Що передбачає законопроєкт про перезавантаження НАЗК

У середу, 11 вересня, Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про перезавантаження НАЗК. Нарешті. Втім є нюанси.

Що вирішує законопроєкт про перезавантаження НАЗК

Рішення про перезавантаження Антикорупційного агентства чекали два роки від попереднього парламенту. Весь цей час цей орган продовжував провалювати, а іноді відверто саботувати всі 5 ключових напрямків своєї роботи.

Концепція перезвантаження була не тільки розроблена і погоджена громадським і експертним середовищем, але й оформлена у вигляді пропозицій до законопроєкту.

Проголосований депутатами президентський законопроєкт враховує багато із озвучених нами раніше пропозицій. Втім, його текст на 33 сторінках не обмежується лише переобранням керівництва, і хоча більшість положень вчасні і доречні, деякі потребують доопрацювання.

Загалом законопроєкт вносить зміни до більш ніж 10 законів. Найбільше правок вноситься в профільний Закон "Про запобігання корупції", який і регулює роботу НАЗК.

Так, вирішується низка проблем в роботі органу, пов’язаних із:

1. зовнішніми впливами на керівництво, обране за політичними квотами, а не за рівнем професійності та кваліфікованості;
2. повільним, неефективним, загрузлим у внутрішніх конфліктах керівництвом, де ніхто ні за що не відповідає;
3. відсутністю чіткого розподілу зон відповідальності, неефективним управлінням та його наслідками;
4. відсутністю ефективного контролю за роботою органу.

Зокрема, відповідно до законопроєкту:

1. нинішнє керівництво НАЗК звільняється;
2. для обрання нового переформатовується конкурсна комісія, яка тепер включатиме 6 осіб: по троє – делегати від Кабміну і від міжнародних організацій;
3. колегіальне керівництво замінюєтсья на одноосібного Голову, який зможе сам призначати собі 3 заступників;
4. для ефективного контролю за роботою органу створюється Управління внутрішнього контролю;
5. за новими правилами і з новими повноваженнями перезавантажується Громадька рада;
6. і запроваджується раз на 2 роки незалежний аудит.

На жаль, законопроєктом не врегульована проблема "інфільтрованих агентів"; низькокваліфіковані працівників та інших кадрових питань. Цю проблему ми пропонували вирішити через проведення позачергової оцінки працівників.

Законодавчо прописані, ці повноваження, а також обов'язковий конкурсний набір на всі посади (крім заступників Голови) суттєво спростили б і забезпечили належну прозорість процесу оновлення апарату органу. А без цього повноцінний перезапуск органу неможливий, і організація цього процесу буде одним із викликів для нового керівництва.

Окрім цього, законопроєкт вносить зміни до цілої низки питань, пов'язаних зі:

1. здійсненням НАЗК своїх функцій;
2. серед іншого, усуваються можливості впливу на НАЗК Мін’юсту, що створювало проблеми, зокрема, при затвердженні порядків перевірок декларацій;
3. закріплюється право безперешекодних доступів до держреєстрів і баз даних, необхідних для проведення перевірок;
4. вирішується системна проблема з уникненням адміністративної відповідальності;
5. НАБУ надається безпосередній доступ до реєстру декларацій; врегульовується діяльність так званих уповноважених підрозділів (фактично, представників НАЗК у різних органах державної влади);
6. запроваджується автоматизований розподіл для повних перевірок декларацій тощо.
7. частина змін стосується безпосередньо тих, хто відповідно до закону має подавати декларації і що має декларуватись. Зокрема, виключається норма, яка дозволяла кандидатам в нардепи не подавати декларації, якщо вибори повторні, проміжні або позачергові. Тобто тепер всі кандидати на всіх виборах до Верховної Ради будуть зобов'язані подавати е-декларацію.
8. офіс президента, посади патронатної служби, помічники суддів включаються до списку декларантів, громадські активісти – виключаються. Цікаво, що видаляється примітка, яка звільняла від подання декларацій військових.
9. збільшується обсяг інформації, яку треба декларувати, а для високопосадовців вводиться обов'язок повідомляти не лише про свої суттєві зміни у майновому стані, але й членів сім'ї. Декларуванню підлягатиме майно не лише станом на 31 грудня, а те, яке належало або було в користуванні не менше "половини днів протягом звітного періоду" тощо.

Яких доопрацювань потребує законопроєкт

Втім деякі положення потребують доопрацювання, що можна зробити під час підготовки до другого читання. Зокрема:

1. Пропонується перезапустити керівництво, але не передбачені умови для перезапуску апарату.

2. Створюється модель управління, схожа на НАБУ, де керівника обирають на конкурсі, а заступників він призначає собі сам. Втім, всі решта посад в НАБУ обираються на конкурсі, і така практика забезпечує належний рівень прозорості, але в законі про НАЗК не передбачено обов'язкового конкурсного відбору на всі посади.

3. Визначається обов'язок працівників НАЗК не виконувати будь-які незаконні вказівки та інформувати про них Голову, втім якщо незаконні вказівки буде давати Голова, то виходить, що інформувати про них треба теж Голову.

Передбачається дострокове припинення повноважень нинішнього керівництва НАЗК у 45-денний термін з моменту прийняття закону. Однак під час розгляду законопроєкту Антикорупційним комітетом минулої п'ятниці було запропоновано припинити повноваження членів НАЗК негайно, а на час обрання нового керівництва призначити тимчасового в.о. від Кабміну.Така ідея розглядалась ще два роки тому. Попри те, що керівництво НАЗК давно треба було звільняти, тоді я критикувала ідею з тимчасовим в.о. від Кабміну як таку, що дозволяє фактично взяти НАЗК під контроль Кабміну на невизначений термін через затягування конкурсу.

Аналогічний ризик буде існувати, якщо буде прийняте рішення про призначення т.в.о. І те, що склад Кабміну змінився, не відміняє того факту, що таке управління узалежнює від уряду орган, який має перевіряти, наприклад, декларації членів цього уряду.

Окрім того, є питання, для чого використає свої повноваження протягом цього часу т.в.о. (тимчасово виконуючий обов'язки), які це матиме наслідки і хто потім нестиме за це відповідальність. Якщо пропозиція про призначення т.в.о. буде врахована, слід чітко визначити повноваження і завдання т.в.о. на цей час, наприклад, чи буде на нього покладена організація незалежного аудиту за процедурою, передбаченою законопроєктом?

4. Пропонується запровадити автоматизований розподіл перевірок в НАЗК серед уповноважених осіб, втім лише повних перевірок декларацій, хоча НАЗК проводить й інші перевірки, наприклад, спеціальні перед призначенням, звітів політичних партій, моніторинг способу життя тощо.

5. Пропонується повністю виключити обов'язок декларувати фінансові зобов'язання, якщо розмір кожного з них не перевищує 50 ПМ (зараз близько 100 тис грн). Мова йде про кредити, позики тощо. 100 тис грн, навіть за умови підвищення зарплат для державних посад – це велика сума.

А скасування такого обов'язку створює лазівку для декларантів, які у випадку виникнення питань про походження майна можуть "пояснити" його позиченими сумами.

6. Для високопосадовців запроваджується обов'язок повідомляти не тільки про свої суттєві зміни в майновому стані, але й про членів своєї сім'ї. Слід враховувати, що подача такого повідомлення має відбутись протягом 10 днів, а неподання чи несвоєчасне подання є так званим "адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією".

Притягнення до адміністративної відповідальності за таке правопорушення може тягнути за собою звільнення і в подальшому – 3-річну заборону на зайняття посад державної служби, а дані про таку відповідальність вносять до відкритого так званого "Реєстру корупціонерів".

Подібне нововведення матиме жорсткий превентивний ефект, що в цілому відповідає меті закону. Втім, він виглядає непропорційним, і важливо, щоб не пизвів до зловживань, тому якщо такий обов'язок буде введений, слід дуже чітко врегулювати порядок складання протоколів про такі правопорушення.

7. Також пропонується змінити порядок проведення спеціальної перевірки для осіб, що призначаються Президентом, Верховною Радою і Кабміном. Така перевірка має визначати наявність, наприклад, судимості, в тому числі за корупційні правопорушення, люстраційних заборон, порушень в декларації та інших відомостей, які забороняють особі займати певні посади.

Хоча за загальним правилом така перевірка за законом має проводитись перед призначенням на посаду, для осіб, що призначаються вказаними вище суб'єктами, її пропонується проводити після призначення.

Така зміна виглядає невиправданою і створює ризики потрапляння і тимчасового перебування на високих державних посадах осіб, які не відповідають визначеним в законодавстві критеріям. Втім, якщо мета такого нововведення – провести перевірку осіб, які ВЖЕ були призначені, але її ще не проходили, то таку разову можливість доцільніше передбачити в прикінцевих і перехідних положеннях.

8. Нарешті, пропонується вдвічі зменшити держфінансування політпартій і скасувати його для партій, які не пройшли до парламенту. Думка, може, і зрозуміла, але є питання. Низка авторитетних організацій вже публічно виступили з проханням утриматись від голосування за ці зміни в цьому законопроєкті і винести їх в окремий законопроєкт про Закон "Про політичні партії в Україні".

Зокрема, вони зазначають, що внесення запропонованої зміни не скасує фінансування для тих партій, які на останніх виборах отримали більше 2% голосів, тобто положення діятиме лише на результати наступних виборів. Окрім того, скасування держфінансування в принципі – це відкат в політичній реформі, спрямованій на розвиток політичних партій в Україні. І боротися треба з причинами, а не наслідками.

Для того, щоби не фінансувати політичні проекти, створені під вибори, краще заборонити чи принаймні обмежити політичну рекламу, які ставлять в нерівне положення партії, які можуть і не можуть дозволити собі дорогу рекламу, і не тільки на телебаченні. До того ж, держфінансування партій було однією з умов безвізу, і незрозуміло, чи продумали/погодили можливі наслідки такого рішення і як пропонують розвивати партії в Україні, якщо цього інстурменту більше не буде.

9. І бонус: претендувати на Голову НАЗК можна лише з 35 років. Тобто нардепом можна бути в 23, віце-прем''єром в 28, міністрами – в 29, 32, 34, а Головою НАЗК – не доросли іще, малята?

Добре, що перезавантаження НАЗК стало одним із пріоритетів нової влади. Чудово, що в президентському законопроєкті враховано думку експертного і профільного громадського середовища – ми і так занадто довго чекали на прийняття рішення про перезавантаження НАЗК.

Втім, важливо, щоби і перезавантаження, і робота після перезавантаження не перетворилась знову на безкінечний процес, за лаштунками якого відбуваються зловживання.

І для цього потрібно зробити все можливе, особливо, якщо така можливість є – навіть якщо для цього знадобиться неодноразово змінювати закон. Зрештою, справжнім показником ефективності нової влади мають стати незалежні та ефективні інститути влади, і хотілося б, щоб НАЗК стало одним із них.