Восени 2022 року в селищі Новотроїцьке Генічеського району Херсонщини російські силовики викрали мешканця Білозерки Олександра Шульгу та його друга Миколу Щербину. Вони досі перебувають у російському полоні у місцях позбавлення волі.
Про це Медійній ініціативі за права людини розповіли рідні хлопців.
За словами матері Олександра — Розалії Шульги, її син свідомо вирішив переїхати на окуповану територію, на невизначений період часу, після того, як правобережну частину Херсонщини звільнили. Його дівчина переживала, що українська влада визнає її колаборанткою. Зазначається, що вона з перших місяців повномасштабної війни видавала українцям російські виплати.
Пара 12 листопада виїхала в селище Новотроїцьке Генічеського району, яке було під російським контролем. Відразу після переїзду вони орендували там житло. Через два дні до них прийшли російські силовики.
“Дівчину чіпати не стали, а от Сашка забрали. Разом з Олександром викрали ще одного хлопця — його друга Миколу Щербину, який перебував із парою в одному будинку”, — йдеться у матеріалі.
Матір Олександра Шульги стверджує, що дівчина не повідомила батькам хлопця про те, що його забрали:
“Його дівчина мені місяць брехала. Я ж переживала, хотіла з сином побалакати. А вона мені каже, що він десь “у глухому селі”, де начебто немає зв’язку”.
Про викрадення сина батьки дізналися в грудні. Розалію в соцмережах знайшла матір Миколи, якого забрали разом з Олександром, Валентина Щербина. Вона розповіла жінці про те, що сталося 14 листопада.
Свідками затримання хлопців були сусіди — вони бачили, як їх виводили з будинку з мішками на голові.
Матір Миколи повідомила, що сама відправила сина у Новотроїцьке під час окупації правобережжя Херсонщини. Вона вирішила, що сину буде безпечніше поїхати з міста. У Новотроїцьку жила її матір, тож хлопець рушив до бабусі. Коли туди приїхав його друг Олександр з дівчиною — Микола зупинився у них.
Після затримання хлопців бабуся Миколи пішла в окупаційну поліцію, але там відмовились надавати інформацію про викрадених українців.
“Вони тільки сказали, що затримали їх для фільтрації. Спочатку казали, що це на пʼять днів, потім — на 10, потім — на 15, а потім — на місяць. Врешті мамі сказали, що Миколу вивезли в Крим і назад він уже не повернеться”, — розповіла Валентина Щербина.
Рідні Миколи намагались знайти інформацію про нього. У 2023 році вони отримали відповідь на свої запити за підписом “тимчасово виконуючого обовʼязки начальника Новотроїцького місцевого відділу Головного управління МВС РФ у Херсонській області” старшого лейтенанта поліції Сергія Ляшка.
За даними Центру журналістських розслідувань, Ляшко працював дільничним у Генічеському районі до повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого перейшов на бік Росії. Місцеві свідчать, що він причетний до викрадення та катування своїх колишніх колег.
З цієї відповіді стало відомо, що Миколу Щербину та Олександра Шульгу затримали співробітники російської контррозвідки з позивним “РАПІРА”. Хлопців звинувачували в тому, що вони нібито були причетні до передачі українським військовим координат розташування ЗС РФ. Також уточнювалось, що їх вивезли у Сімферопольське СІЗОУстанова, яка призначена для утримування осіб, щодо яких було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але не вказувалось, в яке саме.
У травні 2024 року Валентина Щербина стала гостею програми “Звільніть наших рідних” на Громадському радіо. Після ефіру їй зателефонувала незнайома жінка і повідомила, що звільнений під час обміну чоловік бачив Миколу у лютому 2023 року у Волгоградській області. Таку ж інформацію вона отримала раніше через приватний Telegram-канал, де публікуються дані про бранців Кремля (назву каналу МІПЛМедійна ініціатива за права людини не повідомляє на прохання Валентини). Їй розповіли, що Микола перебуває у СІЗО № 2 міста Камишин Волгоградської області.
Розалії Шульзі звільнений із полону українець повідомив, що її син Олександр також перебуває в Камишині.
“Його (ред. співрозмовника Розалії) звільнили у травні 2024 року, а Олександра він бачив за п’ять місяців до цього”, — уточнила жінка.
Пізніше вона змогла поговорити з військовим, який обороняв Маріуполь. Чоловік провів у полоні понад два роки та був звільнений під час масштабного обміну на День Незалежності України.
“Я знайшла його контакти, зідзвонилася, і він мені розказав, що до самого кінця, поки його не звільнили, був з Олександром в одній камері”, — розповіла Розалія Шульга.
Чоловік повідомив їй, що Олександра лікують, але він не знає, від чого. За його словами, лікар приносив хлопцю якісь ліки.