У Рівному переселенці розповіли, як виконується державна програма щодо підтримки ВПО
Переселенці Рівненщини знову зібралися за круглим столом в Рівненській облдержадміністрації, запросивши до діалогу представників виконавчої влади міста та області.
Цього разу обговорювали результати громадської експертизи, яка протягом трьох місяців проводилася в п’яти областях України, передає сайт Голосно.
Метою громадської експертизи був моніторинг та аналіз діяльності органів виконавчої влади на предмет виконання Комплексної державної програми щодо підтримки, адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Ініціювали таку експертизу члени Альянсу переселенців України, зокрема і рівненська громадська організація «Україна – моя сім’я».
Громадська експертиза за ініціативи переселенців проводилася одночасно в п’яти областях України, а саме на Рівненщині, Житомирщині, в Закарпатті, на Волині та у Вінниці. Її ініціаторами стали організації – члени Альянсу організацій переселенців України, яка наразі нараховує 25 членів в 15 областях України. Ініціатором такої експертизи в нашому регіоні була ГО «Україна – моя сім’я».
Як першочергово наголосив під час панельної дискусії в.о. голови ГО «Україна – моя сім’я» Геннадій Нікіша, громадська експертиза проводилася не для того, щоб когось викрити чи в чомусь звинуватити, або перевірити діяльність органів місцевого самоврядування. Передовсім це дуже дієвий інструмент, який покликаний допомогти владі спільно з переселенцями відпрацювати найоптимальніші варіанти вирішення проблем цих переселенців.
– На наш погляд, Комплексна державна програма по вирішенню проблем переселенців, інтеграції та адаптації тих людей, які перемістилися з окупованої території України (затверджена Постановою Кабміну 1094) – була дуже цікава і правильно складена, вона зачіпала всі больові точки життя переселенців. Але, на жаль, вона виявилася неефективною. Тому, минуло вже чотири роки з початку війни, на сьогодні програма перестала бути чинною, але найгостріші проблеми внутрішньо переміщених осіб залишилися не вирішеними. Щоби зрозуміти, чому так сталося, ми з кількома членами Альянсу вирішили провести громадську експертизу. Наша мета – допомогти вам удосконалити вашу роботу у співпраці з нами, – пояснив Геннадій Нікіша.
За час проведення експертизи в усіх п’яти областях було направлено 51 запит в різні структури – облдержадміністрації, райдержадміністрації, органи виконавчих комітетів, департаменти, управління тощо. В Рівненській області запити були направлені в департаменти ОДА, виконком і в райдержадміністрацію. Загалом було направлено 11 запитів, розповідає Геннадій Нікіша, і лише чотири запити залишилися без відповіді, два з яких були з наданням пояснень, тобто при цьому були надані цифри, кількісні та якісні показники про виконану роботу.
– На Рівненщині держадміністрації найбільш адекватно поставилися до цього, – додає Геннадій Нікіша. – Скажімо, в Ужгородській обладміністрації навідріз відмовилися надавати відповіді на запити, а фактично порушили постанову Кабміна. Ми ж отримали 7 пакетів відповідей, а відмови були з наданням якоїсь аргументації, пояснень, цифр.
Після отриманих відповідей було проведено ретельний аналіз отриманих матеріалів, а також фокус-група, яка складалася з цільової аудиторії – переселенців. Метою такої фокус-групи було проаналізувати, як безпосередньо переселенці відчувають на собі виконання цієї комплексної програми.
Крім цього, було проведено кілька експертних інтерв’ю з виконавцями від виконавчої влади.
– Адже наше бачення – це те, чого ми хочемо, але як це виконати, як це краще зробити, – потрібно питати думку виконавців, фахівців, які знають, де є відповідність до законодавства і т.д. І тоді наші пропозиції були би ще більш ефективними, – додає в.о. голови ГО «Україна – моя сім’я».
Відтак, провівши ретельний аналіз отриманої інформації, організатори експертизи визначили, що основною причиною неефективності програми стала відсутність фінансування з боку державної влади, адже програму фактично звалили на плечі приймаючих громад і далі ніхто не знав, що з цим робити.
– Як видно, на початках всі адміністрації активно включилися в роботу по виконанню цієї комплексної програми. Але згодом, коли виконавча влада зрозуміла, що фінансування не буде, все було потроху спущене на гальма, – ділиться висновками Геннадій Нікіша.
За його словами, незважаючи на чимало позитивних моментів, як от пільгове оздоровлення дітей внутрішньо переміщених осіб, пільгові місця в дошкільних закладах, путівки на оздоровлення дорослим і дітям, певні медичні послуги, поїздки та екскурсії від управління культури та ДСНС Рівненщини, були і незрозумілі питання. Зокрема, управління міжнародного співробітництва та євроінтеграції РОДА вказує у звітах Міністерству соцполітики про 107 заходів, але жоден переселенець про них чомусь не знає.
– Ну добре, зустрічали турків, французів, їздили до Німеччини, але яким чином це впливає на життя переселенців і потрапляє до звітів Мінсоцполітики? Ми залюбки долучилися б до цієї робити – наприклад, пошук донорів за кордоном, трудові мігранти, аби воно реально якось допомагало, приносило користь, – зауважує Геннадій Нікіша. – На мій погляд, можна також було би більш широко виконувати ті пункти, які не вимагають фінансування, наприклад, боротьба з фактами стигматизації. Скрізь у звітах пишеться, що стигматизації немає. Але насправді стигматизація є, просто вона прихована. І про це свідчать сторінки наших організацій у Фейсбук, де можна побачити дуже багато негативних коментарів, коли ми обговорюємо наші нагальні проблеми. І тому все-таки потрібно проводити профілактичну роботу в цьому напрямку, тому що люди беруть інформацію з Інтернета, ЗМІ, які, власне, і формують суспільну думку.
