Рівно через рік після проголошення незалежності Української Народної Республіки, 22 січня 1919 року, о 12-00 на Софійській площі у Києві було урочисто оголошено про об'єднання Західно-Української Народної Республіки і УНР в єдину державу.
За свідченнями очевидців, в той день Київ виглядав особливо святково. Скрізь були розвішані національні прапори. На Софійській площі зібралася велика кількість простого люду. У самому Софійському соборі правилася служба. Опівдні на площі зайняли свої місця члени Директорії на чолі з Володимиром Винниченком, Галицька делегація, урядовці з головою Ради Міністрів Володимиром Чехівським, делегати Трудового Конгресу, представники Національного Союзу, найвищі цивільні та військові чини, закордонні дипломати.
"Живий ланцюг" людей на вулицях Києва з нагоди святкування історичного Акту Соборності України 21 січня 1990 р..
Державний кордон Української Народної Республіки на день Злуки 22 січня 1919 був значно довший від сучасного. Кордон тодішньої України відображений на карті «Соборна Україна», яка вийшла друком у Львові за ініціативи благодійного фонду «Україна – Русь».
Це перша настінна карта соборної УНР, на якій відображені усі українські етнічні землі, які у 1919 році були у складі України. Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Східна Слобожанщина, Стародубщина (нині вони у складі Росії). Берестейщина і Гомельщина (нині у складі Білорусі). Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Північна Лемківщина (Польща), Південна Лемківщина (Словаччина). Мармарощина, Південна Буковина (нині у складі Румунії). А Придністров’я – окрема держава.
Карта «Соборна Україна».