Під час конференції ООН по клімату (COP26) Україна підписала Декларацію лідерів Глазго стосовно лісів та землекористування. І пообіцяла впродовж 10 років збільшити площу лісів на 1 мільйон гектарів (наразі лісовий фонд налічує понад 10 млн га, тобто 15,9 % території держави).
Кліматична конференція ООН розпочалася в Глазго 31 жовтня й триватиме до 12 листопада. Її називають “останнім шансом” запобігти катастрофічним і незворотним наслідкам підвищення середньої глобальної температури повітря.
За ініціативою Великобританії лідери 133 держав разом з Україною підписали документ, яким зобов’язалися перейти від “перспективних планів” до конкретних дій, об'єднати та посилити спільні зусилля у наступному:
- зберегти ліси та інші наземні екосистеми та прискорити їх відновлення;
- сприяти торгівлі та розвитку виробництва й споживання сировинних товарів, які не призводять до знеліснення та деградації земель;
- знизити вразливості, підвищити рівень життя у сільських районах, у тому числі за рахунок розширення прав та можливостей товариств, розвитку прибуткового та стійкого сільського господарства;
- здійснювати та, за необхідності, переглядати сільськогосподарську політику та програми, щоб стимулювати стійке сільське господарство, просувати продовольчу безпеку та приносити користь навколишньому середовищу;
- значно збільшити фінансування та інвестиції з різних державних і приватних джерел, одночасно підвищуючи їх ефективність та доступність, щоб забезпечити стійке сільське господарство, стійке управління лісами, збереження та відновлення лісів, а також підтримку корінних народів та місцевих спільнот;
- сприяти узгодженню міжнародних фінансових потоків, направлених на запобігання процесу втрати та деградації лісів, забезпечуючи при цьому надійну політику та систему для прискорення переходу до стійкої економіки, що сприяє досягненню цілей у галузі лісів, сталого землекористування, біорізноманіття та клімату.
Повний текст декларації та перелік країн-підписантів доступно тут.
Як зазначає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, важливо, що документ включає фінансові зобов'язання учасників кліматичного саміту. Адже за останнє десятиліття на деструктивні методи землекористування витрачалося у 40 разів більше коштів, ніж на охорону та відновлення земельних угідь та перехід до стійких методів ведення сільського господарства.
Так, країни-донори зобов'язалися надати:
- 12 мільярдів доларів на підтримку дій у країнах, що розвиваються, включаючи відновлення деградованих земель, боротьбу з лісовими пожежами та просування прав корінних народів та місцевих спільнот;
- не менше 1,5 мільярда доларів на захист лісів басейну Конго, адже це територія, де знаходиться другий за величиною тропічний ліс у світі, що є критично важливим для глобальних зусиль у боротьбі зі зміною клімату, а також для сталого розвитку в регіоні;
- не менше 1,7 мільярда доларів з 2021 по 2025 рік на просування прав корінних народів та місцевих громад на володіння лісами та підтримку їхньої ролі як охоронців лісів та природи.
Крім того, було мобілізовано щонайменше 7,2 млрд доларів США із коштів приватного сектору.
Фото з архіву "Вгору"