Будівництво Каховської ГЕС: херсонська громадськість б’є на сполох

Будівництво Каховської ГЕС: херсонська громадськість б’є на сполох

Упродовж двох днів - 18 і 19 грудня - в Херсонській області відбулося відразу чотири громадських обговорення з оцінки впливу на навколишнє середовище передбачуваного будівництва та експлуатації на території Бериславського району Каховської гідроелектростанції-2.

Ініціатором створення нового об’єкту виступило ПрАТ «Укргідроенерго» - найбільша державна компанія, в чий склад на сьогодні входять десять ГЕС і ГАЕС у басейні Дніпра та Дністра.

Серед аргументів, які гідроенергетики приводять на підтвердження необхідності такого будівництва, - «збільшення на 250 мегават сумарної потужності каховського гідровузла (плюс до 351 МВт потужності вже діючої станції), автоматичне регулювання частоти і потужності енергосистеми для поліпшення якості електроенергії та надійності об’єднаної енергосистеми в цілому» (цитата з прес-релізу компанії).

На перший погляд, перспективи проекту виглядають доволі багатообіцяючими. Адже, погодьтеся, далеко не кожен рік (м’яко кажучи) в Україні будують промислові об’єкти подібного масштабу. З іншого боку, виникає цілком резонне питання: а чи не є в наші дні експлуатація гідропотенціалу для виробництва електроенергії «вчорашнім днем»? У той час, як весь світ активно переходить на розвиток альтернативних способів відтворення енергії - таких, наприклад, як сонячна та вітрова електрогенерація?

І, найголовніше, - чи не стане будівництво та експлуатація ще однієї ГЕС причиною глобальної екологічної катастрофи в нижній течії Дніпра?

Саме вплив потенційного промислового гіганта на навколишнє середовище гостро хвилював громадськість, яка відвідала заходи в селищі Козацькому, селі Веселому, Новій Каховці та обласному центрі.

До слова, на всі ці зустрічі прийшло чимало небайдужих херсонців, хоча анонсовано все було досить кволо, мало не потайки. Про що говорити, якщо навіть деякі фахівці в галузі електроенергетики та екології, громадські діячі дізналися про слухання абсолютно випадково, та й то - в останній момент. Здивував багатьох і розклад заходів: чомусь усі вони були призначені в розпал середи та четверга - тобто, в робочі дні. Ще один «дивний» нюанс: рекомендації, уточнення, пропозиції, які громадяни мають право надати авторам обговорюваного проекту, приймаються тільки до 16 січня 2020 року. Іншими словами - люди змушені підготувати свої міркування в самий розпал новорічних і різдвяних свят.

Як би там не було, презентація відбулася. І завершувало цю серію дискусій громадське слухання, організоване в тісному прес-центрі Департаменту екології Херсонської ОДА.

При цьому мало хто сумнівався, що як представники компанії, так і члени команди, яка готувала звіт з оцінки впливу будівництва ГЕС на природне середовище, будуть в один голос всіляко живописати численні райдужні перспективи, що світять Херсонщині   після створення цього об’єкту.

Так, за словами директора департаменту стратегічного розвитку компанії «Укргідроенерго» Юрія Литвиненка, крім вже згаданих вище «бонусів» у вигляді збільшення потужностей і підвищення надійності ОЕС, Каховська ГЕС-2 принесе херсонцям і, так би мовити, «факультативні» плюси. Серед таких: створення робочих місць (більше тисячі в період будівництва і 150 в якості штатного розкладу станції); більше 20 мільйонів щорічних надходжень до бюджету; розвиток торгівлі, ринку послуг і туризму (яким боком до останнього пункту матиме стосунок ГЕС, озвучено не було).

У свою чергу, керівник проекту оцінки впливу на навколишнє середовище Сергій Щербак наголосив, що функціонування нової ГЕС дозволить істотно інтенсифікувати водообмін в пониззі Дніпра:

«У якості проектного режиму регулятором рекомендований піковий режим спуску води - дві години вранці і дві години ввечері замість чинного нині набагато менш інтенсивного режиму. Підраховано, що вода в нішах озерного типу, характерних для дніпровського пониззя, повинна повністю змінюватися кожні дванадцять годин».

Як стверджує доповідач, така система дозволить істотно «оживити» циркуляцію в нижній течії Дніпра, скоротить число заболочених, непридатних до рибопромислу водойм за рахунок підвищення рівня води, скоротить темпи замулення, посприяє витісненню з Дніпро-Бузького лиману проникаючих у нього дедалі  вище солоних вод з Чорного моря.

Також промовці запевняли, що, по суті, і про нову ГЕС мова не йде: насправді чотири нових гідроагрегати будуть інтегровані у вже існуючу «стару» гідроелектростанцію.

