Рейди на рейви: на що мають право військкомати під час призову?

На минулих вихідних країна стежила за перебігом подій навколо поліцейського рейду у київському клубі Jugendhub, під час якого 32-х відвідувачів запідозрили в ухиленні від призову і доправили – прямо посеред ночі – до військкомату.

А вже цієї суботи вдосвіта про перевірку документів людьми у масках повідомили гості однієї зі львівських вечірок. Втім, у тамтешньому військкоматі будь-які затримання заперечують, обіцяючи надати детальнішу інформацію пізніше. То на що насправді мають право військкомати під час призову в Україні?

«Грала музика, було багато людей, всі танцювали, приблизно о другій ночі бачу – із вулиці починають бігти люди в масках – поклали всіх на підлогу», – розповів у коментарі Радіо Свобода 21-річний Дмитро, один із відвідувачів тієї вечірки у Jugendhub.

«Там і били хлопців, мені теж «прилетіло». Ні за що. Потім по одному почали піднімати всіх, перевіряти – мало не до трусів, думали щось знайти. Потім знову поклали на підлогу. Почали заходити військові, вибірково когось брати, «пробивали» за якоюсь базою – я нічого не казав, і вони кажуть, мовляв, тобі 27-ми років нема, а якби ти в армії служив – тебе не було б у цьому закладі», – пригадує хлопець.

Потім, за словами Дмитра, він разом із ще приблизно тридцятьма людьми опинився в автобусі.

«По-хорошому, нас спочатку мали б відвезти у райвідділ, щоб встановити особу, але ніхто нічого не казав, просто тупо відвезли нас на ДВРЗ у пункт збору, у військкомат. А там нас повели просто в казарму. Половину одразу ж відпустили: хтось неповнолітній, хтось там з адвокатами, хтось уже служив. І тоді нас лишилось хлопців 13-14, точно не пам’ятаю. І отак суботу ми цілий день просиділи. Ну, на обід нас водили, на перекур, на вулицю. Батьків пускали, якщо ті до когось приїжджали, тобто – без проблем, – розповідає Дмитро. –

Наступного дня кажуть, що із самого ранку буде медкомісія. Я одразу відмовився, ходив із ними, але сказав, що нічого проходити не буду. Вони кажуть: добре. Хлопцям дали повістки – і все, десь о першій дня вони були вільні. Написали на мене якийсь рапорт, якийсь документ, попідписували, поліцейський теж підписав, і кажуть: ти тепер – у розшуку. Військовий мене вивів. І все, я поїхав додому».

Сьогодні відомо, що двох хлопців з Jugendhub визнали придатними для служби у війську. Про це розповів Радіо Свобода заступник начальника управління призову Генштабу полковник Валерій Дендебера.

«12 юнаків, як з’ясувалось після того, як їх Національна поліція затримала і передала представникам військового комісаріату як таких, що ухиляються, дійсно були з’ясовані обставини, чому вони ухиляються, видані їм повістки на проходження призовної комісії і медичного огляду. Двоє, я точно знаю, його пройшли, і, мабуть, їх вже призначили до родів і видів військ. Щодо десяти ще тривають заходи вивчення і проходження ними комісій», – заявив він.

Поліція «відпускала» хлопців у військкомат – Найєм

Поліція не мала права направляти і не направляла хлопців, яких вона «взяла» у клубі, до військкомату, у них немає, в принципі, таких прав, зауважує Масі Найєм, партнер юридичної компанії «Міллер», яка, серед інших, займалася справою Jugendhub.

Масі Найєм

«Спочатку поліція прийшла за статтею 317 – розповсюдження наркотичних засобів нібито власниками клубу. Про це було порушено кримінальну справу. Вони прийшли, із певними порушеннями процесуального законодавства провели обшук, і дійсно було надмірне застосування сили до відвідувачів. Окрім того, не надали протоколів обшуку тих, хто там був на місці – це кричуще порушення просто. А після того вони «відпускали» хлопців, і прямо на виході вже їх забирали співробітники військкомату і утримували їх поза законом. Тому що не мають вони права утримувати осіб. Можуть притягувати їх до відповідальності за адміністративним або кримінальним кодексом, але утримувати їх, не давати їм виходити не мають права», – каже він.

За словами Найєма, їхня юридична фірма представляла інтереси кількох затриманих у Jugendhub.

«Одна особа якимось дивним чином опинилася вже в армії, і ми у всіх цих справах будемо оскаржувати саму процедуру вручення повісток. У даному випадку просто затриманих привезли і утримували до неділі з єдиною метою – встигнути на неділю зібрати лікарів, аби хлопці пройшли медичну комісію. Ті хлопці, які отримали повістки, потім направлялись у районні військкомати», – зазначив юрист.

У цій всій історії була також інформація про хлопця, який приїхав до Києва з анексованого Криму на кілька днів, пішов у цей клуб, і його звідти відвезли в військкомат. За словами Масі Найєма, наразі кримчанин на волі і за допомогою до їхньої фірми не звертався.

«Наскільки я знаю, така категорія громадян не підлягає призову, так само як ті, хто зареєстрований в Донецьку і Луганську, тобто на окупованих територіях. Тобто його і не могли призвати, тому що немає можливості довести взагалі, що він отримав повістку», – каже він.

Водночас, за словами Валерія Дендебери, громадяни України, які приїхали з непідконтрольної території та зареєструвались і стали на військовий облік на підконтрольній, вони підлягають призову.

Призовник має прийти у військкомат, навіть не отримавши повістки – Дендебера

Загалом осіб, які ухиляються від призову, дійсно розшукує поліція на запит військкомату, зазначає Дендебера.

«І навіть у разі, якщо за якихось обставин не надійшла повістка, громадяни зобов’язані після набрання чинності указу президента щодо проведення чергового призову у 10-денний термін з дня початку призову – а він у нас розпочався 1 жовтня – прийти до призовної дільниці, де він перебуває на обліку, якщо у нього немає законних підстав для відстрочки від призову. За поданням військових комісаріатів, а це подання може відбуватися, передаються (в поліцію – ред.) відповідні документи, звернення військового комісаріату у частині проведення розшуку, затримання і доставки громадян, які ухиляються від військового обов’язку», – пояснив він.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини не заперечує такого обов’язку як проходження військової служби, до того ж, за ухиляння від призову передбачена, в тому числі, й кримінальна відповідальність, але винуватість особи визначає суд, зауважує керівник секретаріату омбудсмена Богдан Крикливенко.

«Якщо особа потрапляє у таку ситуацію. То перед цим необхідним чином мають бути спроби її викликати. Має бути відсилка повістки. Але після того, як підтверджений факт, що особа отримала повістку і свідомо не з’являється, військкомат також не має права розшукувати таку особу, це має робити поліція. Якщо особа перебуває у розшуку, то має бути оформлений протокол про її затримання із подальшою передачею до військового комісаріату, який її розшукує», – каже він, зауважуючи, що хлопців у Jugendhub затримували «на око» за ознакою віку, а не тому, що їхні прізвища були в переліку розшукуваних осіб. За його словами, із таким випадком представники секретаріату зіткнулись уперше.

«У нас були скарги про те, що під час хвиль мобілізації людей викликали, не давали їм потім покинути територію таких самих збірних пунктів. Це було у кількох куточках України. Але, щоб молодь затримали поліцейські без оформлення будь-яких процесуальних документів, без будь-яких правових підстав передала тут же працівникам військового комісаріату – то це досить унікальна ситуація, якої я не пам’ятаю за період конфлікту так точно», – наголошує Крикливенко.

Згідно з президентським указом, призов на строкову військову службу громадян України здійснюється в жовтні-листопаді 2017 року. Кабмін постановив, що чисельність громадян, які підлягають призову на строкову військову службу в жовтні – листопаді, становить 10 460 осіб.

Як повідомили Радіо Свобода у Генштабі, станом на п’ятницю 3 листопада план призову на строкову службу загалом – йдеться про ЗСУ, Нацгвардію і Державну спеціальну службу транспорту – виконали на 65%, а для Збройних сил – на понад 75%.

Водночас, представники Генштабу наголошують, що солдати строкової служби не можуть служити у зоні конфлікту на Донбасі.