чутно. І врешті решт, щоби ми могли впливати на процеси та рішення, які стосуються життя громади”.

Десь пів року ми працювали над Положенням про Громадську платформу Херсон. У листопаді 2020-го  провели перші загальні збори 14-ти організацій*, які є засновниками, і затвердили документ. Тоді вже почалась формалізована діяльність”, - розповіла пані Оксана. 

Першими заходами в рамках роботи Платформи була низка освітніх заходів. Це майстер-клас з безпеки для громадських активістів та журналістів, лекції "Залучення громади до створення публічних просторів" та "Поговоримо про культурну спадщину?", онлайн майстер-клас із ефективної комунікації для громадських активістів.

“Ми не закладали теми заходів завчасно. Коли збиралися разом, то обговорювали все, що може бути цікавим та корисним, яких експертів запросити, щоб це посилювало діючі громадські організації”, - розповіла Оксана Глєбушкина. 

Місце для втілення ідей

У лютому цього року у "Громадської Платформи з'явився ХАБ. Він розташований в артпросторі Freedom (вул. Університетська, 31). За час його існування тут уже проведено близько 60 різних заходів, серед них: група взаємопідтримки, артмайстерня, шведські гуртки, акція Ring the Bell, сесія з розробки системи моніторингу та оцінки для ГО, хакатон "Море мрій" і, звісно, тут проходять загальні збори Громадської Платформи.

“У Херсоні громадським організаціям не було де збиратися, проводити спільні заходи, обговорювати плани та ті питання, що стосуються розвитку міста. Ми звернулися з пропозицією до бізнесу, що ми можемо стати корисними один одному і посилити артпростір, який уже є конференц-сервісом. Ми домовилися, що ХАБом два дні на тиждень учасники Платформи можуть користуватися безоплатно. Якщо ГО не входить у Платформу, але захід має соціальне значення, то теж можна домовлятися хоча б за собівартістю провести його. І, звісно, ХАБ можуть орендувати інші організації  вже на комерційних умовах”, - розповіла пані Оксана.

Загальні збори Громадської Платформи Херсона.

Посилення онлайн-можливостей

Ще одна ініціатива - це вебінарна кімната. Вона в тому ж артпросторі Freedom. Цю кімнату можуть використовувати всі члени Платформи, але також  вона відкрита і для інших громадських організацій. 

“Ми прагнемо зробити доступними для громадських організацій цифрові інструменти. До того ж, в умовах карантину всі вимушені були перейти в онлайн, і не всі були готові до цього. Вебінарна кімната дозволяє знімати відеоконтент, проводити онлайн-навчання, вести прямі ефіри, зустрічі і т.д. Також тут можна проводити змішані заходи: коли частина бере участь офлайн, а частина в онлайні”, - каже Оксана Глєбушкіна.

В окремому приміщенні зробили звукоізоляцію, закупили обладнання:  екран, спеціальну слідкуючу камеру з пультом керування, яка реагує на голос:

“У нас немає продакшену, який зніме якісне відео, немає команди, яка створить якісне онлайн-навчання. Ми пробуємо робити це самі. Вчимося користуватися вебінарною кімнатою, бо ми не мали такого обладнання раніше і, щоб пояснити іншим, як це працює, треба розібратися самим”.

Як розповіла пані Оксана, зараз проходить навчання у “Школі цифрових навичок для спільнот”. Цей курс спрямований на посилення технічної спроможності місцевих організацій громадянського суспільства. У Школі навчаються 20 представників різних громадських організацій. Вони отримають експертну та технічну підтримку в проведенні онлайн-заходів, створенні медіапродуктів та їх поширення онлайн.

“Вони завершать навчання у листопаді, і завдання буде створити певні цифрові продукти. Проєкт про Школу ми подавали на фінансування, виходячи з потреб учасників Громадської платформи. Опанування навичок і вбудовування їх у менеджмент та зовнішню роботу є одним з видів діяльності, над якими ми працюємо. І загалом одне з завдань, для чого ця Платформа створювалася, щоб ми могли посилювати один-одного, навчати,” - додала пані Оксана.

Оксана Глєбушкіна під час одного з заходів Платформи

Перші здобутки: інновації у Статуті Херсонської міської територіальної громади

На початку вересня на сесії  Херсонської міськради депутати затвердили Статут Херсонської міської територіальної громади. Статут, за яким місто жило до об'єднання,  створили в 2002 році. Він розроблявся також за участі громадськості. Зараз же до Херсона приєдналося багато сіл і це вже громада, а не окреме місто.

