Як перестати боятись і почати сортувати сміття

Як почати сортувати сміття, з якими складнощами доведеться стикнутися та як їх вирішити — у матеріалі журналіста онлайн-газети «Вгору» Дмитра Багненка.

Чому я почав сортувати відходи?

По-перше, для того, щоб несортоване сміття не потрапляло на звалище. Бо саме там відбуваються процеси гниття, в результаті яких утворюється газ метан та масляниста рідина або так званий фільтрат. Перший вивітрюється в повітря, прискорюючи глобальне потепління або просто горить (через що горить і пластик зі звалища, отруюючи навколишнє середовище), а фільтрат просочується в ґрунтові води, унеможливлюючи їх використання у побуті. На щастя, останніми роками в Україні заборонено користуватися легальними сміттєзвалищами без відбору метану (що робиться у нашому місті вже декілька років). До того ж, за словами спеціалістів, швидкість випаровування фільтрату в нашому регіоні більша за швидкість його накопичення, тож його у нас майже немає. Але відповіді на питання, що робити зі сміттям, яке буде десятиліттями гнити на десятках звалищ Херсонщини, поки що немає.

По-друге, сортування відходів — це можливість перетворити звичайне сміття на ресурс. Його можна використовувати як паливо, вторсировину або виробляти з нього електроенергію.

По-третє, персонально для мене це був цікавий досвід, наскільки я зможу зменшити кількість відходів, що викидаю до сміттярки.

З чого почати?

Перший крок — відділити органічні відходи від неорганічних. Бо саме вони швидше розкладаються, псуючи всю іншу вторсировину. В результаті забруднене скло або пластик дуже складно й дорого відмити, тож до подальшої перероблення вони вже не придатні. Загалом, органічні відходи займають від 50 до 70 % типового сміттєвого відра.

Другий крок — розділити органічні відходи на тваринні та рослинні. До перших відносяться залишки та кістки риби й м’яса, молочні продукти, яєчна шкаралупа. До других —  очистки від овочів, фруктів, ягід, заварка від кави, чайні пакетики тощо.

Окей, а що ж робити з ними далі?

Я вас вітаю, якщо ви живете у приватному секторі. Не буду писати про компостну яму, сподіваюся, вона і так у вас є. Але якщо ви мешкаєте у квартирі як я, то все стає складно, а іноді занадто, щоб продовжувати сортувати далі. За моїми плечима експерименти з домашнім компостером та навіть закопування органіки вночі в найближчому парку. Врешті-решт, оптимальним варіантом виявилося заморожування тваринних відходів та висушування на сонці рослинних (щоб вони не перегнивали вже в моєму «відрі під мийкою»). А далі раз у два-три тижні я відвожу це все до заступниці головного редактора, яка мешкає у приватному секторі та є щасливою власницею компостної ями, двох собак та двох котів. Зрештою, інші мої знайомі, що серйозно взялися за сортування, обирають схожі методи - до друзів у приватному секторі, на дачу або прикопати на найближчому пустирі.

А що далі?

Відходи, що залишилися, можна розділити за декількома основними фракціями: скло, папір, метал та пластик. На щастя, контейнери для збору пластика по Херсону встановлені вже давно. Усе інше можна здавати до відповідних пунктів приймання вторсировини, які легко знайти у кожному районі міста. Загалом, якщо ви все ж таки знайдете свій, зручний спосіб відділення органічного сміття від неорганічного, усе інше сортування здасться вам дитячим щебетанням.

Звичайно, можна просто зменшити споживання непотрібних речей, щоб потім не «обтяжувати голову» тим, куди ж їх утилізувати. Не брати поліетиленовий пакет у супермаркеті, а купити багаторазову сумку-шопер, брати каву у власне горнятко, купити помазок для гоління замість піни тощо. Зрештою, речі навколо стають більш «багаторазовими» та/або екологічними у використанні, а сортування сміття перетворюється на звичку, так само, як чистити зуби зранку.