У перший клас — за новими правилами

Із 2 травня навчальні заклади прийматимуть учнів початкових класів по-новому, пише газета "Експрес".

Для зарахування дитини до першого класу треба подати заяву до 31 травня. Так зазначено у новому порядку Міністерства освіти. Також в МОН наголошують: заяви потрібно подавати у школи, за якими закріплена територія обслуговування, де проживає дитина.

А якщо батьки не хочуть, щоб їхня дитина ходила в найближчу до дому школу, тоді як бути? Або, навпаки, хочуть, але місць там уже немає — як діяти? Чи новий порядок зарахування до шкіл таки зможе забезпечити рівний доступ до освіти всіх дітей?

Про це розмовляємо з Альоною Луньовою, експерткою Центру інформації про права людини, Єгором Стадним, директором Аналітичного центру CEDOS, та Володимиром Бахрушиним, експертом з питань освіти "Реанімаційного пакета реформ".

— То за яким принципом цьогоріч набиратимуть дітей у перший клас?

Є. Стадний: — У Законі України "Про освіту", який прийняли у вересні 2017 року, вперше розшифровано статтю Конституції про гарантовані права на безоплатну загальну середню освіту в комунальних і державних школах. У 13 статті згаданого закону закріплено принцип територіального обслуговування школи. Це означає, що школа має давати місця навчання найперше тим дітям, які закріплені за цим загальноосвітнім навчальним закладом, тобто мешкають на території обслуговування школи.

Дотепер батьки не раз стикалися з тим, що не могли віддати своїх дітей у школи неподалік дому через брак місць. Тепер уперше з'явилася можливість у батьків дітей, які йдуть до першого класу, здобути гарантоване місце в школах по сусідству.

— А якщо батьки хочуть віддати дитину в іншу школу, не за місцем проживання?

Є. Стадний: — Паралельно батьки можуть подати заяви до інших закладів освіти для зарахування дитини, але лише якщо там є вільні місця.

А. Луньова: — Звісно, батькам не можуть заборонити обирати будь-яку школу. Це прописано у Законі "Про освіту". Та якщо дозволити подавати документи всім, як їм заманеться, то в частині шкіл буде забагато заяв, а десь — недобір. Тож логіка Міносвіти зрозуміла.

— Протилежна ситуація: у найближчій школі місць уже нема. Які дії батьків?

Є. Стадний: — Якщо кількість заяв на 1 червня не перевищуватиме загальної кількості місць у перших класах, то керівництво школи видає наказ про зарахування всіх дітей. Та якщо заяв більше, ніж місць, то у першу чергу не пізніше як 1 червня зараховуватимуть дітей, які проживають на території обслуговування школи, є рідними братами або сестрами учнів, які вже навчаються у цьому оствітньому закладі чи є дітьми працівників цієї школи. Крім того, це можуть бути випускники дошкільного підрозділу закладу освіти.

— У Міносвіти заявляють, що в перші класи у школах вже не буде конкурсних відборів. Невже навіть у спеціалізованих школах, як-от з поглибленим вивченням іноземних мов, математики чи комп'ютерних наук?

А. Луньова: — Спеціалізованих шкіл з першого класу не буде. В усіх школах перші чотири роки навчання буде однаковим, хоча і є норма, яка передбачає впровадження різних варіантів навчальної програми.

Є. Стадний: — Для учнів, які захочуть перевестися у гімназії чи ліцеї, таки проводитимуть конкурсний відбір.

А в початковій школі конкурсний відбір — це, на мою думку, інструмент соціальної дискримінації учнів. Не секрет, що у деяких загальноосвітніх навчальних закладах, де за допомогою прихованих чи явних вступних випробовувань відбувався конкурсний відбір за майновим цензом, навчалися діти лише із заможних сімей, а в інших — з бідних. За новим принципом, школа, на території обслуговування якої живе дитина, має її прийняти у перший клас, дарма що вважається елітною чи спеціалізованою.

Саме орган місцевого самоврядування закріплює територію обслуговування закладу освіти і має інформувати про це не пізніше ніж за півроку до початку прийому заяв. А от школи не пізніше ніж на 30 днів до кінця прийому заяв мають повідомляти про територію обслуговування, кількість учнів у кожному класі та наявність вільних місць.

— Виходить, що вибір школи для дитини тепер визначає місце реєстрації їхніх батьків. Але ж чимало людей проживає не там, де зареєстровані. Що робити батькам у цьому випадку?

А. Луньова: — Справді, нині в Україні понад 1,5 мільйона — це внутрішньо переміщені особи. Значна частина мешканців великих міст — внутрішні трудові мігранти. Зрештою, близько 30% українців не проживають за місцем реєстрації.

Тож, аби підтвердити право дитини на першочергове зарахування до школи, одному із батьків слід під час подання заяви пред'явити оригінал паспорта та довідки про реєстрацію місця проживання чи перебування або ж витяг із Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання. У переліку є й інші документи, за допомогою яких можна підтвердити право дитини на перешочергове зарахування до школи. Наприклад, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, документи про право власності на житло чи право на користування ним. Можна пред'явити також акт обстеження умов проживання або ж акт обстеження матеріально-побутових умов, чи довідку про проходження служби у військовій частині.

Так, проблема із браком місць у школах таки виникатиме у великих містах. Зокрема, там, де не вистачає загальноосвітніх навчальних закладів. Щоб цьому зарадити, найперше потрібно вести облік дітей, які досягають шкільного віку. Якщо буде єдиний реєстр (а його нині нема), то орагани місцевого самоврядування розумітимуть, де потрібно створювати додаткові місця для майбутніх першокласників. Без такого реєстру малоймовірно, що вдасться розв'язати проблему нерівномірності розподілу дітей у районах великих міст та нестачі місць у школах для першокласників.

— Новий принцип зарахування до початкової школи може спровокувати корупцію — мовляв, "аби дитина потрапила в хороший клас, у гарну школу"...

В. Бахрушин: — Конкуренція за місця в хороших школах справді є. Та ключова ідея нововведень правильна. Пріоритет повинні мати мешканці тих громад, які на власні кошти утримують школи. Головне, щоб при вступі до початкової школи основним обмеженням було проживання дитини на території обслуговування школи, а не сума, яку її батьки здатні платити за безплатну освіту.

Є. Стадний: — Уже 1 червня школа має оприлюднити списки зарахованих дітей і списки тих, хто претендує на вільні місця.

Якщо претендентів більше, ніж вільних місць, то таких учнів зараховують у школу не пізніше як 15 червня лише на вільні місця за результатами прозорого жеребкування, процедуру якого визначає педагогічна рада і затверджує керівник школи.

Якщо після 15 червня у школі ще залишаються вільні місця, то до початку навчального року на ці місця спершу зараховуватимуться діти, які мають право на першочергове зарахування або відповідно до надходження заяв.

А якщо виникнуть зловживання із вільними місцями, то про такі випадки батькам слід повідомляти в управління освіти чи в Міносвіти.