Разом із тим, на перших порах, за 2014-2016 роки колосальну роботу по зустрічі переселенців, по розміщенню на теренах області проробила служба ДСНС, а також міський, районний, обласний відділи культури. Всі зустрічі, які були організовані в обласній бібліотеці, всі культурні заходи і поїздки дуже допомагали відволікатися від дурних думок, адаптуватися і пізнавати культуру краю, в якому опинилися вимушені переселенці.
– На жаль, програма закінчилася, і ту стратегію, яку Мінтот напрацьовує зараз – це всього лише наміри, які ніяк не допоможуть нам жити. Тому, проаналізувавши результати громадської експертизи та зробивши висновки, ми напрацювали певні пропозиції, з якими і звертаємось до Рівненської облдержадміністрації про допомогу – щоб ви посприяли, аби ця програма була продовжена і удосконалена, – звернувся до представників виконавчих органів Геннадій Нікіша. – І що важливо – до цієї роботи по її удосконаленню були допущені переселенці. Бо нас зазвичай «сватають» без нас, тому такі нецікаві і неефективні виходять ці програми.
До панельної дискусії долучилися і представники департаментів та управлінь, спільно з якими проводилася громадська експертиза. Зокрема, директор департаменту соцзахисту населення Рівненської ОДА Олексій Шамак, член Громадської Ради при Рівненській ОДА Павло Ковалець, начальник УПСЗН м. Рівне Віра Мельник тощо.
Так, заступник голови Рівненської облдержадміністрації Світлана Богатирчук-Кривко, яка лобіює інтереси українських переселенців у Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, вкотре наголосила, що проблеми та виклики, з якими стикаються переселенці в Україні, аналогічні проблемам мігрантів та біженців, що заполонили Європу. Саме тому їх необхідно прирівняти у правах, а Рада Європи повинна надавати всебічну допомогу місцевим та регіональним владам щодо вирішення їх проблем.
– І питання не тільки у фінансах, а ще в переліку послуг і вимог, які повинні отримувати ці люди на всій території Європи. Нам знадобилося два роки, для того щоб члени інших країн – загалом 47 країн, зрозуміли, що таке взагалі ВПО. Тому що спочатку говорили: це ж нормально, коли в рамках однієї країни відбувається ось таке динамічне переміщення осіб. У нас теж таке – люди шукають, де менші податки на нерухомість тощо. І лише ті країни, які пройшли через це, – Грузія, Азербайджан, який має проблеми з Нагорним Карабахом, Сербія, Хорватія, на початках підтримували нашу делегацію. Сьогодні ми маємо набагато більше прихильників, і на сесії, яка буде на початку листопада цього року, наша делегація готує проект резолюції, за який будуть голосувати на пленарному засіданні Ради Європи, щоб усі країни Європи надавали внутрішньо переміщеним особам такі ж послуги, як і біженцям, – наголосила Світлана Богатирчук-Кривко.
Наприклад, в європейських країнах існують квоти для кожного муніципалітету, для кожного органу місцевого самоврядування – скільки біженців вони мають прийняти. Але ці квоти підтримуються фінансово. Тому так вважливо, аби держава розмежувала функції, покладені на органи місцевого самоврядування, і свої зобов’язання щодо послуг, які повинні надаватися ВПО.
– Так, на сьогодні готується закон про соціальні послуги, і ми знаємо, що він вже розписаний в галузях освіти, медицини – тобто чим будуть займатися ОТГ, а що залишає на себе держава. На жаль, в соціальній сфері ще до цього часу такого закону немає. І нам важливо в процесі підготовки такого закону вписати внутрішньо переміщених осіб в пільгові категорії, – додала Світлана Богатирчук-Кривко, а також попросила надати і їй результати громадської експертизи, адже важливо показати європейцям, що зробила держава Україна на виконання своєї ж програми і чи не буде це знову чергове прохання коштів.
У процесі панельної дискусії «Рівненщина – дружня територія для внутрішньо переміщених осіб» була висловлена і пропозиція створити дорожню карту на виконання вищезгаданої програми. А також виписати окрему вимогу по житлу, яке залишається найбільшою проблемою переселенців, – повинно бути фінансування з державного бюджету на умовах співфінансування із місцевими бюджетами.
Як зауважив Геннадій Нікіша, важливо, щоб ця програма була комплексною, тобто щоб вона вирішувала не тільки проблеми переселенців, а зокрема і проблеми ветеранів АТО, тому що їхні проблеми дуже схожі, а також малозахищених верств населення Рівненщини.
– Дистанційно вивчити наші питання неможливо – можна тільки з нами. А разом це ще й вигідно, бо вирішить не тільки наші житлові проблеми, а це також і залучення інвестицій, і підтримка будівельної галузі, і підтримка регіональних виробників будівельних матеріалів, створення додаткових робочих місць тощо.
Відтак у ході дискусії було досягнуто згоди щодо вивчення, спільного опрацювання і підтримки пропозицій від Альянсу організацій переселенців України органами місцевого самоврядування Рівненщини. А також підготовлено проект Меморандуму про співпрацю між Рівненською ОДА та громадською організацією вимушено переміщених осіб «Україна – моя сім’я».
– Результатом нашої роботи має стати продовження дії програми, розробка дорожньої карти на виконання цієї програми і розмежування функцій і послуг між державою і органами місцевого самоврядування, – резюмувала Світлана Богатирчук-Кривко. – І нам усім потрібно зрозуміти ті вигоди, які ми отримаємо, якщо допоможемо цим людям.
-preview.webp)
