Як змінились проблеми переселенців за п'ять років
Пенсія, паспорт, житло та ліки – найголовніші теми, що хвилюють переселенців в Україні.
Про це Gazeta.ua розповідає Віолета Артемчук, керівник "гарячої лінії" громадської організації "Донбас СОС".
"З 2014-го в нашій громадській організації працює "гаряча лінія" для переселенців. Саме завдяки їй ми бачимо, що хвилює людей. Для нас це як термометр, що вимірює температуру, – розповідає Віолета. – Проте ми не гуманітарний фонд, можемо тільки допомогти інформацією. Але деякі випадки супроводжуємо, якщо дуже чіпляє ситуація".
2014-го отримували звернення від людей із питання про те, як виїхати у безпечне місце. Активісти організації розроблювали маршрути евакуації людей із "гарячих точок". Також переселенцям була необхідна гуманітарна допомога. Часто у людей не було найпростіших побутових речей – білизни, ковдр і подушок, посуду, теплого одягу.
Нові питання виникли, коли ввели поняття лінії розмежування, поставили пункти пропуску та запустили пропускну систему. Паралельно поступово зменшуються запити на гуманітарну допомогу. Якщо 2015-го її потребувало близько 30-35% переселенців, то 2019-го - близько 10%. І більшості треба ліки.
"Телефонують переселенці, яким важко оплачувати дороге лікування та оренду квартири. Наприклад, телефонував чоловік, який захворів і цікавився, чи є державні програми допомоги. Зараз він отримує 442 гривні "переселенських", їх недостатньо, аби покрити оренду та сплатити комунальні послуги, – зазначає Віолета. – Кількість звернень збільшується, коли якісь нові закони чи постанови приймає держава".
Експертка розповідає, що зараз бачать дві найбільші проблеми. По-перше, пенсії можуть отримувати тільки ті пенсіонери-переселенці, які оформили довідку внутрішньо переміщеної особи. Якщо її немає, пенсію не виплачують. Вона нібито накопичується боргом і після закінчення війни її виплатять. Також довідку можуть скасувати, якщо людина не проживає за адресою, за якою зареєстрована.
По-друге, збільшилось кількість звернень щодо видачі та обміну українських паспортів. Проблема виникає з підтвердженням прописки на непідконтрольних територіях. Офіційно не можуть прописати чи виписати на таких територіях. Документи без прописки не дають. Людей без реєстрації можуть оштрафувати і немає механізму розв'язання цієї проблеми.
"Звернулась жінка з непідконтрольної території. Її син у 5 років пережив обстріли і почав заїкатись. Вона знайшла санаторій у Дніпрі, де є програма реабілітації після таких травм. Попросила нас допомогти влаштувати туди дитину. У закладі були готові взяти на реабілітацію, але за умови оформлення офіційного статусу переселенця, – розповідає Віолета. – Але у жінки не було жодних знайомих у місті, де можна було б зареєструватись. Ми допомогли вирішити ситуацію. Зараз закінчується зміна, сподіваємось, лікування допоможе".
Згідно з аналізом отриманих звернень за серпень, гуманітарні проблеми та питання з житлом ідуть на другий план, хоча досі залишаються нагальними.
"Запам'ятався випадок із чоловіком, який живе на непідконтрольній території та дивився українське телебачення через супутникову антену. Для нього це єдиний місточок, що пов'язує з Україною. Розповідав, коли на Новий рік бачив, як діти співали гімн України, плакав. Проте зараз вводять цифрове телебачення і треба придбати супутниковий тюнер. Але його можуть просто не пропустити військові, бо немає серед списку дозволених речей. І тепер багато людей не зможуть дивитись українські новини, виникає ще один бар'єр".
Телефон "гарячої лінії" громадської організації "Донбас СОС": 0 800 309 110. Кожного місяця до них звертаються близько 2 тис. людей. Минулого місяця 24% звернень були з окупованих територій.
-preview.webp)
-preview.webp)