Що ж стосується можливості використання альтернативних джерел, то проєктанти заявляють, що їх експлуатація нібито неефективна, адже ані сонячна енергія, ані сила вітру не можуть забезпечити безперервну генерацію електроенергії. До того ж, «зелений тариф» значно дорожче тарифів на традиційні види виробництва.

Всі ці аргументи так чи інакше викликали у присутніх вкрай скептичну реакцію. Початок критичної «хвилі» поклав завідувач відділу екологічного нормування Інститу проблем природокористування та екології НАН України Василь Андрєєв:

«Перше питання - чому такий (локальний - прим. автора) рівень презентації? Чому немає представників Міністерства енергетики та навколишнього середовища? На мій погляд, намічені заходи містять в собі великі ризики. Є дуже багато факторів, які можуть призвести до аварійної ситуації: це і прорахунки проєктувальників, і неякісне виконання робіт. А це, між іншим, може посприяти масштабній техногенній катастрофі, яка торкнеться не тільки Херсонській області, а й регіонів, які розташовані вище за течією Дніпра. Тому подібні слухання повинні виходити на більш високий рівень. По хорошому, в них повинні брати участь фахівці з усіх регіонів України, по яких тече Дніпро разом з усіма своїми притоками. У всякому разі, на початковому етапі доцільно було б об’єднатися хоча б з фахівцями із Запорізької та Дніпропетровської областей».

Також він стверджує, що, за оцінкою вчених Інституту, в останні роки йде «колосальний» процес замулення Каховського водосховища, що призводить до значного скорочення обсягів води.

«Зменшення корисного об’єму тягне за собою зменшення глибин. А на тлі тенденцій до глобального потепління збільшуються і втрати води при випаровуванні. У проєкті зазначено втрату води - два куби на кілометр. І так спокійно, наче це якась дрібниця! Але ж у цьому місці в документі мають три знаки оклику стояти!».

Також Василь Андрєєв розповів, що світовою тенденцією зараз є якраз не будівництво, а знесення існуючих рівнинних гребель, адже їх експлуатація завдає непоправної шкоди гідросфері. Так, за його словами, тільки торік  у США було ліквідовано одразу 87 гребель.

«Будь-яка перемичка, створена на річці, - це погано. Це погано, зокрема, для прохідних риб. Це погано при взаємній регуляції прісних і солоних вод і так далі. І мене щиро дивує, що цього не помічають гідробіологи, які працювали над проєктом», - резюмував учений.

До критики приєднався відомий херсонських еколог Володимир Шелудько:

«Будувати нову ГЕС недоцільно, бо на сьогодні вже збудований потенціал різних ГЕС не використовується сповна саме через маловодність наших річок. І навіть якщо ідея будівництва буде реалізована, значно посиляться берегоруйнівні процеси, підтоплення, тощо.
Якщо коротко, нам треба думати про повернення Дніпра до природного стану, і це є стратегічним завданням, яке доведеться вирішувати в майбутньому протягом десятиліть, але готуватися до вирішення його необхідно вже на сучасному етапі».

Інші виступаючі, серед яких було чимало членів Громадської ради при Херсонській ОДА, були ще більш емоційні і категоричні в своїй оцінці проекту. Наприклад, глава ради Ірина Зоря назвала перспективи будівництва Каховської ГЕС-2 «справжньою ганьбою» і закликала його ініціаторів та проєктантів «стати нарешті українцями» й відмовитися від згубних для природи і людини планів.

Інші слухачі звертали увагу, що на сьогодні, за попередніми даними, вартість проєкту оцінюється в 14,5 мільярда гривень. Натомість у Херсонській області безліч куди більш нагальних проблем, ніж підвищення обсягів вироблення електроенергії, і цю воістину карколомну суму можна було б спрямувати саме на їх вирішення.

Слід зазначити на закінчення, що, згідно з актуальним законодавством, громадські обговорення оцінки впливу тих чи інших проєктів на навколишнє середовище, по суті, зводяться до формального заходу, бо рішення як таке на цих слуханнях не приймається і не голосується.

Єдине, що в такій ситуації можуть запропонувати громадськості чиновники Департаменту екології, які курирують слухання, - це пообіцяти уважно вивчити всі висловлені  й написані зауваження і врахувати їх. Остаточний же висновок про вплив будівництва і експлуатації Каховської ГЕС-2 на навколишнє середовище, за словами начальниці відділу оцінки впліву на довкілля департаменту екології Херсонської облдержадміністрації Наталії Шевченко, буде зроблено в лютому 2020 року. І його навіть обов’язково оприлюднять.

P.S. Виготовлення цього матеріалу в рамках проекту «Місцева демократія» стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини