Російські військові у жовтні 2022 року примусово вивезли 84 вихованців Олешківського дитячого будинку-інтернату на Херсонщині до окупованого Криму та Краснодарського краю РФ. Більшість з них — неповнолітні діти з інвалідністю. Це сталося без згоди родичів чи законних представників, що є грубим порушенням міжнародного права. За понад два роки вдалося повернути лише 11 дітей із 84.
Про це йдеться у матеріалі Української правди.
Авторка матеріалу зазначає, що решта дітей залишаються під контролем Росії, яка використовує депортованих у пропагандистських цілях. Викрадених дітей нерідко видають за “врятованих” і демонструють у медіа як частину гуманітарних ініціатив. Насправді ж їх змушують приймати російську культуру, мову та громадянство.
“Діти, яких вивозять до Росії, часто потрапляють у середовище, де їм змінюють імена, громадянство та викорінюють будь-які згадки про Україну”, – йдеться у матеріалі.
Попри міжнародний тиск, процес повернення дітей відбувається вкрай повільно. Програма “Bring Kids Back” постає перед багатьма труднощами: обмеженим доступом до окупованих територій, браком ефективної міжнародної співпраці та відсутністю ресурсів для відстеження викрадених дітей.
Офіс Уповноваженого України з прав людини повідомляє, що з понад 19 тисяч задокументованих випадків викрадення повернути вдалося лише близько 400 дітей.
У матеріалі вказано, що однією з ключових проблем є невизначеність статусу дітей з інтернатів. Вони позбавлені батьківської опіки, а багато хто має серйозні медичні чи психологічні потреби. Відсутність чіткої стратегії евакуації таких дітей під час війни робить їх особливо вразливими.
Викрадення українських дітей є частиною ширшої політики Росії, спрямованої на знищення української ідентичності. Дітей розміщують у прийомних сім’ях, змінюють документи, забороняють спілкуватися рідною мовою.
Кожен випадок повернення дитини додому – це складний процес, який вимагає значних зусиль держави, міжнародної спільноти та громадських організацій.