Україна збирається скасувати банківську таємницю: що зміниться

Європейські країни перестали бути надійним місцем для зберігання грошей інкогніто. У країнах Європейського союзу скасовано принцип банківської таємниці. Інформація про будь-який відкритий банківський рахунок доступна податковим органам. Також розширено перелік доходів платників податків, за якими податкові служби країн ЄС зобов'язані автоматично обмінюватися інформацією. До такого обміну включені дані про залишки коштів на рахунках, доходи від продажу фінансових активів, відсотки і дивіденди, пише Сьогодні посилаючись на "Дело".

Головним досягненням ЄС у питанні відмови від банківської таємниці стало те, що в цій угоді беруть участь всі країни Європи. У тому числі і ті, що не входять в ЄС – Швейцарія, Сан-Марино, Ліхтенштейн, Монако і Андорра. Деякі країни, особливо Швейцарія і Ліхтенштейн, довгий час були популярними фінансовими гаванями, славилися надійністю своєї банківської системи і закритістю інформації про банківські операції. Таким чином, в Європі не залишилося країн, в яких можна ховати гроші або доходи, які хочеться зберегти в таємниці.

Стандарт CRS – історія питання

Оптимізація бізнесу і підвищення його ефективності з використанням офшорних компаній є невід'ємною частиною світової економіки. За оцінками Transparency International, завдяки цьому в офшорних зонах осіло вже більше 10 трлн доларів.

Така ситуація не могла влаштовувати країни з більш високими рівнями податків, які через відтік коштів зіткнулися зі зниженням податкових надходжень і зростаючим бюджетним дефіцитом. Щоб обмежити виведення грошей в офшори, а також повернути вже виведені гроші, високо податкові країни стали ініціаторами скасування не тільки банківської таємниці, а й конфіденційності інформації про власників офшорних компаній.

Так, для боротьби з ухилянням від податків 2010 року в США був прийнятий закон FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act), що дозволяє фіскальним органам США отримувати від податкових органів інших країн інформацію про доходи, отримані в цій країні американськими громадянами. Оскільки FATCA показав свою ефективність, було прийнято рішення розширити цей механізм до світового рівня із залученням великої кількості країн-учасників. При цьому обмін фінансовою інформацією між фіскальними службами було вирішено проводити в автоматичному режимі і на основі взаємності.

Механізм обміну даними отримав назву Єдиний стандарт звітності CRS (Common Reporting Standard). Збирати і передавати інформацію для міжнародного обміну будуть усі фінансові організації країн-учасників CRS: банки, інвестиційні компанії, депозитарії, брокери і страхові компанії.

Стандарт CRS поширюється не тільки на країни ЄС. Він закріплений і на міжнародному рівні. На сьогодні до нього приєдналося вже понад 100 країн. Таким чином, автоматичний обмін фінансовою інформацією поступово виводиться на глобальний рівень, куди залучатимуть переважну частину країн світу. Включаючи і популярні офшорні юрисдикції, через які зараз проводиться велика частина угод щодо мінімізації податків.

Країни, включаючи й офшорні юрисдикції, які відмовляться протидіяти ухиленню від сплати податків, ризикують опинитися під економічними санкціями. Так, в грудні 2017 року рішенням міністрів фінансів Євросоюзу затверджений список з 17 країн, які можуть в майбутньому опинитися під санкціями. До списку потрапили Південна Корея, Макао, Маршаллові Острови, Монголія, Намібія, Палау, Панама, Сент-Люсія, Самоа, Тринідад і Тобаго, Туніс, ОАЕ, Американське Самоа, Бахрейн, Барбадос, Гренада і Гуам.

Україна і CRS

За прогнозами міністра фінансів Олександра Данилюка, 2020 року Україна приєднається до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією CRS. Як розраховують в уряді, це допоможе підвищити прозорість українського бізнесу, оперативно отримувати інформацію про фактичних власників компаній і підвищити обсяг сплати податків.

Після приєднання до CRS дані про всі фінансові операції за кордоном, включаючи реалізацію майна або продаж корпоративних прав або інших цінних паперів за межами України, стануть відомі нашим фіскальним органам. Після початку автоматичного обміну інформацією приховати інформацію про проведені за кордоном транзакції стане значно складніше.

Зараз українська податкова служба не має можливості отримувати дані про рахунки і корпоративні права власності українців за межами країни. З появою автоматичного обміну фінансовими даними цю інформацію від усіх країн-учасників CRS отримуватимуть безпосередньо фіскальні служби, коментує юрист LEMAN International Law Group Андрій Слободенюк.

У разі приєднання нашої країни до протоколу CRS 2020 року, обмін інформацією між Україною та країнами-учасницями буде проведено за 2019 рік. Таким чином, в українців, які приховують свої "секрети" за кордоном, залишилося не так багато часу, щоб підготуватися до наступу нової реальності, коли фіскальний органи отримають всю інформацію про закордонні рахунки, операції і активи. У такій ситуації ті, що мають незадекларовані доходи, ризикують зіткнутися не тільки з нарахуванням податків, а й зі штрафними санкціями.

"Як уникнути потрапляння під автоматичний обмін фінансовою інформацією? Переїхати до країни, яка не приєдналася до угоди. Хоча таких в світі стає все менше, і така країна і її резиденти можуть в будь-який момент опинитися під санкціями", – зазначає Слободенюк.

Приєднання України до угоди CRS безпосередньо торкнеться вітчизняного бізнесу й українців, які мають рахунки за кордоном. Виявлені порушники змушені будуть сплатити не тільки податки, а й значні штрафи. А великі неплатники ризикують зіткнутися з відкриттям кримінальних справ за фактом несплати податків, прогнозує експерт.