Децентралізація на прикладі Тавричанської громади
За різними оцінками, реформа децентралізації вважається найуспішнішою з українських реформ. Перші об’єднані територіальні громади почали з’являтися в країні в 2015 році, з того часу на Херсонщині утворилося 31 ОТГ.
Аби дізнатися, що змінилося у житті сіл після об’єднання, херсонські та миколаївські журналісти відвідали Тавричанську ОТГ та поспілкуватися з головою об’єднаної громади Юрієм Гречкою.
У парковій зоні дослідного господарства державного підприємства «Асканійське» багато рідкісних та екзотичних рослин, для учнів місцевої школи тут проводять уроки природознавства та біології.
Керманич ОТГ розповідає, що Тавричанська громада утворилася 16 грудня 2016 року шляхом злиття трьох сільських рад Дудчинської, Заозерненської і Тавричанської і складається з 9-ти населених пунктів, серед яких є як великі села, так і зовсім маленькі (на 3 хатини). Загалом проживає 4300 жителів. Площа ОТГ - 24 тис. гектарів. Повноцінно громада запрацювала з січня 2017 року - після перших виборів депутатів місцевих рад ОТГ та сільських голів.
Ще до обрання сільським головою Юрій Гречка працював в ДП ДГ «Асканійське» старшим виконробом і закладав перші алеї цього парку.
Юрій Гречка розповідає, як усе починалося:
Ми зробили великий пласт роботи. Провели інвентаризацію всього майна та земель, які були в цих сільських радах. Переоформили всі правоустановчі документи – на це знадобилося багато часу. У 2017 році в нас був лише один проект від Дудчинської сільради на перекриття їх школи у рамках програми «Цільовий Метод». Потім, за допомогою Новокаховської Агенції регіонального розвитку, розробили стратегію соціально-економічного розвитку. Ми почали розробляти багато проектів та втілювати їх у життя. Але що було для мене найважче - працювати з державним бюджетом напряму. Перший бюджет писався буквально «на колінах» вечорами-ночами декілька діб.
Після того, як утворилась ОТГ, почали надходити державні кошти – базова дотація. На даний час бюджет громади складає 47,7 млн. грн., із них власних надходжень близько 29 млн.
Тавричанська ОТГ також взяла на себе повноваження і відповідальність за організацію медичних послуг у селах. За кошти медичної субвенції облаштували центр первинної медико-санітарної допомоги. Довго шукали фахівців, а потім знайшлися 2 лікарі з Лівії – тепер у жителів громади є і сімейний лікар, і педіатр. Кожен лікар отримує більше 10 тис. грн. заробітної плати.
Також Тавричанська громада пишається чудовим стоматологічним кабінетом з німецьким обладнанням. Однак наряду з цим Юрій Гречка говорить і про труднощі, з якими йому довелося стикатися:
Є проблема в тому, що нам не нададуть автомобіль для лікаря. У програмі прописано, що автомобіль надається тим ОТГ, де будується амбулаторія. А в нас вона вже є, і в нормальному стані. У штаті 17 медпрацівників включно з медсестрами й санітарками. Забезпечується повний комплекс обслуговування населення на первинній ланці - вакцинація, медогляди. А от автомобіль у нас старенький, УАЗ. Тож будемо боротися за нову автівку.
Торік у громаді з’явився освітній округ зі своєю опорною школою. Центр її у Тавричанці, але є 2 філії в Мар’янівці та Заозерному, де працюють початкові та середні класи.
Школярів у громаді 280, із них 75 старшокласників до навчального закладу і додому возять 3 автобуси. Транспорт закупили за інфраструктурну субвенцію в 2017 році. Крім того, у рамках програми DOBRE в ОТГ створили такий спеціальний простір на базі бібліотек, де учні шкіл можуть, очікуючи автобус, безпечно та пізнавально проводити час – там є настільні ігри, книжки, телевізор, м’які меблі.
Дудчинці не приєдналися до цього освітнього простору, тож усі діти навчаються в місцевій школі.
«У Заозерницькій школі 60 учнів. У Дудчинській близько 90, у Мар’янівці 40. Але в Заозерному школа розрахована на 400 учнів. У той же час там немає дитячого садка, і ми плануємо відкрити його на базі школи», - розповідає голова Тавричанської громади.
Окрім великих сіл громади, розвиватися почали й маленькі села. Наприклад, для Ольгівки вже організували цілодобове водопостачання. А зараз завершується монтаж вуличного освітлення. До початку осені ольгівці будуть уже з освітленням. За словами Юрія Гречки, у Любимо-Павлівці схожа ситуація - там повністю проклали новий водопровід. Після радянських часів старі мережі вже не працювали, і в них 30 років не було води. Жителі цього села просто набирали в бідони і каністри воду з місцевої свердловини.
"Це село за протяжністю велике, але мешкає там усього 140 людей, - каже голова громади. - А ми вклали туди, у водопровід, 2,3 млн. грн. І в Любимо-Павлівці зараз також закінчується монтаж вуличного освітлення. Крім того, у цьому році ми відремонтували за програмою співфінансування обласної ради частину дороги між Дудчиним і Любимо-Павлівкою - там, де їздить автобус. Тож зробили цю дорогу проїзною, тому що автобус зі школярами їздив понад каналом. Коли патрульна поліція відкривала маршрут, зробила нам зауваження – ми все виправили".
Усього на території цієї громади працює 58 підприємств, 4 з яких є бюджетоутворюючими: дослідне господарство держпідприємства «Асканійське» та товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес», «Продексім» і «Діамант». Вони дають левову частку доходів. На думку Юрія Гречки, громаді поталанило, оскільки ці підприємці більш-менш соціально орієнтовані - крім тих коштів, які вони приносять у бюджет через податки, деякі з них, хто скільки вважає за потрібне, вкладає в села, де розташовані їхні підприємства:
Скажімо, Едуард Репілевський (керівник ТОВ «Агробізнес») - він змінив Мар’янівку, внаслідок цього кілька місяців тому до села приїхало жити 3 сім’ї. До цього в нас тільки в Тавричанку поверталися. Так само й Ігор Колихаєв (ТОВ «Продексім») у Заозерному. Підприємці допомагають не через якісь кулуарні зв’язки, просто вони самі розуміють, що треба якось підтримувати села. Можливо, прикладом стала діяльність Віри Найдьонової, а саме створення нею парку в 2015 році, закладався він для працівників ДП ДГ «Асканійське», але ж відкритий для всіх – у нас тут ввечері купа молоді, всі в захваті від такого місця відпочинку. З інших сіл навіть приїжджають.
Усього у селі Тавричанка 1800 жителів, але у сезон відпусток сюди часто приїжджають туристи пофотографуватися в розкішній парковій зоні.
Зустріч із журналістами проходить у парку імені Віри Найдьонової, яка була директоркою ДП ДГ «Асканійське». Підприємство займається виробництвом зерна, сільськогосподарських культур та їх насіння, а також розведенням великої рогатої худоби породи Зебу та виробництвом м’яса й молока. Юрій Гречка пригадує, що завдяки мудрому керівництву Віри Найдьонової, яка 30 років керувала цим дослідним господарством, село Тавричанка майже не потерпало від рекетирів та шахраїв у буремні 90-ті. Завдяки тому, що у Тавричанці збереглася інфраструктура, село ідеально підходило для того, аби стати центром ОТГ.
Також голова ОТГ з гордістю відзначив, що у громаді – тихе й спокійне життя: кількість правопорушень незначна – за правопорядком окрім дільничного наглядають ще й представники місцевого громадського формування «Яструб», у них є дозволені законом спецзасоби і форма. Громадяни самі ходять і контролюють ситуацію в парку, у кафе та на вулицях здебільшого у вечірній час. Представники ГО «Яструб» є в кожному селі. Наглядати за порядком активним селянам допомагає спецтехніка:
"Звичайно, у нас інколи буває, що хтось після чарки влаштує бійку, – визнає Юрій Гречка. - Але ні розбійних нападів, ні вбивств, слава Богу, немає. У нас більше 130 камер, поки що левова частка працює на підрозділах самого «Асканійського», але є й ті, що стежать за селом. І якщо щось станеться - поліція може взяти відео. І скоріше за все, також буде працювати кілька камер у рамках програми «Безпечне місто» з розпізнаванням облич та номерних знаків. Ми інноваційна громада, ми не боїмося експериментів та запровадження новітніх технологій".
Тавричанська ОТГ не є найбагатшою в області, але, принаймні, не пасе задніх. У середньому один житель громади отримує 7-8 тис. грн. зарплатні, це дуже непоганий показник. Трактористи, доярки, комбайнери можуть отримувати і по 20 тис. грн., і більше. Але в голови громади Юрія Гречки є справедливі причини нарікати:
Через те, що наша громада не є бідною, ми взагалі не отримуємо додаткову дотацію. Ми беремо участь у всіх програмах окрім додаткової дотації. Крім того, держава забирає у нас кошти на реверсну дотацію. Хоча ми розуміємо, що треба ділитися. Але з іншого боку виходить, що «слабкі» громади отримують 10-17 млн. додаткової дотації на розвиток. А ми весь час намагаємося залучати за допомогою бізнесу інвестиції (тому що сама сільська рада не може утворювати робочі місця окрім як в апараті та у відділах). Ці питання не раз були озвучені на селекторній раді з нашим головою облдержадміністрації. Також міністр з інфраструктури житлово-комунального господарства Генадій Зубко проводив засідання, я теж піднімав це питання. Це потрібно врегулювати на законодавчому рівні. Усі необхідні документи вже є. Тож коли буде сформована Верховна Рада, цей законопроект будуть подавати.
Також Юрій Гречка, впевнений що адміністративно-територіальна реформа повинна відбутися, і назад вороття немає. Але для цього треба ще внести зміни до Конституції.
-preview.webp)
