Британський аналітичний центр Chatham House випустив доповідь "Чи працюють антикорупційні заходи в Україні", у якій розповів про успіхи і провали реформ.
З часів Євромайдану Україна зробила декілька безпрецедентних кроків щодо скорочення корупції, на такі заходи не наважувався ніхто в колишньому СРСР, за винятком Грузії і країн Балтії, написали автори дослідження. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Нафтогаз. У 2014-2015 роках була проведена реформа держкомпанії з видобутку, транспортування і переробки газу, завдяки якій, як зазначається, збагачувались еліти. До реформи дефіцит Нафтогазу був близько 6 відсотків ВВП. Різниця між ринковою ціною на газ і вартістю блакитного палива для населення покривалася владою за рахунок субсидій.
На вимогу Міжнародного валютного фонду уряд почав підвищувати вартість газових тарифів для населення. У 2016 році Нафтогаз уперше заявив про прибуток. У цьому році компанія принесла 19,3 відсотка державних доходів.
ProZorro. Реформа системи держзакупівель електронної платформи торгів ProZorro залишила в минулому непрозорі схеми при проведенні тендерів. Створена в лютому 2016 року система зберегла близько 2 мільярдів доларів бюджетних грошей.
При цьому в доповіді наголошується, що ProZorro необхідно розвивати, зокрема позбутися додаткових умов тендера, які штучно обмежують коло потенційних учасників.
МОЗ. Медикаменти і обладнання держава раніше закуповувала через мережу посередників. Через це неминуче підвищувалися ціни, і втрачалося близько 40 відсотків виділених коштів.
З 2015 року Міністерство охорони здоров'я проводить закупівлі через аутсорсинг міжнародних організацій: ЮНІСЕФ, Програма розвитку ООН, британська компанія Crown Agents. З такою кооперацією український бюджет зберіг більше 13 мільйонів доларів.
Але автори дослідження попереджають, що вилучені з цієї системи постачальники перейшли на регіональний рівень, а це загрожує зростанням закупівельних цін на медикаменти.
Зазначимо, що реформа охорони здоров'я викликає в українців найбільше негативу серед інших. За результатами недавнього соціологічного дослідження, в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун виявилася політиком, якого українці сприймають гірше, ніж інших.
Патрульна поліція. З 2014 року істотних реформ у правоохоронних органах, окрім патрульної поліції, йдеться в доповіді, не відбулося.
У 2014 році була створена патрульна поліція, яка працює зараз у 33 містах. У неї була позитивна репутація як злагодженого, навченого і керованого органу, вищого, власне, рівня, ніж основна частина поліцейських сил. Однак на цей момент публічний інтерес до патрульної поліції ослаб.
Нацполіція. Спроби реформувати систему міліції у 2015 році до успіху не привели. Стара система, пишуть автори, виявилася стійкішою. Що не дивно, оскільки саме ці інститути сильніші за інших, хто противиться змінам. У радянські роки, пишуть автори, вони були спрямовані на підтримку авторитету партії, а не верховенства закону.
Головними джерелами доходів правоохоронних органів були кришування бізнесу й інші форми вимагання, тому вони протистояли демократичному контролю, йдеться в доповіді.
Із 70 тисяч співробітників, при оцінці їхньої придатності для Національної поліції, тільки 5 тисяч були звільнені. При цьому всі змогли успішно оскаржити звільнення і були відновлені.
Реформа Генеральної прокуратури також застопорилася, у тому числі практично не вдалося розділити слідчі і прокурорські функції.
Митниця. Запуск системи "одного вікна" при оформленні вантажів стався тільки в жовтні цього року. 150 пунктів перетину українського кордону створюють простір для корупції.
Випадки штучного затягування оформлення вантажів і обміну даними між усіма органами влади нерідкі, що призводить до появи тіньового сектору на кордоні і різних посередників, які допомагають з оформленням вантажів.
У серпні було опубліковане розслідування німецької газети Süddeutsche Zeitung, яке показало, що Україна через корупцію на митниці щороку втрачає близько 5 мільярдів доларів. Глава МВС Арсен Аваков визнавав, що різні непрозорі схеми і контрабанда призводять до втрат бюджету на 3,8 мільярда доларів.
Приватизація. У державному володінні знаходяться близько 3,4 тисячі компаній і понад 11 тисяч комунальних підприємств. Якщо уряд не проведе приватизацію, то Україна не отримає допомогу від МВФ. У парламенті також застрягло рішення про зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення.
СБУ. Служба безпеки України є вкрай непрозорою, нереформованою установою, яка зберігає функції правоохоронних органів, у тому числі розслідування економічних злочинів.
СБУ - набагато більше, ніж розвідувальне відомство. А пропозиції про те, щоб урізати її повноваження, зайшли в глухий кут. Служба безпеки не підзвітна парламенту і до сих пір не здається перед зусиллями додати її в список органів безпеки і оборони, які мають контролюватися новим спеціалізованим парламентським комітетом.
Вважається, що СБУ відіграє важливу роль у фінансуванні і захисту корупції за допомогою зв'язків зі злочинними мережами. Зокрема, мова йде про контрабанду з непідконтрольними територіями Донбасу і Придністров'ям.
Військовий бюджет. Міноборони повідомляло, що секретними будуть 19,6 відсотка здійснюваних закупівель (на 3,2 мільярда доларів). У США цей показник становить 16 відсотків (або 10 відсотків від загальних витрат на оборону). Наявність секретних статей підвищує корупційні ризики, вважають у Chatham House.