Чого варті обіцянки Ходіна

Головний архітектор області пообіцяв направити найближчим часом документи щодо встановлення охоронної зони навколо пам’ятки національного значення в с. Веселому на затвердження до Міністерства культури.

Саме такого листа отримала «Вгору» від начальника управління містобудування та архітектури  Херсонської облдержадміністрації Григорія Ходіна після публікації статті «Детектив навколо вежі Вітовта».

Сенсаційне відкриття

Нагадаємо, у селищі Веселе Бериславського району розташована історична спадщина міжнародного значення - залишки оборонної вежі 14-15 століття.

Ця споруда доволі довго значилася пам’ятником архітектури 19 століття (часів князя Трубецького) обласного значення і стояла на обліку як Дозорна (оглядова) башта. Та 2017 року башта «враз» постарішала на сторіччя. Вчені взяли проби цементу, що скріплює камені біля її підніжжя, і перші ж результати  дослідження підтвердили - його склад ідентичний складу цементу, яким користувалися на території Великого князівства Литовського за часів князя Вітовта. Тобто, Дозорній (оглядовій) башті насправді - приблизно сімсот років.

Результати дослідження для вчених стали сенсаційними. Литовські літописи розповідають, що Вітовт дійшов до самого Чорного моря. Проте жодних слідів литовського князівства на півдні України раніше не знаходили. Тому оповіді літописців та зображення на старовинних картах вважали більше легендами, ніж реаліями. А ця знахідка вперше підтвердила історичний факт: територія Великого князівства Литовського простягалася до наших плавнів, до дельти Дніпра.

Також інші споруди часів Вітовта, що збереглися у Білорусі та на території Західної України, давним-давно досліджено вченими «вздовж і впоперек». Тому знайдені залишки башти на землях Херсонщини для істориків та археологів - це як відкриття нового «Клондайку» для золотошукачів.

На засіданні Уряду 25 січня 2018 року Дозорну (оглядову) башту внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

На вагах: зберігати або руйнувати

Для збереження спадщини навколо кожної культурної або історичної пам’ятки встановлюються чотири захисні зони: охоронна зона (на менше 50 м від пам’ятки); зона регулювання забудови; зона охоронюваного ландшафту; зона охорони археологічного культурного шару (Закон «Про охорону культурної спадщини»). В цих зонах деякі види діяльності обмежуються, а деякі - взагалі забороняються. 

Якщо пам’ятка місцевого значення, то її охоронні зони затверджує обласна влада. Якщо національного, то це справа Міністерства культури.

Втім, навколо вежі Вітовта в с. Веселому досі - жодної охоронної зони.

А ситуація стає чим далі, тим тривожнішою. Бо вже саме цього, 2019 року, планується початок будівництва Каховської ГЕС-2. І національна пам’ятка, згідно з проектом робіт, опиниться у самому центрі майбутнього котловану.

Тому можна було б порадіти обіцянці головного архітектора області вже незабаром направити документи на затвердження охоронних зон до Мінкульту. Можна б було, якщо б не декілька «але».

Чиї інтереси сторожує Ходін

Кажуть, що коли щось трапилося вперше, то це випадковість. Коли вдруге, то це просто збіг. Але коли те саме трапляється втрете, то це вже - закономірність.

Факт перший. Документи на встановлення охоронної зони навколо Дозорної (оглядової) башти в с. Веселому Бериславського району були розроблені ще восени 2017 року. Тоді вежа значилася пам’яткою місцевого значення, тож затверджувати їх мала обласна влада.  Але Григорій Ходін проект не погодив. Тому що, начебто, вежа - то вже пам’ятник національного значення. Та рекомендував розробниці проекту, керівниці новокаховської організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Тетяні Євсеєвій звернутися з документами до Міністерства культури. Але Мінкульт «розвів руками» - відповів, що ця вежа поки що є пам’яткою місцевого значення, отже погоджувати проект має саме головний архітектор області.

Факт другий. Після того, як вежа отримала статус національної пам’ятки, Тетяна Євсєєва надіслала документи на затвердження до Мінкульту. Але одразу за її листом до Мінкульту надійшов лист за підписом Григорія Ходіна. Головний архітектор області відкликав проект «на доопрацювання». І для цього знайшов дуже дивні, як для фахівця, аргументи: начебто до охоронної зони вежі Вітовта треба внести ще … «Курган ІІ тис. до н. е. - ІІ тис. н. е.», «Гуральню князя Трубецького», а також врахувати вплив на довкілля проекту будівництва ГЕС-2. Більше того, Григорій Ходін майже півроку мовчав, що відкликав документи. Тетяна  Євсеєва дізналася про це випадково від Міністерства, коли надіслала запит щодо результатів розгляду проекту охоронних зон.

Факт третій. Авторка проекту надіслала листи до обласної  інспекції з охорони пам’яток, отримала офіційні відповіді, що ніякої «гуральні» немає, а найближчий «курган» так далеко, що ніякого стосунку до вежі не має, узгодила з замовником будівництва, що встановлюється мінімальна передбачена законодавством охоронна зона - 50 метрів, що відстань до майбутнього каналу буде не менш, ніж 70 метрів. І передала весь пакет документів на підпис в ХОДА, щоб переслали знову до Мінкульту. Проте Григорій Ходін поклав «доопрацьований» проект у стіл та пішов у відпустку. А фахівці управління підтвердили, що цими документами займається виключно сам Григорій Миколайович.

Факт четвертий. Ми дочекалися, поки головний архітектор області повернеться з відпустки, та запитали: «Чи надіслано вже документи на затвердження до Мінкульту, а якщо ні, то чому»? У відповідь, Григорій Ходін пообіцяв, як вже згадувалося вище, направити документи найближчим часом. Але тут же «трохи прибрехав». Запевнив, що це не він відкликав документи «на доопрацювання», а, цитуємо: «Зазначену документацію Мінкультом України повернено із зауваженнями для подальшого доопрацювання. На цей час, корегування документації відповідно до зауважень завершується розробником - архітектором Євсеєвою Т.М.»

Отже, як кажуть, «коментарі зайві».

А тим часом загроза унікальній споруді зростає, бо поки немає охоронних зон, будівельники можуть рити, бурити під баштою, скидати на неї відвали землі та інший будівельний мотлох. А для головного архітектора області важливіше, судячи з усього, не збереження раритетної спадщини, яка вже стала міжнародним туристичним об’єктом, а «врахування інтересів замовників ГЕС-2».

P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Права людини і місцева демократія» за фінансової підтримки Національного Фонду на підтримку демократії (NED). Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Національного Фонду на підтримку демократії.

P.P.S. Безоплатну юридичну консультацію можна отримати в Громадській приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» за адресою: м. Херсон, вул. Б. Мозолевського (колишня Фрунзе), 2, оф. 19. Особистий прийом: вівторок з 10.00 до 15.00. Тел. (0552) 49 60 03, (066) 790 90 21.