“Це була можливість додати сучасні речі в документ, який визначає правила співіснування громади. Ми закликали майже всі громадські організації Херсона долучатися до розробки нового Статуту. Наш фокус був у спрощенні доступу до громадських слухань, щоб заохотити людей брати участь у житті громади”, - розповідає пані Оксана. 

Так, серед нововведень, які просувала Громадська платформа, до Статуту внесли: зменшення кількості голосів, які треба зібрати для ініціювання громадських слухань з 300 до 150; херсонці  з 14 років мають право ініціювати громадські слухання, брати в них участь та голосувати на них; громадські слухання  можуть проводитись у режимі відеоконференції з використанням відповідного програмного забезпечення.

“По суті, це була адвокаційна кампанія. Статут знімали з розгляду на липневій сесії, бо за декілька днів до неї на Координаційній раді прийняли рішення відхилити правки, над якими робоча група працювала понад пів року. Ми почали інформаційну кампанію, писали депутатам з закликами не голосувати за такий формат, а зняти з розгляду на доопрацювання. Це спрацювало. Нам довелося доводити, що наші пропозиції в законодавчому полі, що саме у Статуті це прописується. Ми ходили по всіх депутатських комісіях, були на всіх засіданнях, на Координаційній раді, бо ми розуміли: якщо нас там не буде, то їх знову відхилять. В результаті ми мали погоджений текст документу з міською владою, з юристами, з технічним відділом і на сесії його затвердили. Я вважаю,  свій результат ми отримали. Тепер треба, щоб усе це запрацювало, бо там є багато складних питань технічного характеру. Техзавдання на розробку платформи для можливості проведення громадських слухань онлайн вже є і ми зараз працюємо над її реалізацією разом з міською радою”, - розповіла Оксана Глєбушкіна.

Як житиме громада наступні 10 років

Ще один процес, до якого долучилися майже половина організацій зі складу Громадської платформи -  розробка проєкту Стратегії розвитку Херсонської міської територіальної громади до 2030 року. Стратегія розвитку  - це  концептуальний документ, що містить бачення майбутнього, напрями розвитку та цілі громади:

“Як буде жити місто, які пріоритетні напрямки воно визначить для себе, щоби Херсон був конкурентоспроможним, таким, щоби в ньому хотілося залишатися жити. Місто має визначити 2-3 напрямки, на які воно буде спрямовувати всі свої зусилля, ресурси під це шукати. Бо це  пастка, коли всі питання ставляться в пріоритет, а врешті решт, ми не можемо просунутися з вирішення будь-якого з них. Це  довгий процес: треба проаналізувати всі можливості та ресурси, залучити експертів та громаду.  Щоби люди відчували себе частиною  громади і розуміли, що вони зробили невеличкий внесок у цей документ”.

За словами пані Оксани, зараз розробка Стратегії ще на стадії визначення профілю громади і говорити про стратегічні напрямки  зарано:

“Нам би хотілося, щоб система комунікації влади і мешканців була вбудована в усі процеси, в усі сфери життя громади. Щоб  люди могли висловити свою думку і ця думка мала б шанси бути врахованою”. 

*Зараз у Платформу входять 15 організацій: ГО "Громадський центр "Нова генерація", ГО ІРЦ Правовий простір, ГО ХОЦ "Успішна жінка", ГО Центр культурного розвитку "Тотем" / Centre of cultural development "Totem", БО Фонд громади міста Херсон  "Захист", Благодійний Фонд "Майбутнє Херсонщини", ГО Urban Re-Public, Громадська організація "Жива-Я", ГО "Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю “ВЕЛІД”, ГО Бізнес-асоціація "Ми-Херсонці", Офіційна сторінка БО "Інша", ГО Імпульс Херсонщини, БО Позитивні Жінки Херсон, ГО “Сонячні діти Херсонщини”, ХОО “Комітет виборців України”. 

Громадський центр "Нова генерація" був Координатором Платформи з моменту її заснування і у липні передав ці повноваження ГО "Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю "ВЕЛІД" та її керівнику Віктору Булці на наступні 6 місяців. 

“Наше завдання, щоб це не був проєкт “Нової генерації”. Тому ми передали керівництво і дали можливість іншим зробити свій внесок” - додала пані Оксана.

За бажанням громадські організації можуть долучитися до “Громадської платформи Херсон”. Для цього необхідно заповнити гугл-анкету. У Положенні Платформи чітко зазначені критерії, за якими організації можуть вступити: вона має існувати не менше, ніж рік, з заявкою на вступ подається певний перелік документів, також обов'язкова умова - це два рекомендаційні листи.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини